Постановление суда № 137986512, 07.07.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1684/26

Провадження № 2/945/1802/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «АГРОФІРМА «РОДНІЧОК» про розірвання договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «АГРОФІРМА «РОДНІЧОК» (далі - відповідач) про розірвання договорів оренди землі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2026 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді (судді-доповідачу) Павленко І.В.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь - яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки; будинки; квартири, тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосувати під час вчинення позову інші норми, що регулюють інші види територіальної підсудності.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положенням ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 є власником 2 земельних ділянок площею 4,9 га (кадастровий номер 4825784700:20:000:0011) та площею 5,0801 га (кадастровий номер 4825784700:20:000:0012), які розташовані в межах території Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, що територіально відносяться до Миколаївського (ліквідованого Снігурівського) району Миколаївської області, на яку поширюється юрисдикція Снугурівського районного суду Миколаївської області, який продовжує здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ч. 1 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 32, ч. 9 ст. 187, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «АГРОФІРМА «РОДНІЧОК» про розірвання договорів оренди землі передати на розгляд до Снігурівського районного суду Миколаївської області за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати позивачеві та його представникові.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя І.В. Павленко