Постановление суда № 137936199, 02.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

02 липня 2026 рокуСправа № 280/443/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» медична (військово-лікарська) комісія про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» (04116, м.Київ, вул.Бердичівська, буд.1, код ЄДРПОУ 08735882), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» медична (військово-лікарська) комісія (69005, м.Запоріжжя, вул.Апухтіна Дмитра, буд.29, код ЄДРПОУ 08734500) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» щодо неналежного розгляду скарги, поданої представником-адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 від 24.11.2025 на бездіяльність штатної М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне обєднання МВС України по Запорізькій області», яка полягає у відмові розглянути заяву по суті подану в порядку п.31 розділу IX Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 (в редакції наказу МВС від 23.05.2024 №331), щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та відсутності обґрунтованого та мотивованого рішення.

Зобов`язано Центральну медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» розглянути по суті скаргу подану представником-адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 від 24.11.2025, з урахуванням висновків суду, та всіх медичних документів, доданих до скарги, в тому числі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №220/2024 від 19.03.2024, та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення в межах наданих повноважень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 набрало законної сили 28 травня 2026 року.

Від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд:

встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (Відповідачу) - Центральна медична військово-лікарська комісія Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України», подати звіт про виконання судового рішення у справі № 280/443/26 від 27 квітня 2026 року, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів), зобов`язавши Центральну медичну військово лікарську комісію Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України» на виконання рішення суду здійснити повторний розгляд скарги від 24.11.2025р. по суті, з урахуванням висновків суду та всіх наданих медичних документів, та прийняти обґрунтоване і вмотивоване рішення в межах наданих повноважень;

постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі № 280/443/26 від 27 квітня 2026 року, та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (Відповідачу) - Центральній медичній військово-лікарській комісії Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України».

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання рішення суду Відповідач був зобов`язаний надати оцінку доводам скарги, перевірити наведені у ній обставини та повідомити мотиви погодження або незгоди з аргументами заявника. Разом із тим у листі №33/4-Р-632 від 04.06.2026 відсутній аналіз доводів, викладених у скарзі від 24.11.2025. Відповідач не зазначив, які саме обставини були перевірені під час повторного розгляду скарги, які докази досліджувалися, які факти були встановлені за результатами такої перевірки та з яких підстав відповідні доводи були відхилені. Фактично весь зміст відповіді зводиться до висновку про те, що рішення М(ВЛ)К було прийняте відповідно до вимог Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України та що підстав для його перегляду немає. При цьому лист не містить жодної відповіді на ключові питання, які були поставлені у скарзі та стали предметом судового розгляду у справі №280/443/26. За таких обставин Відповідач фактично не усунув порушення, встановлені судом, а повторно надав відповідь загального характеру без належного розгляду доводів скарги по суті. Звертає увагу, що Центральна медична (військово лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі ЦМ(ВЛ)К), яка є спеціалізованим органом у сфері проведення військово-лікарської експертизи в системі Міністерства внутрішніх справ України, під час розгляду скарги керувалася Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402), як нормативним актом, що визначає порядок розгляду звернення та прийняття рішення. Разом із тим питання організації діяльності медичних (військово-лікарських) комісій Міністерства внутрішніх справ України, їх компетенції, порядку перегляду рішень та розгляду скарг врегульовані Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 (далі Положення № 285). Вказує, що на момент повторного розгляду скарги ЦМ(ВЛ)К була зобов`язана надати належну правову та фактичну оцінку обставинам отримання Позивачем травми під час безпосередньої участі у бойових діях, а також оцінити наявні медичні документи щодо визначення ступеня її тяжкості. Проте зі змісту оскаржуваного рішення та матеріалів, наданих Відповідачем, вбачається, що ЦМ(ВЛ)К фактично проігнорувала як довідку про обставини травми №220/2024 від 19.03.2024, так і встановлені судом висновки щодо необхідності оцінки нових документів та нових обставин. Натомість Відповідач повторно зосередився виключно на обставинах, які існували станом на 27.03.2024, тобто саме на тому підході, який рішенням суду вже був визнаний протиправним та таким, що не відповідає вимогам Положення №285. Вважає, що ЦМ(ВЛ)К залишила поза увагою встановлені судом обставини щодо наявності підстав для перегляду причинного зв`язку травми та її ступеня тяжкості, чим не виконала покладений на неї обов`язок щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду скарги Позивача. Крім того зазначає, що у листі Відповідача відсутній будь-який аналіз довідки про обставини травми №220/2024 від 19.03.2024, її змісту та значення для вирішення порушених у скарзі питань. Натомість Відповідач лише зазначив, що «детально досліджено копії медичної документації», однак не навів жодних відомостей про результати такого дослідження та не пояснив, чому відомості, викладені у довідці про обставини травми, не впливають на висновки комісії. Також зазначено, що до листа не додано жодного документа, який би підтверджував проведення засідання Центральної медичної військово-лікарської комісії, склад комісії, участь її членів у розгляді скарги, результати голосування або прийняття відповідного рішення колегіальним органом.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи у строк до 01 липня 2026 року подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України.

Від Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» до суду заперечень (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, не надходило.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 зобов`язано Центральну медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» розглянути по суті скаргу подану представником-адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 від 24.11.2025, з урахуванням висновків суду, та всіх медичних документів, доданих до скарги, в тому числі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №220/2024 від 19.03.2024, та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення в межах наданих повноважень.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 набрало законної сили 28 травня 2026 року.

Як вбачається з матеріалів справи та доданих до заяви документів, представник позивача посилається на те, що після набрання рішенням суду законної сили відповідач направив лист від 04.06.2026 №33/4-Р-632, який, на думку заявника, не свідчить про належне виконання рішення суду, оскільки не містить належної оцінки доводів скарги від 24.11.2025, аналізу всіх медичних документів, зокрема довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №220/2024 від 19.03.2024, а також не містить мотивованого рішення, прийнятого з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення є спеціальним процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, та є однією із процесуальних гарантій ефективного судового захисту.

Оскільки подана представником позивача заява містить обґрунтовані доводи щодо можливого невиконання або неналежного виконання рішення суду, а відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд заяви, не скористався наданим судом правом подати заперечення чи пояснення та не надав будь-яких доказів, які б свідчили про належне виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне встановити п`ятнадцятиденний строк для подання звіту.

За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та зобов`язання Центральну медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду.

Керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» медична (військово-лікарська) комісія про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26.

Зобов`язати Центральну медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Ж.М. Чернова