Решение № 137939062, 29.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5403/26

Провадження №2/333/4476/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі за текстом ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025 в розмірі 26 180,00 грн., а також понесеного судового збору у сумі 2 662, 40 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 01.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6350184 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, Порядку (технології) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Як зазначає позивач, підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до умов вказаного договору кредитні кошти надаються відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, яку зазначено відповідачем.

24.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24112025 у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24 листопада 2025 року до Договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 180,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 500,00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 11 680,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, однак незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 30.01.2026 року у розмірі 2000,00 грн. для погашення існуючої заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.11.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025 в розмірі 26 180,00 грн.,яка складається з: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 11 180,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 22.05.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.

04.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Калініна С.К. надійшов відзив на позовну заяву в яких зазначені заперечення на позовну заяву. Сторона відповідача зазначає, що заперечує факт укладення договору та розмір заборгованості. Так зазначає що знаданих позивачем доказів не можливо дослідити електронну складову укладення договору, а саме: цілісність накладення електронних підписів у кредитному договорі, шлях та метод ідентифікації відповідача в інформаційній телекомунікаційній системі кредитора при укладенні кредитного договору, а в матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що відповідач пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону чи електронну пошту, які б він сам зазначив. Заперечуючи проти позову, відповідач не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір. У графі кредитного договору «реквізити сторін» відсутній електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором, також даного підпису і не містить графік розрахунків та анкета-заява. На першій сторінці договору зазначено, що відповідач підписав його за допомогою одноразового ідентифікатора «597914», однак відповідач наголошуємо, що він категорично заперечує факт укладення даного кредитного договору, його належну ідентифікацію при укладенні. Також вважає, оскільки не доведено, що кредитний договір було підписано сторонами електронними підписами (вважає його нікчемним), тому відсутні підстави вважати, що позивач набув право вимоги за даним кредитним договором у первісного кредитора. Крім того, матеріали справи не містять первинних документів на підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів у кредит. Також не погоджується з розрахунком заборгованості, вважає нарахування комісії та пені безпідставними та такими, що суперечить закону. У зв`язку з недоведеністю позовних вимог просять відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.

08.06.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Білотіл А.Г. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що спірний договір оформлений та укладений відповідно до вимог чинного законодавства України в електронній формі, що прирівнюється до правочинів укладених в письмовій формі. Укладення кредитного договору було здійснено в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) первісного кредитора; позичальник здійснив оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті первісного кредитора, обов`язково вказавши всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Також пояснив, що для укладання кредитного договору в електронній формі необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення яких унеможливлює його укладення. Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора, а тому вважає, що укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений вказаний договір, доказів протилежного відповідачем не надано. Також зазначив, що розрахунок заборгованості зроблений відповідно до умов договору, а перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача є правомірним та законним. Також, на думку позивача, вартість правової допомоги, яку просить стягнути відповідач на свою користь є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідач у встановлений строк подав відзив на позов, а позивач відповідь на відзив, встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд, дослідивши матеріали справи, заперечення сторони відповідача, додаткові пояснення позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 6350184 (індивідуальна частина) (далі за текстом Договір). Договір укладено в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «597914», тобто договір укладено у порядку Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.1. цього Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн. та надається строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 01.07.2025. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів (п.п.1.2,1.3).

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 26.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту становить 2 700,00 грн., яка нараховується за ставкою 27.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з п. 1.5.2. Договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) становить 32 120, 00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4.1 Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно із п. 7.1 Договору, цей Договір (з додатками №1 - Графік платежів, №2 - Заява на отримання кредиту, №3 - Додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору.

Аналогічні умови кредитування зазначено у Паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «327641».

Підписавши Договір про споживчий кредит, додаток № 1 до нього який містить Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту, позичальник підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, які надані, виходячи із обраних умов кредитування.

На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» здійснило переказ коштів згідно з договором № 6350184 від 01.07.2025 року в розмірі 10 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення № 156873277 від 01.07.2025.

24.11.2025 року було укладено договір факторингу № 24112025, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6350184 від 01.07.2025.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025 в розмірі 28 180,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 500,00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 11 680,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Факт переходу прав вимог за кредитним договором, який зазначений у реєстрі боржників до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 24.11.2025 за договором факторингу № 24112025 від 24.11.2025 та платіжною інструкцією № 191 від 24.11.2025 про оплату згідно договору факторингу.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025 сума боргу відповідача перед позивачем станом на 30.04.2026 року складає: 26 180 грн. 00 коп., з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 11 180,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір № 6350184 від 01.07.2025 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах.

Зі змісту та форми Договору факторингу судом не встановлено обставин, які би свідчили про його нікчемність. Доказів того, що вказаний Договір визнаний судом недійсним, матеріали справи не містять.

Отже, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до укладеного договору правомірно перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем. Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставини щодо укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 6350184 від 01.07.2025 та належне виконання первісним кредитором свого зобов`язання, а саме надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов договору.

При цьому, тягар доказування належного виконання своїх зобов`язань відповідачем, зокрема щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів, передбачені договором, лежить саме на позичальнику.

Посилання сторони відповідача на не укладення кредитного договору в електронній формі, спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема електронним кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025, який укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до власноручного підпису; копією Паспорта споживчого кредиту № 6350184 до Договору № 6350184 від 01.07.2025. Доказів протилежного стороною відповідача не надано. В свою чергу матеріали справи і не містять відомостей щодо визнання недійсності спірного кредитного договору, відповідач не оспорював факт його укладання в судовому порядку та не звертався до банку із заявами щодо несанкціонованого використання кредитних коштів.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів також не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи містять платіжне доручення про переказ грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн. на банківську картку, реквізити якої були зазначені самим відповідачем при укладенні кредитного договору, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань.

Твердження відповідача про відсутність правових підстав для переходу права вимоги є безпідставними, оскільки позивачем надано договір факторингу, витяг реєстру прав вимоги, платіжна інструкція про сплату коштів згідно договору факторингу та акт приймання-передачі, які підтверджують перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача у встановленому законом порядку.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спірним договором у сумі 10 000, 00 грн. (заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань. При цьому суд виходить з приписів ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Так, за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025 фактично встановлено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником, без їх конкретизації. Жодних доказів на підтвердження надання вказаної послуги відповідачу за комісію за обслуговування кредитної заборгованості матеріали справи не містять, жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід, обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемними, та такими, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а тому у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у сумі 11180, 00 грн. слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими у період дії воєнного стану позичальника звільнено від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5000,00 грн. за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025 не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, тоді як вимоги про стягнення комісії та неустойки задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 10000 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., оскільки позов задоволено на 38,20%, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1017,04 грн.

Відповідно до вимог ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем не було заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача Калінін С.К. у відзиві на позов просив про стягнення з позивача на користь відповідача витрат по оплаті послуг за надання професійної правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн., в обґрунтування надав копію договору про надання професійної правничої допомоги №б/н/26 від 30.05.2026, додаток № 1 до вказаного Договору від 30.05.2026, рекомендовані ставки адвокатського гонорару, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04.06.2026, в якому зазначено, що по цивільній справі відповідачу було надано наступні юридичні послуги у формі: усна консультація клієнту щодо захисту його прав по справі № 333/5403/26; вивчення та аналіз позовної заяви з додатками щодо заборгованості за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025; складання, оформлення, подання до суду в інтересах клієнта відзиву на позовну заяву у справі № 333/5403/26 все разом на суму 6 000, 00 грн.

Отже, матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката Калініна С.К. з надання правової допомоги в суді першої інстанції.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на правничу допомогу відповідача підлягають пропорційному стягненню пропорційно до незадоволеної частини вимог в сумі 3708,00 грн.

Оскільки з відповідача на користь позивача стягнутий судовий збір в сумі 1017,04 грн., то на цю суму слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які стягуються з позивача на користь відповідача. Витрати на правничу допомогу, які стягуються з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 складають 2690,96 грн. (3708, 00 1017,04)

Керуючись ст.ст. 530, 536, 610-612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 10-13, 76, 81, 137, 141, 258, 263265, 272 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 7400, Київська область, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК») суму заборгованості за кредитним договором № 6350184 від 01.07.2025 в розмірі 10000, 00 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2690,96 грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 29.06.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська