№ 137931310, 29.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11801/26

Провадження № 3/643/1962/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681060 від 01.06.2026, водій ОСОБА_1 08.05.2026 о 19 год 37 хв у м. Харків, на вул. Академіка Павлова, буд. 120Б, керуючи транспортним засобом Chevrolet Nubira, н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, та допустив зіткнення з іншим транспортним засобом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам заподіяно механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди.

Дії водія кваліфіковані за ст. 124 КУпАП у зв`язку з порушенням вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР).

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №671071 від 01.06.2026, 08.05.2026 о 19 год 37 хв у м. Харків, на вул. Академіка Павлова, буд. 120Б, водій

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Nubira, н.з. НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди та з невідомих причин залишив місце події.

Дії водія кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП у зв`язку з порушенням вимог п.2.10а Правил дорожнього руху (далі ПДР).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав частково, а саме: не заперечував щодо кваліфікації патрульними поліцейськими його дії за ст. 124 КУпАП та не погодився з адміністративним матеріалом за ст. 122-4 КУпАП, зазначивши про те, що місце події він не залишав.

Докладно позиція ОСОБА_1 викладена у його письмових поясненнях від 29.06.2026.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Положеннями п. 10.1 ПДР визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Як визначено ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності у відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що впливають на відповідальність, а також повинен з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положенням ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення у зв`язку з чим встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які були встановлені органом, який склав протокол, то на суд не може бути покладена функція збільшення обсягу обвинувачення, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.

Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, який, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді, або відшукувати докази на користь обвинувачення.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, суддя повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю, суддя дійшов таких висновків.

Щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 124 КУпАП.

Суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, поза розумним сумнівом доведена зібраними та дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681060 від 01.06.2026; схемою місця ДТП (ЄО 7349 від 08.05.2026), поясненнями ОСОБА_2 від 13.05.2026, поясненнями ОСОБА_3 від 28.05.2026, поясненнями ОСОБА_1 від 01.06.2026.

Порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором поліції судом не встановлено, протокол відповідає вимогам, встановленим законом.

Отже, суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 122-4 КУпАП.

Суддя вважає, що матеріалами справи не доведена поза розумним сумнівом винуватість

ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, враховуючи наступне.

Положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює протиправність своїх дій, передбачає, що залишає місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна, і прагне уникнути виконання обов`язків, покладених на неї п.2.10а ПДР. Відсутність умислу на залишення місця пригоди виключає суб`єктивну сторону правопорушення, а отже, і його склад у сукупності з іншими елементами.

Дослідивши матеріали справи та надані пояснення, суддя доходить висновку, що доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у ОСОБА_1 умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди з метою уникнення відповідальності, матеріали справи не містять. За обставинами справи не спростовано доводів ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру залишати місце ДТП, аби уникнути відповідальності. Суддя зауважує, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а відтак і провадження в справі про адміністративне правопорушення, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху адміністративне стягнення накладається у межах, установлених санкцією відповідної статті, незалежно від характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення. Реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 з наявних матеріалів справи встановити неможливо.

Керуючись ст. 33 35, 40-1, 124, 268, 283, 287, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі

п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА