Постановление суда № 137935587, 03.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

03 липня 2026 року Справа №160/14526/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення №046850013558 від 08.01.2026р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.01.2026 №046850013558, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати з 02 січня 2026 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 02 січня 2026 року відповідно до пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ зарахувати до спеціального стажу роботи за вислугу років періоди роботи з 04.12.2001 по 16.10.2020, з 17.10.2020 по 30.11.2022 в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

У зв`язку із великим навантаження, а також і перебуванням судді Конєвої С.О. в червні 2026 року у щорічній відпустці, питання щодо можливості відкриття провадження у цій справі вирішується судом 03.07.2026р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позову позивачка подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому остання просить звільнити або відстрочити від сплати судового збору позивачку за подання адміністративного позову на підставі п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Так, за приписами ст.8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивачки від сплати судового збору або відстроченні сплати судового збору за подання вищезазначеного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ Про судовий збір, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Так, за приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.

При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, розмір судового збору за подання даного позову, який поданий в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд", з вимогою немайнового характеру, становить 1064,96 грн.

Так, згідно наявної у справі роздруківки Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) від 05.01.2026р. вбачається, що у період з травня 2025 року по грудень 2025 року позивачка отримала дохід у загальному розмірі 163630,59 грн., а отже розмір судового збору за подання даного адміністративного позову - 1064,96 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача: 163630,59 грн. *5% = 8181,53 грн., що виключає підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання даного адміністративного позову до суду з урахуванням вимог ст.8 Закону України Про судовий збір та ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом приймається до уваги і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору або відстроченні його сплати, а тому у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про судовий збір, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Закону України Про судовий збір, ст.133, ч.3 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №160/14526/26 - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення №046850013558 від 08.01.2026р., зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про судовий збір, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва