Решение № 137935556, 03.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокуСправа №160/3989/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13597426/40392349 від 02.02.2026, №13600175/40392349 від 03.02.2026, №13595668/40392349 від 30.01.2026;

зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 31.10.2025, №6 від 19.08.2025, №7 від 21.08.2025, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК-17», датою їх фактичного надходження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання вимог пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за правилом першої події ним складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №5 від 31.10.2025, №6 від 19.08.2025 та №7 від 21.08.2025, реєстрацію яких було зупинено. На виконання отриманих квитанцій позивач подав до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів разом із повним пакетом первинних документів, що підтверджують реальність відповідних господарських операцій, проте оскаржуваними рішеннями комісії регіонального рівня у реєстрації податкових накладних відмовлено з підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Позивач вважає такі рішення необґрунтованими та протиправними, оскільки в них не зазначено, які саме документи складено з порушенням законодавства та в чому полягає ризиковість операцій, а квитанції про зупинення реєстрації не містили конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію, чим позивача поставлено у стан правової невизначеності. На підтвердження реальності господарських операцій позивач послався на наявність усіх первинних документів, складених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також на достатність власної матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачам строк для подання відзиву.

Представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначив, що реєстрацію спірних податкових накладних зупинено у зв`язку з тим, що їх складено та подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165), а рішення про відмову у реєстрації прийнято з підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Відповідач-1 наголосив, що абзацом третім пункту 11 Порядку № 1165 не встановлено вимоги щодо визначення у квитанції конкретного переліку документів, а платник податку, який склав первинні документи, є обізнаним щодо того, які саме документи підтверджують факт господарської операції. Відповідач-1 також послався на те, що рішенням комісії від 22.04.2025 № 92227 позивача віднесено до переліку ризикових платників податку, навів відомості щодо його контрагентів-постачальників та покупців, віднесених до переліку ризикових, і щодо наявності податкового боргу з податку на додану вартість, а також зазначив, що вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні є передчасною та становить втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Представником Державної податкової служби України також подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 вказав на передчасність заявлених позовних вимог, зазначивши, що належним способом захисту у межах спірних правовідносин є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних, а не зобов`язання їх зареєструвати.

У відповідності до вимог статей 257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349) зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість. Основними видами економічної діяльності товариства є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи, а також будівництво житлових і нежитлових будівель.

За правилом першої події позивачем складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31.10.2025 на суму 407584,33 грн, у тому числі податок на додану вартість 67930,72 грн, складену за операцією з постачання робіт (послуг) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК НІКОПОЛЬСЬКА СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» (код ЄДРПОУ 41441611).

Крім того, позивачем складено та подано для реєстрації податкову накладну №6 від 19.08.2025 на суму 136 514,67 грн, у тому числі податок на додану вартість 22754,11 грн, складену за операцією з постачання робіт (послуг) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК НІКОПОЛЬСЬКА СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» (код ЄДРПОУ 41441611), а також податкову накладну №7 від 21.08.2025 на суму 248000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 41 333,33 грн, складену за операцією з постачання робіт (послуг) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПОКРОВСЬКА СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» (код ЄДРПОУ 41442374).

За результатами автоматизованого моніторингу реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено, про що позивачу надіслано відповідні квитанції, в яких зазначено, що податкові накладні складено та подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі.

На виконання отриманих квитанцій позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, разом із копіями первинних документів.

За наслідками розгляду поданих пояснень та документів комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних: №13597426/40392349 від 02.02.2026 - щодо податкової накладної №5 від 31.10.2025; №13600175/40392349 від 03.02.2026 - щодо податкової накладної №6 від 19.08.2025; №13595668/40392349 від 30.01.2026 - щодо податкової накладної №7 від 21.08.2025.

Підставою для відмови у реєстрації в усіх зазначених рішеннях визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «Додаткова інформація» рішень зазначено про встановлення ймовірної наявності ризикових операцій: постачання послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням інших товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, та/або придбання таких товарів в обсягах, не співвідносних з обсягами постачання послуг.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку; реєстрації особи, що надіслала податкову накладну, платником податку; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування тощо. За результатами таких перевірок згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Оскільки реєстрацію спірних податкових накладних зупинено з підстави відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає за необхідне навести зміст цього критерію.

Критерії ризиковості платника податку визначено додатком 1 до Порядку № 1165. Пунктами 1-4 цього додатка до ознак ризиковості віднесено випадки реєстрації (перереєстрації) платника податку на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів; реєстрації платника фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам; реєстрації платника фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність; а також реєстрації та провадження фінансово-господарської діяльності без відома і згоди засновників та призначених у законному порядку керівників. Пунктами 5-7 додатка 1 до ознак ризиковості віднесено відсутність у платника податку - юридичної особи відкритих рахунків у банківських установах (крім рахунків в органах Казначейства), неподання платником податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди, а також неподання платником юридичною особою фінансової звітності за останній звітний період.

Відповідно до пункту 8 додатка 1 до Порядку № 1165 платник податку відповідає критерію ризиковості, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що на відміну від низки критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165), які визначаються шляхом обчислення відповідних числових (арифметичних) показників, критерій, передбачений пунктом 8 додатка 1, має оціночний характер та ґрунтується не на арифметичному розрахунку, а на наявній у контролюючого органу податковій інформації, що характеризує господарську операцію як ризикову. За таких умов застосування цього критерію не звільняє контролюючий орган від обов`язку обґрунтувати, яка саме податкова інформація та які виявлені у наданих платником документах недоліки стали підставою для висновку про ризиковість операції та для відмови у реєстрації податкової накладної.

Ані у квитанціях про зупинення реєстрації, ані в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації контролюючим органом не наведено арифметичного розрахунку за застосованим критерієм (з огляду на оціночний характер критерію, передбаченого пунктом 8 додатка 1, такий розрахунок за цим критерієм і не передбачений), проте не зазначено й того, які конкретно надані платником документи складено з порушенням законодавства та в чому саме полягають відповідні недоліки. Наведені у відзиві показники «D» та «Рпоточ» стосуються перевірки податкових накладних на відповідність ознакам безумовної реєстрації (пункт 3 Порядку № 1165) і не є розрахунком за критерієм ризиковості платника податку, а тому не замінюють обов`язкового обґрунтування підстав відмови у реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, при отриманні відповідного повідомлення, та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу сумнівів, пов`язаних із реальністю господарської операції, із зазначенням того, які саме обставини належить підтвердити платнику податків. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Натомість надіслані позивачу квитанції містять лише загальну вимогу щодо надання пояснень та копій документів для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Реєстрі.

Судом встановлено, що на виконання отриманих квитанцій позивачем подано контролюючому органу пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами.

Разом з тим в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи складено з порушенням законодавства та в чому полягають відповідні порушення. Посилання на таку підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складено з порушенням законодавства.

Перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій.

Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 160/31872/23.

Суд враховує, що згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, під час вирішення питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган повинен надати оцінку наданим платником документам та відображеній у податковій накладній/розрахунку коригування господарській операції, а у разі встановлення недоліків (дефектів) у документах - зазначити в рішенні, які конкретно документи містять такі недоліки та в чому вони полягають. Зазначених вимог контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

Перебування платника податку у статусі ризикового чи позбавлення такого статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 160/31872/23.

Крім того, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, первинним об`єктом судового дослідження у справах цієї категорії є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації; підставою для таких дій мають бути чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій та конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Доводи відповідача-1 про те, що абзацом третім пункту 11 Порядку № 1165 не встановлено вимоги щодо визначення у квитанції конкретного переліку документів, а платник податку самостійно обізнаний щодо документів, які підтверджують здійснення господарської операції, суд відхиляє, оскільки за відсутності конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний та достатній пакет документів. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, згідно з якими загальними вимогами, що висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги стосовно рішень податкових органів, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення; справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податковий орган.

За наведених обставин відповідачами як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, не спростовано доводів позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття таких рішень з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних №13597426/40392349 від 02.02.2026, №13600175/40392349 від 03.02.2026 та №13595668/40392349 від 30.01.2026 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних суд виходить з такого.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.

Дискреційні функції Державної податкової служби України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання ним контролюючому органу документів, які є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що у відповідача-2 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на наведене доводи відповідачів про передчасність цих вимог та про належність способу захисту у вигляді повторного розгляду питання суд відхиляє.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 7987,20 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах - по 3993,60 грн з кожного.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13597426/40392349 від 02.02.2026, №13600175/40392349 від 03.02.2026, №13595668/40392349 від 30.01.2026.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349) №5 від 31.10.2025, №6 від 19.08.2025 та №7 від 21.08.2025 датою їх фактичного надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судовий збір у розмірі 3993,60 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ) судовий збір у розмірі 3993,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова