Постановление суда № 137983583, 04.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/36828/26-к

1-кс-37440/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2026 року м.Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62026100130001405 від 18.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у якому сторона обвинувачення клопоче про застосування у кримінальному провадженні №62026100130001405 від 18.02.2026 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 терміном на шістдесят діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Так, підозрюваний зазначив про бажання продовжувати виконувати свої обов`язки в військовій частині, тому просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_4 вказав, що застосування найсуворішого запобіжного заходу не обґрунтовано, а злочин - спровоковано. Захисник окремо звернув увагу, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, має дитину у Києві, а відтак ризик переховування непідтверджений. Окремо адвокат ОСОБА_4 вказав, що в клопотанні відсутнє обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вислухавши прокурора на підтримку поданого клопотання, пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Клопотання обґрунтоване тим, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026100130001405, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та згодом було направлено до 199-го Навчального центру ЗС України, що розташовується на території Житомирської області.

Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.04.2026, ОСОБА_5 спільно із невстановленими особами Сухопутних військ ЗС України які пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків (функцій), та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України, являються службовими особами, достовірно знаючи про дію воєнного стану та окремих обмежень на території України, пов`язаних з вторгненням російської федерації, зокрема із призовом військовозобов`язаних осіб до служби в Збройних силах України тощо, розробив злочинний план, метою якого є неправомірні дії, які полягають в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди за оформлення нещодавно мобілізованого до лав ЗС України ОСОБА_7 до підпорядкованої йому військової частини ЗС України з дислокацією у місті Києві та Київській області.

Реалізуючи свій злочинний задум, 29.04.2026 року, ОСОБА_5 , знаходячись у закладі «This is Пивбар», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно, відповідно до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, зокрема для одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення висунув ОСОБА_8 вимогу у передачі йому 5000 доларів США за оформлення брата ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до підпорядкованої йому військової частини ЗС України з дислокацією у місті Києві та Київській області, який фактично на момент висунення вимоги знаходився у 199-му Навчальному центрі ЗС України, що розташовується на території Житомирської області.

Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізувати злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, знаходячись у тому ж місці, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 запевнив останнього щодо вирішення питання з його оформленням до підпорядкованої йому військової частини ЗС України з дислокацією у місті Києві та Київській області з дислокацією у місті Києві та зазначив, що з ним зв`яжуться відповідальні особи з даного приводу.

Далі, 12.06.2026 року, на виконання зазначених вище вимог, в ході зустрічі у закладі «Miminoshi» за адресою: м. Київ, вул. Михайла Задніпровського, буд. 13, ОСОБА_5 , повторно запевнив ОСОБА_8 у тому, що його брата - ОСОБА_7 буде оформлено до підпорядкованої йому військової частини, та що він надасть транспортний засіб та людський ресурс у вигляді своїх підлеглих, які здійснять перевезення ОСОБА_7 з місця несення ним військової служби до міста Києва, після чого ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_8 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США (що становить 89 851,2 грн. за курсом НБУ станом на 12.06.2026) за оформлення ОСОБА_7 до підпорядкованої йому військової частини ЗС України з дислокацією у місті Києві та Київській області.

29.06.2026 року, в ході телефонної розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останнім було зазначено про необхідність активізації дій, спрямованих на оформлення та перевезення ОСОБА_7 , який на момент розмови вже проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з дислокацією у АДРЕСА_2 , на військову службу до тилової військової частини у місті Києві.

Надалі, в ході телефонної розмови, що тривала в період часу з 14:50 по 14:52, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, висловив вимогу ОСОБА_8 щодо необхідності перерахування ним грошових коштів у сумі

7 500 гривень на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 для забезпечення можливих витрат при перевезенні ОСОБА_7 з військової частини НОМЕР_1 до місті Києва, що включає у себе витрати на паливо та продукти харчування.

Так, на виконання вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні торгового центру «Smart Plaza» за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 24, через платіжний термінал самообслуговування, належний АТ КБ «Приват Банк», шляхом введення у відповідні поля названого ОСОБА_5 його особистого номеру карткового рахунку № НОМЕР_2 , вніс до терміналу грошові кошти у сумі 7 500 гривень, чим фактично виконав вимогу ОСОБА_5 та перерахував йому зазначену суму грошових коштів.

На виконання свого злочинного задуму, ОСОБА_5 залучив невстановлену досудовим розслідуванням особу на ім`я « ОСОБА_9 », яка надала ОСОБА_7 рекомендаційний лист №2693/985-в від 22.06.2026 на проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 та організувала доставку останнього з АДРЕСА_2 до міста Києва та мала вирішити подальші питання проходження військової служби ОСОБА_7 у військовій частині НОМЕР_3 , яка підпорядкована військовій частині НОМЕР_4 .

Цього ж дня, о 16:08 на мобільний телефон ОСОБА_7 надійшов телефонний дзвінок у месенджері «WhatsApp» від чоловіка, який представився ОСОБА_10 , зазначив, що він від ОСОБА_5 та повідомив, що у найближчий час йому нададуть інформацію щодо місця, з якого його транспортують з місця несення служби у військовій частині НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 до міста Києва, у зв`язку з чим « ОСОБА_9 » була залучена до виконання злочинного плану особа на ім`я « ОСОБА_11 ».

В подальшому, о 16:12 на мобільний телефон ОСОБА_7 надійшов телефонний дзвінок від чоловіка, який представився « ОСОБА_11 » та зазначив, що йому необхідно прибути до центру села Петропавлівка, Дніпропетровської області, що і зробив ОСОБА_7 .

Надалі, приблизно о 00:00 30.06.2026 року ОСОБА_7 підійшов у визначене «Павлом» місце з чоловіком на ім`я ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію загального умислу ОСОБА_5 та виконання ним попередніх домовленостей за отриману суму неправомірної вигоди, на автомобілі марки «BMW» моделі «Х5» з наявними іноземними номерними знаками IS-42-TAN виїхали з села Петропавлівка, Дніпропетровської області та вирушили у бік міста Києва.

О 08:00 30.06.2026 року зазначені особи прибули до міста Києва, та ОСОБА_7 направився за місцем проживання.

Далі, о 16:48 02.07.2026, на виконання зазначених вище вимог, в ході зустрічі із ОСОБА_8 у закладі «Miminoshi» за адресою: м. Київ, вул. Михайла Задніпровського, буд. 13, ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_8 частину залишок раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 2800 доларів США (що становить 125 444,48 грн. за курсом НБУ станом на 02.07.2026) за оформлення ОСОБА_7 до підпорядкованої йому військової частини ЗС України з дислокацією у місті Києві та Київській області, після чого був затриманий в порядку статті 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе з використанням наданої їй влади та службового становища, у значному розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

03.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 10.06.2026, 30.06.2026, 02.07.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.06.2026;

- відповіддю на доручення вих. №115/11-07/26 від 01.06.2026;

- протоколами вручення грошових коштів;

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 02.07.2026;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 02.07.2026;

- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ч.1 ст.177 КПК України ризикам.

Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, строком від п`яти до десяти років, тому розуміючи тяжкість та невідворотність настання подальшого покарання, неможливість ухилитись від кримінальної відповідальності, у підозрюваного є всі підстави ухилитись від органів досудового розслідування всіма можливими засобами та способами.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутне покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищення чи спотворення речей та документів) обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 має відповідні зв`язки та авторитет серед військовослужбовців військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , який він може використати для того, щоб будь-яким чином схилити заявника дати інші покази ніж ті які наявні в матеріалах провадження або вплинути на інших осіб, що за своїми посадовими обов`язками мають доступ до документів, що безапеляційно доводять вину підозрюваного, на їх знищення, зміну, спотворення, або переховування будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ізолювання останнього від спілкування з даними особами.

Наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 зловживаючи своїми зв`язками, дружніми відносинами та авторитетом має можливість впливати на свідків, зокрема на посадових та службових осіб військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , а також використовуючи наявні можливості має реальну можливість впливати на заявника. Також, маючи довірливе ставлення до нього з боку посадових осіб військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , може використовувати свій особистий вплив на осіб, які були свідками вчинення та продовження вчинення злочину, шляхом їх залякування підкупу чи повідомлення компрометаційних матеріалів, з метою зміни їх свідчень, схилення до дачі неправдивих показів, оскільки у випадку застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою підозрюваного фактично не можливо буде ізолювати останнього від спілкування з даними особами.

Ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення підтверджується створеним під час ведення власної протиправної діяльності прецедентом у створенні умов для в ухиленні від військової служби іншої особи, шляхом використання власного службового становища включивши до власного плану сторонніх осіб. Тобто, фактично, ОСОБА_5 своїми діями сприяв у самовільному залишенні військової частини ОСОБА_7 .

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, інші запобіжні заходи з огляду на м`якість, а також встановлені у судовому засіданні ризики не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Частиною 1 статті 182 КПК України чітко встановлюється мета застосування застави, яка полягає у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що національні суди повинні приводити достатні аргументи, щоб виправдати застосований запобіжний захід.

Згідно з рішенням у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява № 12050/04 від 28.09.2010, пункти 78 - 81) суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а явку обвинуваченого на судове засідання.

Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява № 23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) де зазначив, що, гарантії п. 3 ст. 5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України лише у виняткових випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, слідчий суддя, дослідивши в судовому засіданні матеріали клопотання, вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши майновий та сімейний стан підозрюваного, вагомість ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені в судовому засіданні, зважаючи на тяжкість інкремінованого правопорушення, встановив,що запропонована прокурором застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб жодним чином не пов`язується з майновим станом підозрюваного (за наявними в матеріалах даними), не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками, не відповідає рівню залученості підозрюваного до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, тобто є невиправдано низьким та таким, який в разі внесення, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на що, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тися чотириста) гривень розмірів грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та не є занадто непомірною для нього.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 :

- не відлучатися за межі м.Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30.08.2026, в межах строків досудового розслідування вказаного кримінального провадження, із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тися чотириста) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

банк: Державна казначейська служба України, м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також строком до 30.08.2026 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі м.Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 30.08.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1