Решение № 137951817, 03.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2935/26

Провадження № 2-о/0274/132/26

Рішення

Іменем України

"03" липня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., присяжних: Лапіної С.П., Невдовиченка О.С. за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сліпчук П.П., звернулася до суду з заявою, у якій просить оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева, Житомирської області, який зник безвісти 1 липня 2004 року (м. Москва «російська федерація») та визначити датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дату його зникнення 01 липня 2004 року, визначити місце смерті м. Москва «російська федерація».

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що заявниця з 10.01.1986 року з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

25.04.2004 року ОСОБА_4 поїхав з дому в м. Москву «російська федерація» на заробітки, до червня 2004 року давав про себе знати, а з червня 2004 року і по даний час відомостей про себе не надавав, ніхто його не бачив і місцеперебування його невідоме.

04.04.2006 року рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 , 20.06.1961 року, уродженця і мешканця Бердичева Житомирської області, визнано безвісно відсутнім.

З приводу зникнення чоловіка ОСОБА_4 , заявниця зверталася до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області та відповідно до довідки від 05.03.2026 не встановлено можливе місце знаходження її чоловіка.

Таким чином, з моменту безвісти зникнення чоловіка заявниці - ОСОБА_4 пройшло більше 20 років, а будь -яких відомостей про те що він живий немає, тому в заявниці є достатньої причин вважати, що її чоловік ОСОБА_4 помер у м. Москві «російська федерація» .

На даний час, з метою реалізації своїх прав на отримання спадщини, у заявниці виникла необхідність у оголошенні її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2026 заяву було залишено без руху (а.с.15).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.05.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження (а.с.39).

18.05.2026 від представника Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 з тих підстав, що вважає, що заявницею не надано документів, що підтверджують смерть ОСОБА_4 , та що він зник при обставинах, що загрожували йому смертю в РФ в м.Москва ( а.с. 53-56 ).

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_6 та заявниця доводи заяви підтримали повністю.

Заявниця суду додатково пояснила, що в квітні 2004 року її чоловік поїхав на заробітки до м. Москва, рф, він на заробітки їздив часто, поки в нього там були родичі, працював на будівництві. З червня 2004 року він перестав виходити на зв"язок.

Заінтересована особа ОСОБА_3 , не заперечила проти задоволення заяви, вказала, що з її батьком багато років немає зв"язку.

Представник заінтересованої особи Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з"вився, причину неявки суду не повідомлено.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що є сусідкою заявниці. ОСОБА_4 більше 20 років тому поїхав на заробітки до м. Москва і не повернувся, місце його перебування не встановлено. З ОСОБА_4 вона знайома все своє свідоме життя. Їй відомо, що заявниця його розшукувала, однак розшук позитивних наслідків не дав.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є свахою заявниці, ОСОБА_4 ніколи не бачила, з ним не знайома. Зі слів заявниці їй відомо, що її чоловік поїхав на заробітки до м. Москва і не повернувся. В 2011 році, коли вона працювала на Укртелекомі, приходила жінка з хлопчиком і вони замовляли розмову з рф в довідкове бюро, розшукували ОСОБА_4 , це вона пам"ятає.

Суд, вислухавши пояснення заявниці, її представника, заінтересованої особи ОСОБА_3 , свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 10.01.1986 р серії НОМЕР_1 10.01.1986 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 28.06.1961 ОСОБА_4 народився в м.Бердичеві Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9).

ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.28-35).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.04.2006 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , визнано безвісно відсутнім (а.с.10).

Згідно довідки Бердичівського районного відділу поліції в Житомирській області від 05.03.2026 №41413-2026, проведеними працівниками поліції заходами станом на 05.03.2026 не встановлено можливе місце знаходження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 18.07.1994 р. ОСОБА_4 є співвласником квартири АДРЕСА_2 (а.с.36).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Частиною третьою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частини 1 статті 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

В ході розгляду справи, враховуючи вище досліджені докази, судом встановлено, що відомості про перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за останнім відомим місцем його реєстрації та проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній більше двадцяти років.

Суд враховує, що оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участі особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої є невідомим. Окрім того, оголошення особи померлою необхідне заявниці для правового врегулювання питання щодо оформлення спадщини.

За встановлених обставин, є підстави для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим, а днем його смерті слід встановити день набрання рішенням законної сили, відповідно до вимог ч.3 ст. 46 ЦК України, оскільки стороною заявниці не надано доказів, що ОСОБА_4 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, що встановлено ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. 19,76-81,89, 263-265, 273, 293 - 294, 305-308,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити частково.

Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бердичева, Житомирської області - померлим.

Місцем смерті зазначити - м. Москва, російська федерація.

Днем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2026 року

Головуючий: Т.М. Вдовиченко

Присяжні: О.С.Невдовиченко

С.П. Лапіна