Решение № 137965658, 06.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Справа № 160/14362/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі: секретаря судового засідання Омельченко А.І., представника позивача представника відповідача Дружини Т.Г., Колодки Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №Ю-554-46 від 04.12.2025, в якій Контролюючий орган вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протиправною;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №Ю-554-46 від 04.12.2025, в якій Контролюючий орган вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки), вказуючи, що вимога суперечить ст. ст. 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; Розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та ст. ст. 75,83, 86 Податкового кодексу України. Позивач вказує, що відповідачем не було проведено перевірку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі якої відповідач мав право сформувати заборгованість, зазначену у вимозі. Крім того, контролюючий орган не вказує, за який період виставляється підприємству сума недоїмки, штрафу та пені у розмірі 266027317,75 грн. Необхідною умовою для сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є виплата заробітної плати (доходу, грошового забезпечення). Зі змісту вимоги не вбачається, з якого періоду і на підставі яких документів розраховується сума по вимозі недоїмки №Ю-554-46 від 04.12.2025. Позивач зазначає, що на даний час на підприємстві обліковується не виплачена заробітна плата працівникам. Керуючись викладеним, позивач сплачує єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування разом з виплатою заробітної плати та іншими виплатами по оплаті праці працівникам. Враховуючи те, що у Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» існувала заборгованість із виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховані штрафні санкції, а грошові кошти на виплату заборгованості з заробітної плати перераховувалися банком відповідачу лише за наявності платіжного доручення про перерахування ЄСВ, то у останнього не виникало обов`язку щодо сплати єдиного внеску, а отже і не виникало підстав для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відстрочено Державному підприємству Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" сплату судового збору у розмірі 33280,00 грн за звернення до суду із позовною заявою у справі №160/14362/26 до ухвалення судом рішення у цій справі. Підготовче засідання призначено на 23.06.2026 о 10:00.

11.06.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що підставою для винесення вимоги є наявність станом на 30.11.2025 заборгованості ДП «ВО «ПМЗ ім. О.М. Макарова» з єдиного внеску у розмірі 266027317,75 грн, у т.ч. недоїмка - 255200107,50 грн, штрафи - 1526362,11 грн, пеня - 9300848,14 грн. Штрафні санкції у розмірі 1526362,11 грн та пеня у розмірі 9300848,14 грн, нараховані рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, переглядались судом. Рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7890/22 та у справі №160/3048/24 в задоволенні позовних вимог Державного підприємства Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" відмовлено. Таким чином, сума боргу на яку винесено вимогу зі сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 від 04.12.2025 складається з самостійно нарахованих позивачем сум та штрафних санкцій і пені нараховних контролюючим органом. Для включення нарахованих сум боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску до вимоги не проводиться документальна перевірка, а правомірність нарахування штрафних санкцій та пені на підстави даних ІКС підтверджено у судовому порядку. Відсутність фактичної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) не звільняє від сплати єдиного внеску у встановлений Законом термін. Позивач мав сплатити суми єдиного внеску незалежно від фактичного перерахування заробітної плати працівникам до 20 числа наступного календарного місяця після їх нарахування. Тому, контролюючий орган правомірно включив самостійно нараховані платником суми єдиного внеску незалежно від фактичного перерахування заробітної плати (виплату доходу, грошового забезпечення) до вимоги №Ю-554-46 від 04.12.2025.

17.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 заяву представника Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №160/14362/26 задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" - адвоката Дружини Тетяни Геральдівни, яка зареєстрована в системі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

22.06.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання, призначене на 23.06.2026, представники сторін не прибули. Судом відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 06.07.2026 о 11:45.

В підготовчому засіданні, призначеному на 06.07.2026, взяли участь представники сторін. Судом закрито підготовче провадження у справі та перейдено до розгляду по суті в судовому засіданні. Представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) зареєстровано 24.11.2020, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру №12241200000002325.

Позивач перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

04.12.2025 Східним МУ ДПС по роботі з ВПП винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 на суму 266027317,75 грн, яку направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Підставою для винесення вимоги є наявність станом на 30.11.2025 заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 266027317,75 грн, яка складається з 255200107,50 грн (недоїмка), 1526362,11 грн (штрафи), 9300848,14 грн (пеня).

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 від 04.12.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктами 3 і 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI надано визначення поняттям: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно із ч. 11, ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі Інструкція №449).

За приписами п.п. 1, 2 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Згідно із пунктом 1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Відповідно до пункту 7 розділу VII Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що позивач як платник єдиного внеску, звітує своєчасно, однак порушує строки сплати задекларованих зобов`язань із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно із витягом з інтегрованої картки платника з єдиного внеску, долученої відповідачем до відзиву.

Суд критично оцінює доводи позивача, що події нарахування і сплати єдиного внеску не співпадають у часі, у той час, як події виплати заробітної плати і сплати єдиного внеску відповідно до положень означеної норми Закону №2464-VI є такими, що співпадають у часі, оскільки згідно із положеннями цього ж закону наявність таких обставин, як затримка з виплати заробітної плати, не звільняють позивача від обов`язку вчасної сплати нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та від відповідальності у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку на регулярній основі та згідно із положеннями ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Верховний Суд в постановах від 14.02.2018 у справі №804/7236/14-а, від 14.08.2018 у справі №804/3704/17, від 19.03.2019 у справі №804/6540/15 виклав правовий висновок, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами, зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що порушення встановлених Законом строків сплати єдиного внеску є підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені. Роботодавці зобов`язані сплачувати нарахований єдиний внесок у встановлений законодавством строк незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Законодавство не ставить у залежність виконання обов`язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов та фінансового стану платника, у тому числі від виплати заробітної плати. Несвоєчасна виплата заробітної плати і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням чинного законодавства, за яке передбачена відповідальність, можливість звільнення від якої не передбачена.

Отже, оскільки позивачем спірні суми узгоджених зобов`язань своєчасно не сплачено, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано до підприємства штрафні санкції та нараховано пеню на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI.

Також, судом встановлено та не заперечується позивачем, що питання правомірності рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0000610403 вiд 05.04.2021 та №0000110403 вiд 13.01.2022 вже було предметом розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №160/7890/22 відмовлено у задоволені позову про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0000610403 вiд 05.04.2021.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.03.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №160/3048/24 відмовлено у задоволенні позову про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0000110403 вiд 13.01.2022.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача, про те, що прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки) має передувати перевірка та складення акта за її результатами на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449, оскільки означена норма стосується також і формування вимоги на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

Таким чином, суд вважає, що визначальним для вирішення цієї справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а також первинних документів щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі №813/4686/16.

Суд також зауважує, що при визначенні доцільності та необхідності застосування практики ЄСПЛ слід враховувати достатність урегульованості певних спірних відносин на законодавчому рівні відповідним Законом України. У випадку якщо законодавством України урегульовано правовий механізм застосування норми та проблем у трактуванні не виникає, то в такому випадку не доцільно застосувати практику ЄСПЛ, оскільки спірні відносини вже достатньою мірою, з певним рівнем зрозумілості та чіткості врегульовані національним законодавством та є таким, що відповідає принципу правової визначеності. В даному випадку Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є достатньо чітким та відповідає принципу правової визначеності. Проблематика у застосуванні вищезазначеного Закону України на даний час відсутня, тому застосування практики ЄСПЛ наведеної позивачем є недоцільним.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що доводи позивача про наявність підстав для визнання протиправною та скасування спірної вимоги №Ю-554-46 від 04.12.2025 про сплату боргу (недоїмки) в ході судового розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 відстрочено Державному підприємству Виробниче об`єднання «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» сплату судового збору у розмірі 33280,00 грн за звернення до суду із позовною заявою у справі №160/14362/26 до ухвалення судом рішення у цій справі.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову, суд стягує з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» судовий збір у розмірі 33280,00 грн на користь Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного підприємства Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (вул. Криворізька, буд. 1, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 14308368) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т О. Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» судовий збір у розмірі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя Р.З. Голобутовський