Решение № 137985049, 06.07.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

06.07.2026

Справа № 696/718/26

Провадження № 2/696/547/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Волощенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 20 613,20 грн через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 листопада 2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17.112020-100005313, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7 000,00 грн строком на 14 календарних днів з дати надання зі сплатою процентів в сумі 1 960,00 грн 30 листопада 2020 року, з можливістю пролонгації строку користування кредитом.

13 вересня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № 130923-9.

На виконання умов вказаного договору складено реєстр боржників № 1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 17.112020-100005313 від 17 листопада 2020 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користуванням кредитом, та інших, передбачених договором, платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином зобов`язань за умовами кредитного договору позивач просить суд стягнути з відповідача 20 613,20 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 6 613,20 грн, за процентами 14 000,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати за відправку документів в сумі 201,78 грн.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Котова С.М. у пред`явленому позові заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила провести розгляд даної справи без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мотальової-Кравець В.Ю. через систему «Електронний суд» надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить відмовити ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР у частині процентів поза строком кредитування, посилаючись на те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Звернуто увагу суду на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Окрім того, зазначено, що із наданого розрахунку заборгованості визначений розмір ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за договором включає період, який виходить за межі строку кредитування за кредитним договором № 17.112020-100005313від 17 листопада 2020 року.

Вказано, що оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, заявлені ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою за період, який виходить за межі строку кредитування, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Також зазначено, що разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Сторона відповідача вважає, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання.

Зазначила, що відповідно до кредитного договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з кредитним договором строк, на який надається кредит, становить 14 календарних днів.

Позивач у позові зазначає про те, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20 613,20 грн, з яких 6 613,20 грн - тіло кредиту, 14 000,00 грн - нараховані проценти.

Сторона відповідача вважає, що згідно з розрахунком заборгованості позивача нарахування процентів відбувалося після спливу строку кредитування, тобто після 30 листопада 2020 року.

Окрім того, вказано, що належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору (продовження строку кредитування) після 30 листопада 2020 року матеріали справ не містять.

Тобто, право ТОВ «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 30 листопада 2020 року, тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати відсотки за користування кредитом.

Зауважено, що позивач не надав доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, зміну дати повернення всієї суми кредиту та у зв`язку з цим сплачував проценти, визначені договором після 30 листопада 2020 року.

Також вказано, що пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору пов`язується виключно з неповерненням кредитних коштів у визначений договором строк, що не узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Сторона відповідача вважає, що до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 8 573,20 грн, з яких тіло кредиту - 6 613,20 грня, проценти - 1 960,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. просила розгляд справи здійснювати без участі відповідача та без неї як представника.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

17 листопада 2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено кредитний договір (оферта) № 17.112020-100005313, шляхом підписання заявки, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн на 14 календарних днів з дати надання зі зсплатою процентів в сумі 1 960,00 грн 30 листопада 2020 року, з можливістю пролонгації строку користування кредитом (а.с 13 (на звороті)).

Окрім того, 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором J1371 паспорт споживчого кредиту та пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) (а.с. 15, 18).

Як вбачається із квитанції № 305081398 від 17 листопада 2020 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на карту № НОМЕР_1 кошти в сумі 7 000,00 грн, за договором № 17.112020-100005313 (а.с. 14 (на звороті)).

13 вересня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № 130923-9, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 17.112020-100005313 від 17 листопада 2020 року (а.с. 11 (на звороті) - 13). Водночас 13 вересня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» склали акт приймання-передачі переліку № 1 до договору факторингу № 130923-9 від 13 вересня 2023 року, згідно з яким клієнт передав в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді, шляхом направлення даного файлу захищеними каналами зв`язку, а фактор прийняв перелік № 1, права грошових вимог за якими відступаються згідно з договором (а.с. 10).

За платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 446 від 15 вересня 2023 року ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перерахувало на користь ТОВ «Споживчий центр» кошти в сумі 2 965 100,00 грн згідно з договором факторингу № 130923-9 від 13 вересня 2023 року (а.с. 17 (на звороті)).

Позивач в якості доказу надав суду карточку субконто контрагенти, договори за 17 листопада 2020 року 13 березня 2026 року (а.с. 8 (на звороті) - 9).

18 вересня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підписали додаток № 2 до договору факторингу - перелік № 1, за яким ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 20 613,20 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 6 613,20 грн, за процентами 14 000,00 грн (а.с. 19).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» станом на 06 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 17.112020-100005313 від 17 листопада 2020 року в сумі 20 613,20 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 6 613,20 грн, за процентами 14 000,00 грн (а.с. 11).

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази по справі.

За наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією від 08 червня 2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260602/59050-БТ на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).

По рахунку № НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 7 000,00 грн.

Окрім того, надана суду виписка по рахунку № НОМЕР_4 за період з 17 листопада 2020 року по 19 листопада 2020 року, з якої вбачається здійснення операцій за рахунком відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (а.с. 39-40).

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору й договору факторингу; позивач доводить, що має місце порушення позичальником взятих на себе зобов`язань.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконав зобов`язання за кредитним договором як перед позивачем у справі, так і перед первісним кредитором.

Відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, не надав заперечень стосовно факту укладення спірного кредитного договору та не спростував наявну заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в сумі 6 613, 20 грн підлягають до задоволення.

Разом з тим позивач просить також стягнути з відповідача проценти за користування кредитом в сумі 14 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Суд зауважує, що за договором № 17.11.2020-100005313 від 17 листопада 2020 року сторони узгодили строк, на який надаються кошти, та проценти за користування ними.

Так, відповідно до заявки кредитного договору № 17.11.2020-100005313 строк, на який надається Кредит, становить 14 календарних днів з дати його надання («первинний строк»). Сума кредиту - 7 000,00 грн, проценти в розмірі 1 960,00 грн сплачуються до 30 листопада 2020 року.

Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягне 14 000,00 грн.

Фіксована процентна ставка «Економ» - 2% за один день користування кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків.

Проценти «Економ» розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку «Економ» та на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту протягом первинного та пролонгованого строків.

Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за один день користування кредитом, яка застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованих строків.

Проценти «Стандарт» розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку «Стандарт» та на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту після/в період закінчення первинного та/або пролонгованого строків.

Неустойка: 140,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з паспортом споживчого кредиту сторони визначили, що реальна річна процентна ставка за кредитом становить 881,64%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 21 000,00 грн.

Отже, умовами договору чітко визначено строк кредитування та нарахування процентів за користування кредитом (14 календарних днів), нарахування процентів у разі пролонгації, а також відповідальність сторін у разі невиконання умов договору (неустойка). Додаткових угод щодо зміни строку кредитування та зміни процентної ставки матеріали справи не містять.

З довідки про розмір заборгованості за кредитним договором вбачається, що розмір процентів становить 14 000,00 грн, тобто максимальний розмір процентів, визначений заявкою кредитного договору № 17.11.2020-100005313.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та умовам кредитного договору.

Доказів про сплату відповідачем тіла кредиту чи процентів за користування коштами позивачем не надано, а тому пролонгація строку кредитування не відбулася, тобто нарахування процентів має здійснюватися в межах первинного строку кредитування (14 календарних днів), розмір яких згідно з графіком платежів становить 1 960,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що загальний розмір заборгованості по процентам, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 1 960,00 грн (7 000,00 грн х 2,0% х 14 днів).

Вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права, а тому в цій частині складова вимога заборгованості ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не є такою, що підлягає до задоволення.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 107,31 грн (8 573,20 х 2 662,40 / 20 613,20).

Крім цього, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію опису вкладення до цінного листа, квитанцію № 2080636 від 21 травня 2026 року ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» на суму 201,78 грн (а.с. 8).

Отже, поштові витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 201,78 грн, підтверджені належними та допустимими доказами та у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягають стягненню в сумі 83,92 грн (8 573,20 х 201,78/ 20 613,2,00).

На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 615, 625, 634, 1054, 1077, 1082ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 89, 133, 141, 263-265, 279, 289, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за договором (кредитної лінії) (оферта) № 17.11.2020-100005313 від 17 листопада 2020 року в розмірі 8 573 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн 20 (двадцять) коп, що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу 6 613(шість тисяч шістсот тринадцять) грн 20 (двадцять) коп, суми заборгованості за процентами 1 960 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 1 107 (одна тисяча сто сім) грн 31 (тридцять одна) коп у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» поштові витрати в сумі 83 (вісімдесят три) грн 92 (дев`яносто дві) коп.

У решті позовних вимогТовариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження юридичної особи: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133; код в ЄДРПОУ: 43170298; НОМЕР_5 у АТ «ОТП БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_6 від 14 червня 2017 року, орган, що видав, - 7119; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Н.А. Білопольська