Постановление суда № 137936786, 02.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/377/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання рішення в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25006

про визнання дій, рішення, бездіяльності протиправними та зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1)визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не поновлення йому пенсії -протиправною;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову йому у поновленні пенсії від 29.10.2019 року;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести поновлення виплати пенсії за вислугу років з 07.10.2009 року, відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 позовні вимоги задоволено частково.

05.06.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю (вх.№17351/26).

Ухвалою суду від 08.06.2026 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження (а.с.15).

Від відповідача за вхідним номером №20581/26 від 02.07.2026 року до суду надійшов звіт стосовно виконання даного рішення. Вказано, що в поданому до суду звіті від 12.06.2026 за вих. № 1100-0902-7/35962 було допущено технічну помилку при наборі тексту та вказано розмір доплати на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 340377/20 в сумі 110772,61 грн. Відповідно до наданої копії розрахунку на доплату вірний розмір складає 21634,60 грн., яка надана разом із звітом Головного управління від 12.06.2026 за вих. № 1100-0902-7/35962. Головним управлінням забезпечено виконання рішення суду в добровільному порядку. Доплата згідно рішення суду за період з 07.10.2009 по 10.01.2019 (по термін дії паспорту) складає 21634,60 грн. В матеріалах електронної пенсійної справи позивача є наявна копія паспорта з терміном дії до 10.01.2019. В зв`язку з вищевикладеним станом на 01.01.2020 була відсутня копія діючого паспорта. В зв`язку зі спливом терміну паспорту позивача та відсутності нових актуальних даних, відсутні правові підстави для виплати пенсії. Відповідач вказує, що представнику позивача повідомлено про необхідність подання документів щодо актуального рахунку, однак такі дії не вчинено.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Так, на виконання судового рішення відповідачем було перераховано пенсію позивачу за період з 07.10.2009 по 10.01.2019 (по термін дії паспорту) в розмірі 21634,60 грн.

Щодо виплати пенсії на банківський рахунок позивача, суд зазначає наступне.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (далі Порядок № 1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до підпунктів 8-9 Порядку № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів.

Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.

Проте, жоден з пунктів Порядку № 22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

В силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Згідно з матеріалів справи позивач відкрив поточний рахунок в АТ «Ощадбанк».

Означена заява від 07.12.2020 р. містить також засвідчений печаткою Банку підпис співробітника Банку, яким підтверджено, що ідентифікація клієнта при відкритті рахунку проведена в повному об`ємі відповідно до вимог діючого законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

На сайті Пенсійного фонду України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/upovnovazheni-banki-shhodo-obslugovuvannja-zarplatnih-proekti наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ Ощадбанк.

Отже, АТ Ощадбанк є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.

Проте, пенсійним органом не зазначено підстав, які унеможливлюють виплату пенсії позивачу на його рахунок відкритий у АТ «Ощадбанк».

Щодо строку дії паспорту, суд зазначає наступне.

Згідно із п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі Порядок), чітко встановлено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

Згідно з п.12 Положення Про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ передбачено, що строк дії паспорта становить десять років.

При зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії, представником за довіреністю - Меламед В.Б. було подано копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , який було видано 11.01.1999 року, строком дії до 11.01.2009 року, з відміткою, що термін дії паспорту продовжено до 11.01.2019 року.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 на день звернення до відповідача (10.08.2016 р.) був дійсним.

Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати. Поновити пенсію необхідно з дня звернення з відповідною заявою.

Стаття 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регулює питання припинення та поновлення виплати пенсії. Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону.

Цей перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Відповідач не заперечує тієї обставини, що поновлення та виплата пенсії позивачу після 10.01.2019 року була припинена на підставі закінчення строку дії його паспорту громадянки Україні для виїзду за кордон.

Водночас, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як припинення на підставі закінчення строку дії паспорта громадянки Україні для виїзду за кордон.

Ні Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ані інші закони у сфері пенсійного забезпечення не пов`язують право на одержання пенсії від наявності або відсутності у громадянина закордонного паспорту, або із закінченням строку його дії.

Якщо у відповідача були обґрунтовані сумніви в тому, що позивач втратив громадянство України, то самостійно відповідач не наділений компетенцією констатувати факт належності пенсіонера до громадянства України, або її втрати. Для цього відповідач має звертатись до компетентних органів із відповідним запитом, і тільки після отримання достовірних доказів втрати позивачем громадянства України, приймати рішення про припинення виплати пенсії.

Щодо не забезпечення виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з перерахованої пенсії.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Разом з тим, суд визнає, що невиконання рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої заборгованості з пенсії, відбулося через відсутність бюджетних асигнувань у відповідача, але доказів того, що керівником Головного управління ПФУ вжито всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань (зокрема листування з Пенсійним фондом України з питань виділення коштів), суду не надано.

Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23.04.2020 року у справі №560/523/19.

Верховний Суд у вказаному рішенні врахував, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:

- встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення;

- аналізувати акти законодавства;

- враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства;

- встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що рішення суду у даній справі не виконано в повному обсязі, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення у даній справі.

Втім, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частинами 3, 5 статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Враховуючи викладені норми, а також зміст звіту про виконання судового рішення, суд вважає, що відповідачем наведені обставини, що підтверджують вжиття ним заходів з метою виконання зазначеного рішення суду.

Але враховуючи те, що рішення суду залишається не виконаним, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для надання звіту про виконання судового рішення два місяця з дня отримання цієї ухвали суду.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті та затвердженні звіту Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №340/377/20 - відмовити.

Встановити Головному управлінню ПФУ в Кіровоградській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 10.03.2020 у справі №340/377/20.

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області надати Кіровоградському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду від 10.03.2020 у справі №340/377/20 протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали суду.

Звільнити керівника Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від сплати штрафу, відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України, за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 10.03.2020 у справі №340/377/20.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО