Решение № 137951139, 06.07.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/575/26

Провадження № 2/685/578/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

06 липня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 25.12.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 на підставі заявки на пролонгацію від 25.12.2021 до договору позики №555162538703, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений договір позики №555162538703001, відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язань позичальника (відповідача) по погашенні заборгованості по договору позики №555162538703 в сумі 2400 грн на строк 30 днів календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Відповідно до п. 3.1 договору позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів, графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи. П. 3.2 договору встановлено нарахування процентів за договором здійснюється за процентною ставкою відповідно до п.1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою, щоденно, починаючи з дня надання позики. 18.12.2023 за договором №18/12-2023 ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги до позичальників, зокрема і за договором №555162538703001. ОСОБА_1 не виконала належним чином кредитні зобов`язання за договором позики щодо повернення наданої позики та сплати процентів за користування позикою, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 6148,20 грн, з яких: 2400 грн - заборгованість тілом кредиту; 3748,20 грн - заборгованість за відсотками. На підставі викладеного, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 6148,20 грн заборгованості за договором №555162538703001 від 25.12.2021, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 9000 грн витрат на правову допомогу.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог, просить проводити розгляд справи у відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явилася, заяви чи клопотань не подала, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Ст.203, 627, 628 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що 25.12.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 на підставі заявки на пролонгацію від 25.12.2021 до договору позики №555162538703, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 0170, був укладений договір позики №555162538703001, відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язань позичальника (відповідача) по погашенні заборгованості по договору позики №555162538703 в сумі 2400 грн на строк 30 днів календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1 договору (тип процентної ставки фіксована; процентна ставка знижена становить 1,75% за день (640% річних) від суми позики у межах строку надання позики, стандартна процента ставка 2,60% за день (950.00% річних) від суми позики та застосовується у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 Договору та у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення), позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Відповідно до п. 3.1 договору відповідач здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до Графіку платежів (Додаток №1), який розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи та який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 0170. Відповідно до довідки про погашення заборгованості по договору № 555162538703 від 16.12.2021 ОСОБА_1 погашено заборгованість по договору № 555162538703 від 16.12.2021 року шляхом перерахування коштів згідно умов Договору позики (пролонгації) № 555162538703001 від 25.12.2021 року, який укладено на підставі заявки про пролонгацію. 18.12.2023 за договором факторингу №18/12-2023 ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги до позичальників, зокрема і за договором №555162538703001, що підтверджується змістом договору факторингу, додаткового договору №1 до договору факторингу від 21.12.2023, витягу з Реєстру боржників (додаток №3), акта прийому-передачі, платіжної інструкції №793. ОСОБА_1 не виконала належним чином кредитні зобов`язання за договором позики щодо повернення наданої позики та сплати процентів за користування позикою, внаслідок чого станом на 25.05.2026 утворилася заборгованість в розмірі 6148,20 грн, з яких: 2400 грн - заборгованість тілом кредиту; 3748,20 грн - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідач не надала суду доказів того, що вона виконала свої обов`язки щодо повернення наданої позики за договором № 555162538703001 від 25.12.2021, або ж докази того, що це не вона підписувала договір позики (пролонгації), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 6148,20 грн заборгованості за кредитним договором.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат у розмірі 2662,40 грн на сплату судового збору та 9000 грн - професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц , від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, від 24 грудня 2024 року у справі № 206/5280/21.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 23.02.2026 №0615910016 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. На підтвердження понесених витрат у розмірі 9000 грн на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 02.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №2794 від 01.04.2026, тарифи на послуги, витяг з Акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026.

Разом з тим, враховуючи принцип розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи із складності справи, оскільки справа розглядається у спрощеному порядку, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу та вважає за доцільне стягнути з відповідача користь позивача 2662,40 грн судового збору та 4000 грн витрат на правничу допомогу.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.525,526,530, 1054 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», код МФО 300528) 6148,20 грн заборгованості за договором №555162538703001 від 25.12.2021, а також 2662,40 грн судового збору та 4000 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча