Постановление суда № 137965612, 02.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

02 липня 2026 рокуСправа №160/12291/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро розглянувши питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України) та щодо затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/12291/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

22.07.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

20.01.2026 постановою Третього апеляційного адміністративного суду залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 в адміністративній справі №160/12291/25 залишено без змін.

18.03.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №160/12291/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк протягом 30 днів звіт про виконання судового рішення.

30.03.2026 суд ухвалив встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

20.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України), в обґрунтування якої позивач зазначає, що відповідач під виглядом виконання рішення суду вчинив нові протиправні дії, що не були предметом судового розгляду та виходять за межі покладеного на нього обов`язку. Позивач стверджує, що відповідач використав процедуру виконання рішення для незаконної ревізії складових пенсії, які не були предметом спору у справі №160/12291/25, не досліджувалися судом і не підлягали перегляду. На переконання заявника, суд вирішував виключно питання індексації та застосування визначених коефіцієнтів, не надаючи повноважень на довільний перегляд індивідуальних показників пенсійної виплати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі №160/12291/25 без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) на 29.04.2026.

29.04.2026 суд ухвалив призначити розгляд заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, до розгляду в судовому засіданні на 07.05.2026 о 13:30 год.

01.05.2026 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулася до суду із звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25, в якому зазначила, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 та у зв`язку з цим проведено виплату недоотриманих сум пенсії. План доходів і видатків Головного управління на 2026 рік затверджений Головою правління Пенсійного фонду України від 24.02.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 питання щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25 призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.05.2026 о 13:20.

У доповненнях пенсійного органу до звіту, які надійшли до суду 04.05.2026, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначає, що ним здійснено індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 та у зв`язку з цим проведено виплату недоотриманих сум пенсії. Сума доплати пенсії за період з 29.10.2024 по 31.05.2026 становить 41237,59 грн, яка обліковується в Пенсійному фонді України. У подальшому нарахування та виплата сум пенсії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 по справі №160/12291/25 буде проводитись відповідно до Порядку № 821.

05.05.2026 від позивача до суду надійшли заперечення до звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем не надано правового обґрунтування зміни кількості років понаднормового стажу з 30 років на 20 років при виконанні вказаного судового рішення. Позивач зазначає, що відповідачем не надано жодного розпорядчого чи іншого документа, який би слугував підставою для такого перерахунку, а також не роз`яснено порядку та процедури здійснення такої зміни. Крім того, позивач наголошує, що протягом понад 15 років, починаючи з 17.06.2010 (включаючи виплату за березень 2026 року), пенсія виплачувалася з урахуванням 30 років понаднормового стажу, а про зміну цієї складової позивачу стало відомо лише 01.05.2026 під час ознайомлення з матеріалами в підсистемі «Електронний суд».

07.05.2026 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, згідно яких Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 05.05.2026 № 0400-010506-5/85089 про виділення коштів для виплати за рішенням суду ОСОБА_1 .

07.05.2026 позивач подав до суду заперечення на звіт, доповнення до звіту від 04.05.2026 та додаткові пояснення від 06.05.2026 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 160/12291/25, де наполягає, що для перевірки правильності виконання рішення суду необхідний послідовний ланцюг протоколів з додатками: станом на 01.02.2022, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 29.10.2024, 01.03.2025, 01.01.2026 та 01.03.2026.

07.05.2026 через оголошення повітряної тривоги, враховуючи рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року щодо недопустимості ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту (далі рішення Ради суддів України від 05.08.2022), а також беручи до уваги наказ голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 року за №142-од «Про організацію роботи суду під час оголошення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту» (далі наказ голови ДОАС №142-од), суд зняв з розгляду справу №160/12291/25 та призначив на іншу дату на 12.05.2026 о 13:00.

11.05.2026 пенсійний орган долучив до матеріалів справи витребувані позивачем у своїх запереченнях від 07.05.2026 протоколи розрахунку з додатками (зареєстровано канцелярією суду 12.06.2026).

11.05.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення (зареєстровано канцелярією суду 12.06.2026) на клопотання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.05.2026 про долучення протоколів розрахунку з додатками, а також додаткові пояснення та клопотання про відмову у прийнятті звіту, застосування штрафу, витребування належного розрахунку та зобов`язання відповідача надати документи, необхідні для перевірки виконання рішення суду.

12.05.2026 у судовому засіданні за участю позивача та представника відповідача в розгляді справи №160/12291/25 оголошено перерву до 20.05.2026 о 09:00. Протокольною ухвалою суд зобов`язав представника відповідача надати письмові пояснення щодо підстав невключення індивідуального коефіцієнта до розрахунку індексації пенсії позивача.

19.05.2026 позивач подав до суду доповнення, в якому виклав розрахунок, що на думку позивача демонструє динаміку індексації пенсії та обґрунтовує неможливість перевірки повноти виконання рішення суду без офіційних протоколів відповідача. Так, позивач вважає, що базовий розмір пенсії з 24.05.2021 містить такі компоненти: середньомісячний заробіток: 9118,81 грн * 2,25656 = 20577,14 грн; розмір пенсії за віком: 20577,14 грн * 0,48417 = 9962,83 грн; загальний розмір пенсії: 9962,83 грн + 300,72 грн = 10263,55 грн.

Надалі має бути здійснена індексація:

- з 01.03.2022 (коефіцієнт 1,14): середньомісячний заробіток: 20577,14 грн * 1,14 = 23457,94 грн; розмір пенсії за віком: 23457,94 грн * 0,50 = 11728,97 грн;

- з 01.03.2023 (коефіцієнт 1,197): середньомісячний заробіток: 23457,94 грн * 1,197 = 28079,15 грн; розмір пенсії за віком: 11728,97 грн + 1500 грн = 13228,97 грн;

- з 01.03.2024 (коефіцієнт 1,0796): середньомісячний заробіток: 28079,15 грн * 1,0796 = 30314,25 грн; розмір пенсії за віком: 13228,97 грн + 1500 грн = 14728,97 грн;

- з 01.03.2025 (коефіцієнт 1,115): середньомісячний заробіток: 30314,25 грн * 1,115 = 33800,39 грн; розмір пенсії за віком: 14728,97 грн + 1500 грн = 16228,97 грн.

Загальний розмір пенсії на думку позивача має орієнтовно становити: 16228,97 грн + 778,50 грн = 17007,47 грн. Також, позивач наголошує, що цей розрахунок є допоміжним матеріалом, а обов`язок надати остаточний, повний та належним чином засвідчений розрахунок пенсії та недоотриманих сум покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень, який володіє пенсійною справою, програмними розрахунками та первинними даними.

19.05.2026 представник відповідача направив до суду (зареєстровано канцелярією суду 20.05.2026) додаткові пояснення у справі, у яких посилається на мотивувальну частину рішення суду від 22.07.2025 у справі № 160/12291/25, зокрема, що «пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу без застосування відповідних коефіцієнтів збільшення 1,14 у 2022 році, 1,197 у 2023 році, 1,0796 у 2024 році відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсії (за 2018-2020 роки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за офіційними даними ПФУ становить 9118,81 грн)», та зауважує, що пенсійний орган здійснив наступні розрахунки з:

- з 29.10.2024:

9118,81 грн * 1,14 = 10 395,44 грн;

10 395,44 грн * 1,197 = 12 443,34 грн;

12 443,34 грн * 1,0796 =13 433,83 грн;

- з 01.03.2025:

13 433,83 грн * 1,115=14 978,72 грн.

Отже, на думку відповідача, сума доплати пенсії за період з 29.10.2024 по 31.05.2026 становить 41 237,59 грн, яка обліковується в Пенсійному фонді України.

20.05.2026 під час судового засідання за участю сторін у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога», керуючись рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 та наказом голови ДОАС №142-од, розгляд справи було знято з розгляду та призначено на 25.05.2026 об 11:30.

25.05.2026 та 26.05.2026 позивач подала до суду заперечення на додаткові пояснення відповідача від 19.05.2026, де зазначає, що пенсійним органом не надано пояснень його розрахунків.

25.05.2026 у судовому засіданні за участю позивача та представника відповідача, суд протокольною ухвалою зобов`язав представника відповідача надати документи щодо обліку заборгованості за рішенням суду. З метою надання стороні часу для виконання вимог суду, у розгляді справи оголошено перерву до 02.06.2026 о 14:40.

28.05.2026 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких вона зазначає, що предметом судового контролю у цій справі має бути не лише правильність арифметичного розрахунку індексації пенсії, а правомірність дій відповідача під час виконання рішення суду від 22.07.2025. Позивач стверджує, що відповідач без належних правових підстав, вийшовши за межі судового рішення, здійснив перегляд бази для нарахування пенсії. Так, замість законної вихідної бази (середньомісячного заробітку у розмірі 20577,14 грн та загального розміру пенсії 10263,55 грн, визначених за результатами виконання рішення суду у справі №160/10590/21), відповідач безпідставно застосував занижену базу у розмірі 8467,22 грн. Також, позивач зазначає, що відповідач у листі від 16.04.2026 фактично визнав, що під виглядом виконання рішення про індексацію 2025 року він ініціював повторний перегляд виконання рішення суду 2021 року, що є порушенням процесуального порядку. Позивач вказує, що без надання відповідачем протоколу перерахунку з чітким визначенням середньомісячного заробітку та індивідуального коефіцієнта неможливо здійснити перевірку повноти виконання рішення суду.

01.06.2026 відповідач направив до суду (зареєстровано канцелярією суду 02.06.2026) додаткові пояснення по справі, у яких відповідач фактично відтворює позицію, викладену у попередніх поясненнях, та долучає матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

02.06.2026 у судовому засіданні за участю сторін, суд оголосив перерву до 25.06.2026 о 14:20, з метою надання позивачу часу на ознайомлення з додатковими поясненнями відповідача, поданими через підсистему «Електронний суд» 01.06.2026, які містять значний обсяг додатків.

22.06.2026 позивач подала до суду (зареєстровано канцелярією суду 23.06.2026) заперечення на додаткові пояснення відповідача в межах розгляду заяви за ст. 383 КАС України. У наданих поясненнях ОСОБА_1 посилається на наступну практику Верховного Суду України, так, зокрема:

- «Намагання підмінити реальне виконання судового рішення та обов`язок доказування хаотичним накопиченням паперів повністю суперечить висновкам Верховного Суду у справі № 520/4991/19…» - суд зауважує, що предметом розгляду у цій справі є правомірність відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вказана справа розглядалася Харківським окружним адміністративним судом, рішення якого було переглянуто Другим апеляційним адміністративним судом 26.09.2019, Єдиний державний реєстр судових рішень містить відомостей щодо перегляду цієї справи Верховним Судом;

- «Правова позиція Верховного Суду: У постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 420/1231/23 та від 14.12.2023 у справі № 560/594/22 чітко зазначено, що показники заробітку та коефіцієнти, обчислені під час призначення пенсії і застосовувані тривалий час, є стабільними елементами пенсійної справи. Їх зміна чи заниження пенсійним органом «заднім числом» без законодавчо визначених підстав та за відсутності відповідної заяви самої особи є протиправною дією…» - суд зазначає, справа № 420/1231/23 була розглянута Одеським окружним адміністративним судом 09 жовтня 2024 року, справа № 560/594/22 була розглянута Хмельницьким окружним адміністративним судом 24 лютого 2022 року, обидва рішення окружних судів набрали законної сили та не оскаржувалися у вищій інстанції.

За таких обставин суд вважає необхідним наголосити, що Верховний Суд в ухвалі від 15.01.2026 у справі №240/14153/24 прямо вказав, що подання до суду процесуальних документів з посиланням на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду, ймовірно згенерованих ШІ, порушує принцип добросовісності користування процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані дотримуватися принципу фахового людського контролю при використанні технологій штучного інтелекту. Посилання на неіснуючі постанови Верховного Суду може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту та отримання результату у формі так званих галюцинацій, що свідчить про недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами та може розцінюватися як неналежне виконання процесуальних обов`язків і прояв неповаги до суду.

24.06.2026 ОСОБА_1 надала суду додаткові пояснення щодо розрахунку середньомісячного заробітку і розміру пенсії за віком. Позивач зазначає, що ключовою, базовою величиною для обчислення розміру пенсії є середньомісячний заробіток пенсіонера, який є незмінним індивідуальним показником пенсійної справи. Вихідний базовий середньомісячний заробіток позивача, розрахований відповідачем з 24.05.2021, становить 20577,14 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітку 2,25656, а загальний розмір пенсії 10263,55 грн. Цей загальний розмір пенсії позивач отримувала з 24.05.2021 по лютий 2022 року, що підтверджується Довідкою про доходи, наявною в матеріалах справи.

25.06.2026 у судовому засіданні за участю позивача та представника відповідача суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Оголошено про відкладення проголошення вступної та резолютивної частин ухвали за результатами розгляду заяви до 02.07.2026 о 13:15.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25, згідно якого здійснено індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 та у зв`язку з цим проведено виплату недоотриманих сум пенсії. Сума доплати пенсії за період з 29.10.2024 по 31.05.2026 становить 41237,59 грн, яка обліковується в Пенсійному фонді України.

Відповідач зазначає, що нарахування та виплата сум пенсії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 по справі № 160/12291/25 буде проводитись відповідно до Порядку № 821. Головне управління повідомило, що звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 05.05.2026 № 0400-010506-5/85089 про виділення коштів для виплати за рішенням суду ОСОБА_1 . План доходів і видатків Головного управління на 2026 рік затверджений Головою правління Пенсійного фонду України від 24.02.2026.

Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2026 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з планом доходів та видатків Головного управління на 2026 рік.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, оскільки вжиття відповідачем заходів з метою виділення коштів для проведення вказаної виплати свідчить про спрямованість дій органу на виконання судового рішення, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025, внаслідок чого сума доплати пенсії склала 41237,59 грн, а також звернення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до Пенсійного фонду України з листом від 05.05.2026 № 0400-010506-5/85089 про виділення коштів для виплати за рішенням суду ОСОБА_1 , суд вважає необхідним зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подати новий звіт про виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати суду докази на підтвердження виплати цієї суми.

При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Щодо доводів позивача про неправомірну зміну відповідачем базових складових пенсії (зокрема, індивідуального коефіцієнта заробітку та середньомісячного заробітку), суд зазначає наступне.

Предметом судового розгляду у справі №160/12291/25 було питання проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025.

Відповідно до вимог статті 382 КАС України, судовий контроль здійснюється судом у межах предмету позовних вимог, що були задоволені судовим рішенням. Питання правомірності зміни відповідачем інших індивідуальних показників пенсійної справи, які не були охоплені предметом позову та резолютивною частиною рішення від 22.07.2025, не підлягають оцінці у межах процедури судового контролю за виконанням цього рішення.

Таким чином, на етапі судового контролю суд не наділений повноваженнями здійснювати перевірку правомірності застосування відповідачем розрахункових коефіцієнтів, що виходять за межі предмета спору у даній справі. Позивач не позбавлений права захистити свої інтереси в частині незгоди з іншими показниками перерахунку пенсії шляхом звернення з відповідним самостійним позовом у загальному порядку.

Позивач у своїх доповненнях наголошує, що ключовою, базовою величиною для обчислення розміру пенсії є середньомісячний заробіток пенсіонера, який є незмінним індивідуальним показником пенсійної справи. Позивач акцентує увагу на тому, що вихідний базовий середньомісячний заробіток, розрахований відповідачем з 24.05.2021, становив 20577,14 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітку 2,25656, а загальний розмір пенсії 10263,55 грн. Ці показники, на думку заявника, підтверджуються Довідкою про доходи, наявною в матеріалах справи, і застосовувалися відповідачем протягом тривалого часу.

Однак, на переконання суду, процедура судового контролю, передбачена статтею 382 КАС України, не передбачає можливості надання правової оцінки дій органу Пенсійного фонду щодо коригування показників, які не були визначені судом до застосування. Оскільки судовим рішенням у справі №160/12291/25 зобов`язано відповідача здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 року, та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 року, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, - суд у межах контролю перевіряє лише факт та правомірність застосування цих коефіцієнтів збільшення та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Суд підкреслює, що процедура судового контролю діє виключно у межах предмету позовних вимог, якими у даній справі були питання індексації із застосуванням коефіцієнтів 1,14 (з 01.03.2022), 1,197 (з 01.03.2023), 1,0796 (з 01.03.2024) та 1,115 (з 01.03.2025) та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки. Інші складові обчислення пенсії, такі як індивідуальний коефіцієнт заробітної плати чи доплата за понаднормовий стаж, у межах цієї справи судом не досліджувалися, а отже, правова оцінка правомірності їх зміни відповідачем не надавалася і не може бути надана в порядку виконання цього рішення.

Наведені позивачем розрахунки динаміки середньомісячного заробітку, де базовий показник 20577,14 грн послідовно індексується коефіцієнтами до значення 37890,24 грн станом на 2026 рік, мають бути предметом розгляду в іншому судовому провадженні. На поточному етапі суд констатує, що відповідачем виконано обов`язок щодо індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 року, та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 року, що відображено у поданому звіті та сумі доплати у розмірі 41 237,59 грн. Перевірка ж правильності застосування відповідачем інших показників обчислення пенсії, які призвели до зменшення очікуваного позивачем розміру виплати, виходить за межі судового контролю.

Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі вищевикладених висновків, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 241-243, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подати у двох місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25 в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 06 липня 2026 року.

Суддя Н.Є. Сліпець