Постановление суда № 137946002, 30.06.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4025/26

Провадження № 1-кп/210/633/26

30 червня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі дистанційного судового провадження обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026000000001095 від 14.05.2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026000000001095 від 14.05.2026 року.

Захисник ОСОБА_8 , звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6

В обґрунтування клопотання захисник покликалася на те, що обвинуваченій ОСОБА_6 необхідно змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Так, сама тяжкість злочину не може бути підставою для обґрунтування необхідності тримання особи під вартою, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є покаранням, а лише способом запобігти певним ризикам. Матеріали досудового розслідування відкриті стороні захисту на підставі ст. 290 КПК України, всі свідки вже допитані. Також, на досудовому слідстві неодноразово заявлялось про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається нібито у тому, що ОСОБА_6 може не з`явитися для проведення процесуальних дій. Однак, на спростування цього ризику, захисник зазначає, що 31.03.2026 року за місцем проживання обвинуваченій було вручено повідомлення про підозру в м. Кривий Ріг та надано дві повістки на 01.04.2026 року та 02.04.2026 року, після чого остання 01.04.2026 року добровільно та на виконання обов`язків як підозрюваній з`явилася до слідчого в м. Київ для допиту. Крім того, 02.04.2026 року відбувся розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим ОСОБА_6 знову сама добровільно з`явилася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

Враховуючи зазначене, захисник вважає, що до ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням засобів електронного контролю, який здатний забезпечити моніторинг її місця знаходження.

Крім того, ОСОБА_6 має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно працевлаштована, має можливість постійно проживати із свекрухою та своїм сином за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі викладеного, захисник ОСОБА_8 просить змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала думку захисника.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та зазначив, що на даний час наявні ризики визначенні статтею 177 КПК України.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, які відповідно до статті 12 КК України належать до особливо тяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2026 року, було продовжено відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2026 року, включно, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлено станом на 01.01.2026 року та становить 998 400,00 гривень.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вимогами ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених у провадженні ризиків.

Згідно з ч. 1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приписами ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 цього Кодексу підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"- згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (справа "Єлоєв проти України", п. 60).

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що ризики, передбачені п. ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшились і продовжують існувати у цьому кримінальному провадженні.

При розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя, суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. Під час встановлення ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи таку поведінку обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Захисник ОСОБА_8 звертаючись до суду з клопотанням, посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час відсутні. При цьому, суд не погоджується з доводами сторони захисту, оскільки при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд виходить із того, що обов`язок доведення наявності нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення чи відсутність ризиків, покладається на сторону, яка звернулася з відповідним клопотанням.

Однак, доводи сторони захисту про відсутність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, обставин, які б свідчили про зменшення або втрату ризиками своєї актуальності, що були підставою для застосування запобіжного заходу, судом не встановлено.

Суд також враховує, що обвинувальний акт лише призначено до розгляду, а кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Судове слідство ще не розпочато, докази безпосередньо судом не досліджувалися, свідки та інші учасники кримінального провадження не допитані, а відтак ризики, які стали підставою для застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу, не втратили своєї актуальності.

Крім того, суд бере до уваги характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів, а також суворість покарання, яке може бути призначене у разі визнання її винуватою.

Зазначені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження свідчать про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний час відсутні.

За таких обставин клопотання захисника підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для відома та врученняобвинуваченій ОСОБА_6 , скерувати прокурору, захиснику.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками судового розгляду.

Повний текст ухвали складено 02 липня 2026 року

Суддя: ОСОБА_1