Постановление суда № 137962409, 03.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8327/25

Провадження №2-с/522/311/26

УХВАЛА

03 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2025 року у справі №522/8321/25, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2025 року Приморським районним судом міста Одеси видано судовий наказ №522/8321/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 29 933,50 гривень, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 302,80 гривень.

29 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2025 року у справі №522/8321/25.

Заяву про скасування судового наказу разом із матеріалами справи передано головуючому судді 01.07.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 судовий наказ не отримувала, про існування оскаржуваного судового наказу дізналася 18 червня 2026 року, після того як її банківські картки були заблокованими. У зв`язку із чим просить поновити строк для подачі заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Приморського районного суд м. Одеси по справі № 522/8327/25 від 27 травня 2025 року.

Проте, в матеріалах справи міститься інформація про відправку боржнику ОСОБА_1 копії судового наказу від 27.05.2025 року та копії заяви з додатками. В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, із відміткою про отримання адресатом 12.06.2025.

Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року 2019 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) зазначила, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Оскільки, заявник пропустив процесуальний строк звернення до суду, враховуючи відсутність обґрунтованих та об`єктивних доказів як поважності причини пропуску строку звернення до суду, заяву про скасування судового наказу, на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України, слід повернути заявнику.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170, 171, 272, ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу Приморського районного суду м. Одеса від 27 травня 2025 року по справі №522/8327/25 за заявою ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу за заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Приморського районного суду м. Одеса від 27 травня 2025 року по справі №522/8327/25 за заявою ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя Р.Д. Абухін

03.07.26