Решение № 137969862, 06.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12477/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмово провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 01.05.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025 р., № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025 р., № UA500110/2026/000033/1 від 04.03.2026 р., № UA500110/2026/000038/1 від 12.03.2026 р;

2. Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000409 від 11.12.2025 р., № UA500110/2025/000433 від 29.12.2025 р., № UA500110/2026/000070 від 04.03.2026р., № UA500110/2026/000088 від 12.03.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що між ТОВ «ТЕТРАВІОН К» (Покупець) та компанією «ACMA for Chemikals & Mining», Єгипет (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № ТЕТ АСМА/37 від 28.03.2024 згідно з предметом якого Продавець продає, а Покупець купує сировину згідно зі специфікацією. Специфікація складається на кожну поставку окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1 Контракту). 27.11.2025 Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА25-15034 на зазначений товар загально вартістю на умовах CIF, Чорноморськ 42 371,00 дол. США. У той же день Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА25-15034 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикул АСМА15Т у мішках, АСМА10Т, АСМА4Т у біг-бегах» загальною вагою нетто 266 000 кг, брутто 270 712 кг та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар. 27.11.2025 на товар було оформлено експортну митну декларацію № 11280-1 176-2025. Товар у 8-ми контейнерах вагою брутто 270 712 кг було відвантажено на морське судно «HARRISON» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, що вбачається з коносаменту № HLCUALY251112291 від 04.12.2025 р.

11.12.2025 з метою митного оформлення товару «карбонат кальцію», поставленого на підставі вказаного Контракту, декларант ТОВ «ТЕТРАВІОН К» подав до Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500110014285U7, заявивши митну вартість товарів за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України (графа 22 МД 42 371,00 дол. США). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № 25UA500110014285U7 від 11.12.2025 Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025, яким збільшено митну вартість товару до 47 957,50 дол. США. У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 11.12.2025 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000409 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

Крім того, 04.12.2025 Продавець виставив Покупцю інвойс № АСМА25-15035 на зазначений товар загально вартістю на умовах CIF, Чорноморськ 31 752,00 дол.США. У той же день Продавцем було складено пакувальний лист до інвойсу № АСМА25-15035 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикул АСМА15Т у мішках та біг-бегах» загальною вагою нетто 216 000 кг, брутто 219 744 кг та перелічені номери контейнерів, в які завантажено товар. 04.12.2025 на товар було оформлено експортну митну декларацію № 11580-1 176-2025. Товар у 8-ми контейнерах вагою брутто 219 744 кг було відвантажено на морське судно «A.OBELIX» з порту Порт Саїд до порту Чорноморськ, що вбачається з коносаменту № HLCUALY251112309 від 14.12.2025. 27.12.2025 з метою митного оформлення товару «карбонат кальцію», поставленого на підставі вказаного Контракту, декларант ТОВ «ТЕТРАВІОН К» подав до Одеської митниці електронну митну декларацію № 25UA500110015305U1, заявивши митну вартість товарів за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України (графа 22 МД 31 752,00 дол. США).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № 25UA500110015305U1 від 27.12.2025 Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товару та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025, яким збільшено митну вартість товару до 39 420,00 дол. США. У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 29.12.2025 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) № UA500110/2025/000433 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 04.05.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

13.05.2026 від представника позивача зареєстрована заява (вх. №ЕС/53149/26 від 14.05.2026) з проханням продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ТОВ «ТЕТРАВІОН К» у справі №420/12477/26 на 30 днів, оскільки встановлений судом строк на усунення недоліків спливає 15.05.2026, проте переклад документів на державну мову та нотаріальному засвідченню підлягають 26 документів на 51 аркуші, що потребує більше часу, ніж встановлено судом.

Ухвалою судді від 19.05.2026 постановлено продовжити строк для усунення недоліків, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

25.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №57633/26) на виконання недоліків вказаних в ухвалі суду від 19.05.2026, з долученням до матеріалів справи документи засвідчені нотаріальним перекладом.

Ухвалою судді від 29.05.2026 постановлено прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід.№ С66462/26) представника Одеської митниці, в якому вказано, що відповідач вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві вказано, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500110014285U7 від 11.12.2025, № 25UA500110015305U1 від 27.12.2025, № 26UA500110001548U7 від 03.03.2026, № 26UA500110001838U4 від 10.03.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025 р., № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025 р., № UA500110/2026/000033/1 від 04.03.2026 р., № UA500110/2026/000038/1 від 12.03.2026 р

Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500110014285U7 від 11.12.2025, № 25UA500110015305U1 від 27.12.2025, № 26UA500110001548U7 від 03.03.2026, № 26UA500110001838U4 від 10.03.2026 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як стверджує відповідач, у рішеннях про коригування митної вартості № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025 р., № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025 р., № UA500110/2026/000033/1 від 04.03.2026 р., № UA500110/2026/000038/1 від 12.03.2026 р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Також, у відзиві зазначено, що товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) № 25UA500110014505U2 від 12.12.2025, № 25UA500110015394U3 від 29.12.2025, № 26UA500110001580U2 від 04.03.2026, № 26UA500110002002U1 від 13.03.2026 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 253 053,31 грн. (48 016,88 + 64 508,89 + 62 066,49 + 78 461,05) шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Враховуючи вищевикладене, Одеська митниця просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К».

15.06.2026 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/66464/26) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін

18.06.2026 (вх.№ ЕС68385/26) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

18.06.2026 (ЕС68465/26) від представника позивача до суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 19.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Одеської митниці (вх. №ЕС/66464/26 від 15.06.2026) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.06.2026 (вх.№ ЕС70038/26) від представника відповідача до суду надійшли заперечення.

25.06.2026 (вх.№ ЕС71596/26) від представника відповідача до суду надійшли заперечення на клопотання про стягнення судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТЕТРАВІОН К» (Покупець) та компанією «ACMA for Chemikals & Mining», Єгипет (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № ТЕТ АСМА/37 від 28.03.2024 (далі Контракт) згідно з предметом якого Продавець продає, а Покупець купує сировину (надалі товар) згідно зі специфікацією. Специфікація складається на кожну поставку окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1 Контракту).

Пунктом 2 Контракту передбачено, що Покупець купує товар у кількості і за цінами, зазначеними у специфікації. Вартість тари і упаковки входить у вартість Товару і не повертається. Валюта контракту і платежу долар США. Загальна сума Контракту складається із сум, зазначених у специфікації на кожну поставлену партію товару.

У пункті 3 Контракту визначені строки і умови поставки: відвантаження здійснюється погодженими партіями у відповідності зі специфікаціями; умови поставки, відправник та отримувач вказується у специфікації; відвантаження товару здійснюється протягом терміну дії контракту.

Контракт дійсний до 31.12.2028 (п. 4 Контракту).

До вказаного контракту позивачем було складено Специфікацію № 208 від 14.10.2025 та Специфікацію № 229 від 09.12.2025.

У відповідності до Специфікації № 208 від 14.10.2025 до Контракту обумовлено поставку товару «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА 10 у бігбегах вагою 25 000 кг, вартістю 3200,00 дол.США; АСМА 15Т у мішках вагою нетто 189 000 кг, вартістю 27 783,00 дол.США та та біг-бегах» вагою нетто 216 000 кг, вартістю 31 752,00 дол.США; АСМА 4Т у біг-бегах вагою нетто 52 000 кг, вартістю 11 388,00 дол.США, загальною вартістю 74 123,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ. У специфікації визначені умови оплати: 14 824,60 дол.США попередня оплата, 33 896,80 дол.США оплата після отримання копій вантажних документів по ел.пошті після відвантаження 26 000,00 кг, та 25 401,60 дол.США після отримання копій вантажних документів по ел.пошті після відвантаження 216 000,00 кг. Також у специфікації містяться дані щодо вантажовідправника та вантажоотримувача товару, код товару за УКТЗЕД, ціна за кілограм товару, тощо.

У відповідності до Специфікації № 229 від 09.12.2025 до Контракту обумовлено поставку товару «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА15Т, АСМА10Т» вагою нетто 486 000 кг, вартістю 72 670,50 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ. У специфікації визначені умови оплати: 14 534,10 дол.США - попередня оплата; 32 313,60 дол.США - після отримання копій вантажних документів по електронній пошті після відвантаження 270 000 кг; 25 822,80 дол.США - після отримання копій вантажних документів по електронній пошті після відвантаження 216 000 кг. Також у специфікації містяться дані щодо вантажовідправника та вантажоотримувача товару, код товару за УКТЗЕД, ціна за кілограм товару, тощо.

Як стверджує позивач:

- товар за специфікацією № 208 від 14.10.2025 поставлявся двома партіями;

- товар за специфікацією № 229 від 09.12.2025 також поставлявся двома партіями.

На підставі інвойсу № ACMA25-15034 від 27.11.2025 компанією «ACMA for Chemikals & Mining» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 25UA500110014285U7 від 11.12.2025, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № (МД) № 25UA500110014285U7 від 11.12.2025 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- сертифікат якості (Certificate of quality) №Сертифікат аналізу від 22.11.2025;

-пакувальний лист (Packing list) №б/н від 27.11.2025;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ACMA25-15034 від 27.11.2025 ;

-коносамент (Bill of lading) №HLCUALY251112291 від 04.12.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TET-ACMA/37 від 28.03.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специф.№ 208 від 14.10.2025.

Як зазначено у відзиві та не спростовано позивачем, одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення.

Декларантом позивача надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000409.

Так, у рішенні № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ З 1 Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Копії наданих платіжних інструкцій від 24.10.2025 № 772; від 08.12.2025 №790 на суму більшу, ніж зазначено в інвойсі від 27.11.2025 № ACMA25-15034. У поданому до митного оформлення інвойсі від 27.11.2025 № ACMA25-15034 зазначені наступні умови оплати: 8474,2 дол. США передоплата, 33896,8 дол. США оплата після отримання сканованих копій оригіналів документів. Суми оплати в інвойсі не збігаються з сумою зазначених у платіжних документах;

2) у наданих до митного оформлення платіжних документах від 24.10.2025 № 772JBKLPA та від 08.12.2025 № 790JBKLPC банківські відомості щодо отримувача не відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі від 27.11.2025 № ACMA25-15034;

3) у наданій до митного оформлення копії експортної митної декларації від 27.11.2025 № 11280-1-176-2025 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 33371, при цьому валюта платежу у копії експортної митної декларації не зазначено. В інвойсі 27.11.2025 № ACMA25-15034 специфікації від 14.10.2025 № 208 до контракту від 28.03.2024 № TET-ACMA/37, митній декларації від 11.12.2025 № 25UA500110014285U7 зазначено умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК вартість товару 32278,50 дол. США. Слід зазначити, що на час подання експортної декларації в країні відправлення від 27.11.2025 № 11280-1-176-2025 було складено проформу-інвойс від 20.10.2025 № ACMA25- 15033, специфікацію від 14.10.2025 № 208;

4) у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 20.10.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF Чорноморськ, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів

На підставі інвойсу № ACMA25-15035 від 04.12.2025 компанією «ACMA for Chemikals & Mining» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 25UA500110015305U1 від 27.12.2025, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 25UA500110015305U1 від 27.12.2025 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- сертифікат якості (Certificate of quality) №Сертифікат аналізу від 30.11.2025;

-пакувальний лист (Packing list) №б/н від 04.12.2025;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ACMA25-15035 від 04.12.2025;

-коносамент (Bill of lading) № HLCUALY251112309 від 14.12.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TET-ACMA/37 від 28.03.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специф.№ 208 від 14.10.2025.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення. Також декларанту було повідомлено вимоги п.6 ст. 53 Митного кодексу України, де зазначено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Декларантом позивача надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000433.

Так, у рішенні № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025 відповідачем було вказано, що за результатом аналізу наданих декларантом документів митного оформлення встановлено наступні розбіжності та невідповідності:

1) митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ З 1 Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Але копії наданих платіжних інструкцій від 24.10.2025 № 772; від 08.12.2025 №790 та від 18.12.2025 №796 на суму більшу ніж зазначено в інвойсі від 04.12.2025 № ACMA25-15035 та не є документами, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, у наданих копіях платіжних дорученнях не зазначено проформу-інвойс та інвойс за які виконується оплата, що не дає можливості ідентифікувати оплату за товар. У поданому до митного оформлення інвойсі від 04.12.2025 № ACMA25-15035 зазначені наступні умови оплати: 6350,40 дол. США передоплата, 25401,60 дол. США оплата після отримання сканованих копій оригіналів документів. Суми оплати в інвойсі не збігаються з сумою зазначених у платіжних документах;

2) у наданих до митного оформлення копії експортної митної декларації від 09.12.2025 № 700334839519215 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 24552, при цьому валюта платежу у копії експортної митної декларації не зазначено. У проформі-інвойсі від 20.10.2025 № ACMA25-15033, інвойсі 04.12.2025 № ACMA25-15035 специфікації від 14.10.2025 № 208 до контракту від 28.03.2024 № TET-ACMA/37, митній декларації від 27.12.2025 № 25UA500110015305U1 зазначено умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК вартість товару 31752 дол. США. Слід зазначити, що на час подання експортної декларації в країні відправлення 09.12.2025 було складено проформу-інвойс від 20.10.2025 № ACMA25-15033, специфікацію від 14.10.2025 № 208 та інвойс від 04.12.2025 № ACMA25-15035;

3) у наданих до митного оформлення платіжних документах від 24.10.2025 № 772JBKLPA, від 08.12.2025 № 790JBKLPC та від 18.12.2025 № 796JBKLPC банківські відомості щодо отримувача не відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі від 04.12.2025 № ACMA25-15035.

На підставі інвойсу № ACMA25-15266 від 29.12.2025 компанією «ACMA for Chemikals & Mining» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 26UA500110001548U7 від 03.03.2026, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № (МД) № 26UA500110001548U7 від 03.03.2026 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- сертифікат якості (Certificate of quality) №Сертифікат аналізу від 23.12.2025;

-пакувальний лист (Packing list) №б/н від 29.12.2025;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ACMA25-15266 від 29.12.2025 ;

-коносамент (Bill of lading) №HLCUALY251224470 від 12.01.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TET-ACMA/37 від 28.03.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специф.№ 229 від 09.12.2025.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення.

Декларантом позивача надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500110/2026/000033/1 від 04.03.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2026/000070.

Так, у рішенні № UA500110/2026/000033/1 від 04.03.2026 відповідачем було вказано, що за результатом аналізу наданих декларантом документів митного оформлення встановлено наступні розбіжності та невідповідності:

1) митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ З 1 Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Копії наданих платіжних інструкцій від 15.12.2025 № 793; від 14.01.2026 № 798 на суму більшу, ніж зазначено в інвойсі від 29.12.2025 № ACMA25-15266. У поданому до митного оформлення інвойсі від 29.12.2025 № ACMA25-15266 зазначені наступні умови оплати: 6455,7 дол. США передоплата, 25822,8 дол. США оплата після отримання сканованих копій оригіналів документів. Суми оплати в інвойсі не збігаються з сумою зазначених у платіжних документах;

2) у наданих до митного оформлення платіжних документах від 15.12.2025 № 793 та від 14.01.2026 № 798 банківські відомості щодо отримувача не відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі від 29.12.2025 № ACMA25-15266%;

3) у наданій до митного оформлення копії експортної митної декларації від 28.12.2025 № 12564-1-176-2025 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 25078,5, при цьому валюта платежу у копії експортної митної декларації не зазначено. В інвойсі від 29.12.2025 № ACMA25-15266 , специфікації від 09.12.2025 № 229 до контракту від 28.03.2024 № TET-ACMA/37, митній декларації від 03.03.2025 № 26UA500110001548U7 зазначено умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК вартість товару 32278,50 дол. США. Слід зазначити, що на час подання експортної декларації в країні відправлення від 28.12.2025 № 12564-1-176-2025 було складено проформу-інвойс від 09.12.2025 № ACMA25-15264, специфікацію від 09.12.2025 № 229. Вищезазначені розбіжності викликають сумніви щодо дійсності, заявленої митної вартості;

4) у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 20.10.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF Чорноморськ, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

На підставі інвойсу № № ACMA25-15265 від 16.02.2025 компанією «ACMA for Chemikals & Mining» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 26UA500110001838U4 від 10.03.2026, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № (МД) № 26UA500110001838U4 від 10.03.2026 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- сертифікат якості (Certificate of quality) №Сертифікат аналізу від 15.02.2026;

-пакувальний лист (Packing list) №б/н від 16.02.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ACMA25-15265 від 16.02.2025;

-коносамент (Bill of lading) № 265741081 від 26.02.2026 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TET-ACMA/37 від 28.03.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специф.№ 229 від 09.12.2025.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки за здійснення послуг на перевезення.

Декларантом позивача надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500110/2026/000038/1 від 12.03.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2026/000088.

Так, у рішенні № UA500110/2026/000038/1 від 12.03.2026 відповідачем було вказано, що за результатом аналізу наданих декларантом документів митного оформлення встановлено наступні розбіжності та невідповідності:

1) митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ З 1 Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Копії наданих платіжних інструкцій від 15.12.2025 № 793; від 14.01.2026 № 798; від 09.03.2026 № 815 на суму більшу, ніж зазначено в інвойсі від 16.02.2026 № ACMA25-15265. У поданому до митного оформлення інвойсі від 16.02.2026 № ACMA25-15265 зазначені наступні умови оплати: 8078,4 дол. США передоплата, 32313,6 дол. США оплата після отримання сканованих копій оригіналів документів. Суми оплати в інвойсі не збігаються з сумою зазначених у платіжних документах;

2) у наданих до митного оформлення платіжних документах від 15.12.2025 № 793; від 14.01.2026 № 798; від 09.03.2026 № 815 банківські відомості щодо отримувача не відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі від 16.02.2026 № ACMA25-15265;

3) у наданій до митного оформлення копії експортної митної декларації від 12.01.2026 № 374-1-176-2026 зазначено умову поставку FOB та вартість згідно інвойсу 31392, при цьому валюта платежу у копії експортної митної декларації не зазначено. В інвойсі від 16.02.2026 № ACMA25-15265, специфікації від 09.12.2025 № 229 до контракту від 28.03.2024 № TET-ACMA/37, митній декларації від 10.03.2025 № 26UA500110001838U4 зазначено умови поставки CIF ЧОРНОМОРСК вартість товару 40392,00 дол. США. Слід зазначити, що на час подання експортної декларації в країні відправлення від 12.01.2026 № 374-1-176-2026 було складено проформу-інвойс від 09.12.2025 № ACMA25-15264, специфікацію від 09.12.2025 № 229. Вищезазначені розбіжності викликають сумніви щодо дійсності, заявленої митної вартості;

4) у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 20.10.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF Чорноморськ, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025, № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025, № UA500110/2026/000033/1 від 04.03.2026, № UA500110/2026/000038/1 від 12.03.2026 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000409 від 11.12.2025, № UA500110/2025/000433 від 29.12.2025, № UA500110/2026/000070 від 04.03.2026, № UA500110/2026/000088 від 12.03.2026, позивач звернувся до суду з даним позов.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Щодо покликань відповідача у оскаржуваних рішеннях на недоліки наданих платіжних документів, то суд, в першу чергу, зазначає, загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Відповідно до пункту 6 Порядок №216, ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах в електронній або паперовій формі. Форма та порядок надання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах визначаються умовами договору про надання платіжних послуг між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Пунктом 15 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 14 Порядку №216 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери);

2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника;

4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста);

5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор);

6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами;

7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється);

8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг];

9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника;

10) призначення платежу;

11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника);

12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово відмова);

13) (підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком;

14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами резидент чи нерезидент під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.

Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити

Як стверджує позивач та встановлено судом, за усіма поставками переказ коштів було здійснено отримувачу за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT із зазначенням необхідних реквізитів, зокрема вказано назву банку отримувача та рахунок, що співпадає Контрактом, а саме: банк - Abu Dabi Islamik Bank (ADIB) Egypt, рахунок № EG250030017800000100000856287, свіфт код - ABDIEGCAXXX.

Наведені банківські реквізити отримувача вказані у всіх платіжних інструкціях в іноземній валюті (SWIFT) № 772 від 24.10.2025, № 790 від 08.12.2025, № 796 від 18.12.2025, № 793 від 15.12.2025, № 798 від 14.01.2026, № 815 від 09.03.2026, що подавались до митного оформлення, всупереч тверджень митниці.

У позові вказано, що що у платіжних інструкціях на переказ іноземної валюти № 772JBKLPА від 24.10.2025, № 790JBKLPС від 08.12.2025, № 796JBKLPС від 18.12.2025, № 793JBKLPС від 15.12.2025, № 798JBKLQ1 від 14.01.2026, № 815JBKLQ3 від 09.03.2026 вказано назву іншого банку (JP MORGAN CHASE BANK, рахунок отримувача НОМЕР_1 ), ніж в контракті (банк Abu Dhabi Islamic Bank, рахунок EG250030017800000100000856287), означає, що банккореспондент (або банк-посередник) задіяний у проведенні транзакції, щоб забезпечити переказ коштів між банком платника та банком отримувача. Це стандартна практика для міжнародних розрахунків, що полегшує виконання переказу, особливо якщо банки-відправник і одержувач не мають прямих кореспондентських відносин

Відповідачем жодним чином не спростовано вказані твердження позивача.

Разом з цим, умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Таким чином, факт оплати/не оплати позивачем отриманого товару не може впливати на його митну вартість.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача як необґрунтовані.

Щодо покликань відповідача на недоліки митних декларацій країни відправника, то суд зазначає, що заповнення вищевказаної митної декларації знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім цього, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

З урахуванням вказаного суд відхиляє як необґрунтовані вказані доводи відповідача.

Щодо покликань відповідача на те, що надані прайс-листи виробника товарів призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів, то суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів.

Прайс-лист є довідником цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Суд зазначає, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо покликань відповідача на те, що суми оплати в інвойсів не збігаються з сумами зазначених у платіжних документах, то суд зазначає таке.

Так, як вже встановлено судом, до контракту № TET-ACMA/37 від 28.03.2024 було складено Специфікацію № 208 від 14.10.2025 та Специфікацію № 229 від 09.12.2025.

У відповідності до Специфікації № 208 від 14.10.2025 до Контракту обумовлено поставку товару «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА 10 у бігбегах вагою 25 000 кг, вартістю 3200,00 дол.США; АСМА 15Т у мішках вагою нетто 189 000 кг, вартістю 27 783,00 дол.США та та біг-бегах» вагою нетто 216 000 кг, вартістю 31 752,00 дол.США; АСМА 4Т у біг-бегах вагою нетто 52 000 кг, вартістю 11 388,00 дол.США, загальною вартістю 74 123,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У специфікації визначені умови оплати: 14 824,60 дол.США попередня оплата, 33 896,80 дол.США оплата після отримання копій вантажних документів по ел.пошті після відвантаження 26 000,00 кг, та 25 401,60 дол.США після отримання копій вантажних документів по ел.пошті після відвантаження 216 000,00 кг. Також у специфікації містяться дані щодо вантажовідправника та вантажоотримувача товару, код товару за УКТЗЕД, ціна за кілограм товару, тощо.

У відповідності до Специфікації № 229 від 09.12.2025 до Контракту обумовлено поставку товару «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА15Т, АСМА10Т» вагою нетто 486 000 кг, вартістю 72 670,50 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

У специфікації визначені умови оплати: 14 534,10 дол.США - попередня оплата; 32 313,60 дол.США - після отримання копій вантажних документів по електронній пошті після відвантаження 270 000 кг; 25 822,80 дол.США - після отримання копій вантажних документів по електронній пошті після відвантаження 216 000 кг. Також у специфікації містяться дані щодо вантажовідправника та вантажоотримувача товару, код товару за УКТЗЕД, ціна за кілограм товару, тощо.

Як стверджує позивач:

- товар за специфікацією № 208 від 14.10.2025 поставлявся двома партіями;

- товар за специфікацією № 229 від 09.12.2025 також поставлявся двома партіями.

20.10.2025 продавець за контрактом № TET-ACMA/37 від 28.03.2024 виставив покупцю проформу інвойс № АСМА25- 15033 на товар «карбонат кальцію (вапняк)» вищевказаних артикулів загальною вартістю 74 123,00 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 772 від 24.10.2025 ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 14 824,60 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024, специфікація № 208 від 14.10.2025.

В подальшому, як було визначено умовами Специфікації № 208 від 14.10.2025, платіжною інструкцією в іноземній валюті № 790 від 08.12.2025 ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 33 896,80 дол.США.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 796 від 18.12.2025 ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 25 401,60 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є оплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024, специфікації № 208 від 14.10.2025.

09.12.2025 продавець за контрактом № TET-ACMA/37 від 28.03.2024 виставив покупцю проформу інвойс № АСМА25- 15264 на товар «карбонат кальцію (вапняк), артикули АСМА15Т, АСМА10Т», вагою 486 т, загальною вартістю 72 670,50 дол.США на умовах поставки CIF Чорноморськ.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 793 від 15.12.2025 ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 14 534,10 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024, специфікації № 229 від 09.12.2025.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 798 від 14.01.2026 ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 25 822,80 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є оплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024, специфікації № 229 від 09.12.2025.

В подальшому, платіжною інструкцією в іноземній валюті № 815 від 09.03.2026 ТОВ «ТЕТРАВІОН К» перерахувало на банківський рахунок Продавця 32 313,60 дол.США, зазначивши у призначенні платежу, що це є передплата за карбонат кальцію, згідно Контракту № ТЕТ-АСМА/37 від 28.03.2024, специфікації № 229 від 09.12.2025.

Суд вкотре наголошує, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 3036,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5136 від 29.04.2026 року (а.с.15).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЦМЕН» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3036,64 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані із залученням перекладача та нотаріальним засвідченням перекладу на державну мову всіх документів які додавалися до позовної заяви та були виготовлені на іноземній мові: 21 000,00 грн.

На підтвердження понесення даних витрат позивачем надано до суду замовлення на переклад документів від 06.05.2026 №06052026/1 та платіжну інструкцію №5197 від 14.05.2026 про оплату позивачем за послуги з перекладу 21000,00 грн.

За вказаними документами ФОП ОСОБА_1 було підготовлено переклад документів на суму 21000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до ч.6 ст.137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Положеннями ч.7 ст. 137 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.8 ст.137 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем організовано здійснення перекладу документів з англійської мови, а саме: проформи-інвойсу; рахунку-фактури; сертифікату про переміщення товару; сертифікату якості, декларації виробника; міжнародної товарно-транспортної накладної; пакувального листа.

Підпис перекладача був засвідчений приватним нотаріусом.

Так, позивачем були понесені витрати у зв`язку із залученням перекладача у загальному розмірі 21000,00 грн.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий до суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Отже, суд вважає, що пов`язані з перекладом документів є судовими витратами у розумінні ст. 132 КАС України.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на залучення перекладача, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» в частині стягнення з Одеської митниці на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 21000,00 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500110/2025/000167/1 від 11.12.2025, № UA500110/2025/000176/1 від 29.12.2025, UA500110/2026/000033/1 від 04.03.2026, № UA500110/2026/000038/1 від 12.03.2026.

Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500110/2025/000409 від 11.12.2025, № UA500110/2025/000433 від 29.12.2025, № UA500110/2026/000070 від 04.03.2026, № UA500110/2026/000088 від 12.03.2026.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» суму сплаченого судового збору у розмірі 3036,64 грн.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» судові витрати, пов`язані із залученням перекладача у розмірі 21000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАВІОН К» (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18-Г, код ЄДРПОУ 36957744);

Відповідач Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА