Решение № 137948472, 29.06.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/198/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.06.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кривенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Куш О.П.,

за участі представника позивача Калінка-Бондар О.Б..

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі ВКЗ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду через свого представника адвоката Калінка-Бондар О.Б. з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь аліменти на утримання у розмірі 1\4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) платника аліментів і до досягненням нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у період з 19.06.2007року по 06.05.2009 року батьки позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі.

Станом на дату подання цього позову позивач вже досягла повноліття.

Заочним рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 11.11.2008року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку/доходу, починаючи стягнення з 08.10.2008 року і до досягнення нею повноліття.

06.05.2009 року шлюб між батьками позивача було розірвано, а матері позивача присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

В подальшому ОСОБА_4 , уклала шлюб з ОСОБА_6 , внаслідок чого прізвище було змінено на « ОСОБА_7 ».

Починаючи з 2024 року позивач здобуває вищу освіту.

16.08.2024 між Львівським торговельно-економічним університетом та ОСОБА_2 (законний представник - ОСОБА_6 ) було укладено договір про навчання у закладі вищої освіти № 22/6с4, згідно умов якого, ОСОБА_2 зарахована на денну форму навчання на спеціальністю 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.

Пунктом 12 даного Договору передбачено, що фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи на умовах договору, укладеного між закладом і фізичною особою, яка замовляє платну освітню послугу.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 не проживає на території міста Львова, їй на підставі відповідної заяви від 01.09.2024року та договору найму житлового приміщення у гуртожитку Львівського торговельно-економічного університету від 01.09.2024року було надано в тимчасове платне користування для проживання кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку № НОМЕР_2 на період її навчання у закладі освіти.

Відповідно до п. 3.2 договору від 01.09.2024, плата за проживання в гуртожитку Університету за одне ліжко-місце складає 1900 грн. на місяць.

Впродовж 2024-2025 років та 2025-2026 років за надання освітньої послуги позивача та за її проживання в гуртожитку була внесена плата матір`ю ОСОБА_8 .

Таким чином, у зв`язку з навчанням у вищому навчальному закладі на денній формі, позивач ОСОБА_2 не має змоги працювати та самостійно себе утримувати, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків, забезпечення продуктами харчування, медикаментами, одягом згідно сезону, навчальною літературою та іншими матеріалами, необхідними для здобуття вищої освіти, проїзду до місця навчання з гуртожитку і назад, покриття інших необхідних життєвих витрат.

На теперішній час обов`язок з утримання позивача здійснюється виключно її матір`ю, яка одноосібно несе витрати по оплаті її навчання, забезпеченню продуктами харчування, необхідним лікуванням, одягом, організації дозвілля та інше.

Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку не бажає надавати матеріальну допомогу позивачу, яка продовжує навчання, вона змушена звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 27.02.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26.03.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Врадій Л.М., в якій зазначила, що відповідач ОСОБА_3 визнає позовні вимоги ОСОБА_2 частково. Крім того зазначила, що визначаючи розмір аліментів, вважає за необхідним взяти до уваги матеріальне становище платника аліментів, а також те, що утримання повнолітньої доньки на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на обох батьків. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 в 2009 році відповідач став співмешкати з іншою жінкою, з якою 11.01.2024 зареєстрував шлюб. Відповідач сплачував аліменти на утримання позивача ОСОБА_2 до її повноліття.

Відповідач просить суд під час визначення розміру аліментів врахувати його матеріальне, сімейне становище, наявність обов`язку по утриманню свої матері пенсіонерки-особи з інвалідністю.

З січня 2026 року відповідач перебуває на військовій службі, розмір його грошового забезпечення за січень 2026 року склав 8 212,03 грн., за лютий 2026 року 20226 грн.

Дружина ОСОБА_9 займається веденням домашнього господарства, також на його утриманні заходиться його мати пенсіонерка, ОСОБА_10 , яка є особою з інвалідністю III гр. внаслідок близоокості та потребує постійної допомоги та матеріальної підтримки, оскільки розмір її пенсії в сумі 3323 грн не дає можливості повністю себе забезпечувати, сплачувати комунальні послуги, придбавати необхідні продукти та медикаменти.

Разом з тим, розуміючи потребу позивача в утриманні на період її навчання, відповідач готовий сплачувати аліменти в розмірі 1/10 частки від усіх його доходів.

Представник позивача ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні просить врахувати відзив на позов і стягувати аліменти на утримання повнолітньої доньки відповідача в розмірі 1/10 частини від доходу .

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Українив цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами відповідач ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №18.

На даний час ОСОБА_2 є студенткою 2 курсу (бакалаврського) рівня факультету економіки та управління Львівського торговельно-економічного університету денної форми навчання, на платній основі. Поступила на навчання у 2024 році. Термін закінчення навчання 30 червня 2028року, що підтверджується довідкою № 509 від 28.10.2025року.

Згідно довідки №017742/1 про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 06.09.2021 по теперішній час.

На підтвердження понесення витрат позивач надала копію договору про навчання у закладі вищої освіти №22/6с від 16.08.2024року. Згідно умов даного договору, ОСОБА_2 зарахована на денну форму навчання на спеціальністю 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.

Пунктом 12 даного Договору передбачено, що фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи на умовах договору, укладеного між закладом і фізичною особою, яка замовляє платну освітню послугу.

Відповідно до договору про надання платної освітньої послуги № 22/6с від 16.08.2024, освітня послуга надається позивачці протягом 3 років 10 місяців (2024-2028 навчальні роки), а вартість освітньої послуги становить:

Перший (2024-2025) рік навчання - 27 200,00 грн

Другий (2025-2026) рік навчання - 29 950,00 грн

Третій (2026-2027) рік навчання - 31 950,00 грн

Четвертий (2027-228) рік навчання 33 950 грн

Договором встановлено, що плата вноситься щосеместрово не пізніше ніж за 15 днів до початку навчального семестру.

Згідно договору найму житлового приміщення у гуртожитку Львівського торговельно -економічного університету від 01.09.2024 ОСОБА_2 на підставі заяви від 01.09.2024 надано в тимчасове платне користування для проживання кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) на період її навчання у закладі освіти.

Відповідно до п. 3.2 договору від 01.09.2024, плата за проживання в гуртожитку Університету за одне ліжко-місце складає 1900 грн. на місяць.

Впродовж 2024-2025 та 2025-2026 навчальних років за надання освітньої послуги ОСОБА_2 була внесена плата:

- 31.07.2024 ОСОБА_8 в сумі 13 000,00 грн.;

01.08.2024 ОСОБА_8 в сумі 11 480,00 грн.;

28.08.2025 ОСОБА_8 в сумі 30 000,00 грн.

Впродовж 2024-2025 та 2025-2026 навчальних років за проживання ОСОБА_2 в гуртожитку вносилась плата:

19.08.2024 ОСОБА_8 в сумі 9 500,00 грн.;

23.12.2024 ОСОБА_6 в сумі 10 000,00 грн.;

12.06.2025 ОСОБА_8 в сумі 1 995,00 грн.;

28.08.2025 ОСОБА_8 в сумі 11 000,00 грн., що підтверджується листом Львівського торговельно-економічного університету № 36/01-1.08 від 18.02.2026.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 11.01.2024 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , після реєстрації прізвище ОСОБА_13 .

З наданої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Відповідно до витягу із Акту огляду МСЕК серії МСЕ №000498 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 .

Згідно довідки про доходи №4016590427032030 ОСОБА_10 перебуває на обліку в головному управлінні ПФУ в Миколаївській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.09.2025 по 28.02.2026 складає 19 938,00 грн.

Відповідно до довідки № 740 від 20.03.2026 року, ОСОБА_3 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України з 27.01.2026 року.

Відповідно довідки виданою АТ КБ "ПриватБанк" за період з 01.01.2026 19.03.2026 ОСОБА_3 було зарахування зарплати з військової частини. Розмір мого грошового забезпечення за січень 2026 року склав 8 212,03 грн., за лютий 2026 року 20226 грн.

Відповідно до довідки від 18.03.2026 №186 виданої виконавчим комітетом Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_3 має в своєму підсобному господарстві ВРХ в кількості 1 голів, свині в кількості 3 голів та 20 курей.

Згідно акта обстеження віж 20.06.2026 року, за підписом ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , мешканців по АДРЕСА_3 , син ОСОБА_10 . ОСОБА_3 постійно надає їй матеральну допомогу, піклується про її стан здоров`я.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст.198 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зіст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітняя 2019 у справі №644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюютьсяглавою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

З досліджених дублікатів чеків ПриватБанку про сплату комунальних платежів встановлено, що платником за користування послугами за електроенергію та газопостачання матері відповідача ОСОБА_12 є дружина відповідача ОСОБА_9 . Відповідно до витягу із Акту огляду МСЕК серії МСЕ №000498 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання.

Позивачем доведено, що після досягнення повноліття продовжує навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, відповідач у справі, який є її батьком, може надавати таку допомогу.

Вказане свідчить про наявність правових підстав, визначених у ст. 199 СК України, до стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, до досягнення двадцяти трьох років.

Отже, враховуючи викладене вище, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне та сімейне становище платника аліментів, який здоровий, отримує заробітну плату, має підсобне господарство, в той же час наявність у відповідача дружини та матері особи з інвалідністю, з врахуванням наданих сторонами доказів, врахувавши вказані факти та обставини, виходячи із засад розумності і справедливості, приймаючи до уваги встановлені законодавством розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, рівність обох батьків по утриманню повнолітньої дитини, що продовжує навчання, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 25.02.2026 і до закінчення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Призначивши аліменти, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Згідно з п. 7 ч. 1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. 206, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РОНКПП НОМЕР_8 , уродженця с.Прибужжя Доманівського району Миколаївської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 на користь дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_9 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 від всіх його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 25.02.2026року, і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 (двадцяти трьох) років.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РОНКПП НОМЕР_8 , уродженця с.Прибужжя Доманівського району Миколаївської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 - 1 331, 20 грн. судового збору, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок UA228999980313101206000014390, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Доманівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2026 року

Суддя : О. В. Кривенко