Постановление суда № 137934641, 03.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/860/26

Витяг з протоколу судового засідання від 03 липня 2026 року

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника позивача Чернова Д.М.,

представника відповідача Діонісьєва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

15 січня 2026 року ТОВ «ТЕХНО-ФІНАНС», діючи через свого представника адвоката Чернова Д.М., звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ТЕХНО-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 880 523 грн 84 коп.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2026 року вказану було справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

02 липня 2026 року представник відповідача адвокат Діонісьєв І.М. подав до суду клопотання, в якому просив повернутися у підготовче провадження з метою призначення судового засідання з урахуванням строків, передбачених частиною 3 статті 189 ЦПК України, поновити відповідачу строк на подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та призначити у справі почеркознавчу експертизу, оскільки відповідач ОСОБА_1 заперечує факт підписання Договору про споживчий кредит № RF0184 від 21 грудня 2021 року.

У судовому засіданні представник відповідача Діонісьєв І.М. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача Чернов Д.М. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1 ст. 197 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).

Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Розгляд справи по суті включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.

Між тим, Верховний Суд в постанові від 16 грудня 2021 у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій судового процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2026 року було відкрито загальне позовне провадження.

Копію ухвали суду від 19 січня 2026 року та позовну заяву з додатками отримано відповідачем ОСОБА_1 07 лютого 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Підготовче провадження у даній справі закрито 03 червня 2026 року.

Відповідач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання та відповідно мали можливість з 07 лютого 2026 року до 03 червня 2026 року (понад три місяці) подати до суду клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Судом було надано сторонам можливість належним чином реалізувати свої процесуальні права.

Аналізуючи доводи клопотання, суд вважає за необхідне звернути увагу сторони відповідача на те, що на час надходження даного клопотання до суду у справі вже було проведено підготовче провадження, та за результатами його проведення судом було постановлено відповідну ухвалу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження слід відмовити, оскільки таке є безпідставним, представником відповідача Діонісьєвим І.М. не надано суду доказів, що свідчили б про доцільність повернення до стадії підготовчого засідання.

Щодо поновлення строку на подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Суд виходить з того, що норми чинного Цивільного процесуального кодексу України спрямовані на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на, що встановлено точний порядок та визначені строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до положень статті 178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

З наведених норм вбачається, що ЦПК України передбачено подання клопотання про призначення експертизи разом з позовом або відзивом на позов (для сторони відповідача).

Крім того, відповідно до положень п. 8 ч. 2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Оцінюючи зазначені представником відповідача Діонісьєвим І.М. в поданому клопотанні про поновлення процесуального строку обставини на предмет їх обґрунтованості та доказовості суд враховує таке.

Зазначена представником відповідача Діонісьєвим І.М. підстава для поновлення строку не є поважною, так як порушено порядок, встановлений ЦПК України, на звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи.

Наявність в сторони відповідача легітимних очікувань в зв`язку з вирішенням питання в суді касаційної інстанції щодо оскарження ухвали та постанови суду апеляційної інстанції про відмову у продовженні процесуального строку, про що вказує представник відповідача Діонісьєв І.М. в клопотанні про поновлення строку, не вказує на наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Не вказують на наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і посилання представника відповідача Діонісьєва І.М. на повідомленням йому лише 02 липня 2026 року відповідачем того факту, що він не підписував кредитний договір. Суд зауважує, що про пред`явлення до нього позову відповідачу стало відомо ще 07 лютого 2026 року.

Отже, враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення відповідачу строку для звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи, оскільки останнім порушено порядок, встановлений ЦПК України, на звернення до суду з клопотання про призначення експертизи та не наведено поважних причин пропуску строку для подання клопотання про призначення експертизи та про існування перешкод з 07 лютого 2026 року до 03 червня 2026 року на здійснення вказаної дії.

Також, згідно ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 222 ЦПК України та відмову у поновленні строку для звернення з клопотанням про призначення експертизи, суд вважає за можливе залишити без розгляду клопотання представника відповідача Діонісьєва І.М. про призначення експертизи у справі.

Керуючись ст. 2, 120, 126, 127, 189, 197, 222, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Діонісьєву Ігорю Миколайовичу у поверненні до стадії підготовчого провадження.

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Діонісьєву Ігорю Миколайовичу у поновленні пропущеного строку для подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Діонісьєва Ігоря Миколайовича про призначення почеркознавчої експертизи у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Першко