Постановление суда № 137968641, 06.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2812/26

провадження №: 1-кп/398/412/26

УХВАЛА

Іменем України

"06" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080100008018 від 30.12.2024 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проходив військову службу на посаді водія електрика 2 відділення радіоелектронної розвідки взводу радіоелектронної розвідки розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 у званні солдата, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, КК України, ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, внесене 30.12.2024 року до ЄРДР за №62024080100008018за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 186 КК України.

06.07.2026 року до суду надійшло надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого строком на 60 днів, оскільки до спливу строку його дії судове провадження не може бути завершене з об`єктивних причин. Зазначає, що на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого. Задля гарантування виконання обвинуваченим передбачених ст.194 КПК України обов`язків, просить клопотання задовольнити. При вирішенні клопотання врахувати особу обвинуваченого, характеризуючі його дані.

Потерпіла ОСОБА_6 надала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність (том1 а.с.47).

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо продовження стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем мешкання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, підтримує позицію свого підзахисного та вважає, що більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Як наголошено в ст.ст.181, 202 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.05.2026 року продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 13.07.2026 року включно.

В судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків визначених зокрема п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, вчиненого у умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, та у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме: нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання, існує ризик того, що у обвинуваченого може виникнути бажання переховуватися від суду. В силу своїх навичок та вмінь набутих під час несення служби ОСОБА_4 має можливість та спеціальні навички до залишення підконтрольної на даний час території України, без перешкод залишити своє місце проживання з метою уникнення можливого покарання, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню. Також обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, у зв`язку з чим, не маючи засобів до існування, стійких (міцних) соціальних зв`язків та осіб, які б могли забезпечити належний контроль за поведінкою обвинуваченого, може продовжити злочинну діяльність. Також, суд враховує наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, оскільки обвинувачений обізнаний про їх місце проживання після відкриття матеріалів кримінального провадження.

Зазначені вище обставини виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним вище ризикам.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 314, 315, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто з 06 липня 2026 року до 03 вересня 2026 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1