№ 137946321, 15.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8156/26

Провадження № 3/369/5463/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.06.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, який надійшов з ГУ ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 820/10-36-23-01 від 22.04.2026, складеного відносно голови Представництва «ДЕЛЬТА МЕДІКАЛ ПРОМОУШНЗ АГ» ОСОБА_1 , 11.03.2026 при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Представництва «ДЕЛЬТА МЕДІКАЛ ПРОМОУШНЗ АГ» з питань встановлення відповідності здійснення платником податків контрольованих операцій з нерезидентом «Delta Medical Promotions AG» принципу «витягнутої руки» за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 встановлено порушення, передбачене пп. 39.3.2.3 п. 39.3 ст. 39, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищене від`ємне значення об`єкта оподаткування на 839 127 грн. та занижений податок на прибуток на суму 958 508 грн., чим вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Сулима М.І. просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки в протоколі не визначено: суті правопорушення - дій або бездіяльності, які були вчинені/допущені ОСОБА_1 ; які саме конкретні дії ОСОБА_1 утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП; в чому полягає вина ОСОБА_1 , в якій формі вона виражена та чим це підтверджено; чи є кваліфіковане правопорушення наслідком дій/бездіяльності ОСОБА_1 та чим це підтверджується (причинно-наслідковий зв`язок). Крім цього, протокол складений у податковому органі без попередньою виклику ОСОБА_1 та постфактум привезений посадовою особою для вручення за місцезнаходженням ОСОБА_2 . Тому податковий орган обмежив право ОСОБА_1 на участь при складанні протоколу, чим порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол складений на підставі єдиного доказу акта перевірки, проте він не підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у сфері оподаткування, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та його використання для складання протоколу є передчасним та необґрунтованим. Також ОСОБА_2 не погодилося із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки, та в порядку, передбаченому пп. 39.5.2.20 п. 39.5 ст. 39 ПК, 08.04.2026 подало податковому органу заперечення на нього. 14.04.2026 податковий орган повідомив ОСОБА_2 , що розгляд заперечень на акт відбудеться 19.05.2026, проте вже 22.04.2026 податковий орган склав протокол на підставі акта перевірки, розгляд заперечень на який ще навіть не відбувся. За результатами розгляду заперечень податковий орган повідомив про залишення їх без задоволення. Надалі, 22.05.2026, податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення, в яких міститься те саме нормативне обґрунтування, яке він переніс з акту перевірки в протокол. Отже, податковий орган склав протокол 22.04.2026, тобто до дати прийняття ППР. Тому на той час взагалі був відсутній факт визначення податковим органом порушень, податкових зобов`язань і відповідно їх узгодженості в цілому. 05.06.2026 не погодившись з ППР, вважаючи їх протиправними, ОСОБА_2 в порядку, передбаченому пп. 39.5.2.22 п. 39.5 ст. 39, п. 56.18 ст. 56 ПК, оскаржило їх до суду.

Вислухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 820/10-36-23-01 від 22.04.2026, копію акту за № 10622/10-36-23-01/26609879 від 11.03.2026 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» платником податків - Представництвом «ДЕЛЬТА МЕДІКАЛ ПРОМОУШНЗ АГ» за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З наданих суду документів вбачається, що Представництва «ДЕЛЬТА МЕДІКАЛ ПРОМОУШНЗ АГ» скористалося своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу, у зв`язку з чим 08.04.2026 звернулося із запереченнями до Головного управління ДПС у м. Києві на акт № 10622/10-36-23-01/26609879 від 11.03.2026 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» платником податків.

Звернення Представництва «ДЕЛЬТА МЕДІКАЛ ПРОМОУШНЗ АГ» із запереченнями до контролюючого органу свідчить про неузгодженість податкового зобов`язання та оскарження акта № 10622/10-36-23-01/26609879 від 11.03.2026 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» платником податків, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення № 820/10-36-23-01 від 22.04.2026.

Станом на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення № 820/10-36-23-01 від 22.04.2026 такі заперечення не були розглянуті, а податкові рішення-повідомлення № 23963/10-36-23-01/26609879 та № 23967/10-36-23-01/26609879 були прийняті лише 22.05.2026.

Крім цього, 05.06.2026 компанія «Delta Medical Promotions AG» звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових рішень-повідомлень № 23963/10-36-23-01/26609879 та № 23967/10-36-23-01/26609879.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини. При цьому закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що окрім акту № 10622/10-36-23-01/26609879 від 11.03.2026 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» платником податків, який оскаржувався, не надано інших доказів, які були би достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 163-1 ч. 1, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 820/10-36-23-01 від 22.04.2026) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Ю.В.Оленіч