Решение № 137927239, 29.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14295/24

Провадження №: 2-о/755/97/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

присяжних - Бакало В.М., Берези І.І.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_7.,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Березанського В.І.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_4 - Грибової І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

у с т а н о в и в:

21.08.2024 року заявник звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, у якій просить визнати недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_4 є бабусею заявника. Інших осіб, які б мали змогу та бажання доглядати за бабусею, підтримувати її належний спосіб життя немає. ОСОБА_4 страждає на хворобу паркінсона та акінетико-ригідний синдром. ОСОБА_4 рекомендоване отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійні основі від фізичної особи. ОСОБА_4 не здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, погано орієнтується у просторі, не має відчуття контрою часу, майже ні с ким не спілкується, не ходить до магазину. ОСОБА_4 через стан свого здоров`я не може розумно розпоряджатися своєю власністю, без сторонньої допомоги не може самостійно себе обслуговувати. Хвороба паркінсона істотно впливає на здатність ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними, і цим вона може поставити себе у складене матеріальне становище, стати жертвою недобросовісних людей, або завдати шкоди як собі, так і іншим. Онук ОСОБА_4 (заявник у справі) є єдиною особою, яка має бажання та можливість доглядати за бабусею, він офіційно працевлаштований у ТОВ «Сквод Україна», має стабільну заробітну плату, яка дозволяє йому повністю утримувати свою бабусю. Станом на час звернення до суду заявник повністю забезпечує ОСОБА_4 продуктами харчування, ліками, оплачує комунальні послуги. Рідний син ОСОБА_4 та батько заявника - ОСОБА_2 , не може здійснювати догляд за своєю матір`ю, оскільки сам має численні проблеми зі здоров`ям. Чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 потребує стороннього догляду та встановлення над нею опіки і призначення опікуна.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних, а також залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 04.12.2024 року доручено Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги призначити ОСОБА_4 адвоката.

Ухвалою суду від 04.04.2025 року у справі призначено проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, витребувано необхідну для проведення експертизи медичну інформацію та зупинене провадження у справі до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 24.07.2025 року відновлене провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 14.05.2026 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою суду від 29.06.2026 року закрите підготовче провадження у справі та суд перейшов до судового розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги своєї заяви з підстав викладених у ній і додатково пояснив суду, що просить суд призначити його опікуном над його недієздатною бабусею, оскільки він має матеріальну та фізичну можливість доглядати свою бабусю і фактично здійснює такий догляд. Заявник вказує, що має двох неповнолітніх дітей, одна дитина має інвалідність по епілепсії, а тому призначення заявника опікуном не пов`язано з необхідність отримання відстрочки від проходження військової служби. Заявник вказує, що фактично здійснює догляд своєї бабусі і відповідне рішення суду офіційно закріпить його статус, як опікуна. Також заявник зазначає, що живе недалеко від своєї бабусі і в будь-який момент під`їжджає до неї автомобілем протягом 5 хвилин. Заявник вказує, що забезпечив свою бабусю доглядальницею, яка цілодобово знаходиться поряд з бабусею. Також заявник забезпечив своїх дітей двома нянями, крім того дітей заявника доглядає також його дружина, яка не працює.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що ОСОБА_4 має хворобу паркінсона і висновком експертизи підтверджується недієздатність останньої. ОСОБА_4 має у власності нерухоме майно і не маючи можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вона може розпорядитись майном на шкоду собі, тому останній слід призначити опікуна.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що не заперечує аби її брат виконував обов`язки опікуна над їх спільною бабусею, а сама вона не має можливості бути опікуном, оскільки проживає в Печерському районі м. Києва, фактично догляду за бабусею не здійснює. Крім того, заінтересована особа працює в НБУ, має велике навантаження та часті відрядження, а також у заінтересованої особи відсутня фінансова можливість утримувати бабусю. Водночас заявник робить все необхідне для бабусі, забезпечив її доглядальницею, має фінансову можливість утримувати ОСОБА_4 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив суду, що не проти аби його син був опікуном ОСОБА_4 , яка є матір`ю заінтересованої особи. ОСОБА_2 зазначає, що не має можливості здійснювати функції опікуна над своєю матір`ю, оскільки є особою пенсійного віку, не працює, має обмежені фінанси, має незадовільний стан здоров`я та проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_3 в Печерському районі м. Києва. При цьому, заявник фактично здійснює догляд та нагляд за своєю бабусею.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 та зазначив, що заявником були подані всі необхідні документи, його кандидатуру розглянути на комісії і члени комісії одноголосно вирішили, що ОСОБА_1 відповідає всім вимогам до кандидата в опікуни. Заявник працює, за місцем роботи характеризується позитивно, має добрий розмірі заробітної плати, здоровий, до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої та/або непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває. Заявник повністю відповідає всім вимогам до кандидата в опікуни. Оскільки висновок експертизи свідчить про неможливість ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, остання має бути визнана недієздатною, а заявника слід призначити її опікуном. Представник вказує, що особисто був вдома у ОСОБА_4 , здійснював обстеження умов проживання, бачив що заявник дійсно доглядає свою бабусю, у них добрий контакт, ОСОБА_4 довіряє своєму онукові.

Представник особи стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною та призначення опікуна ОСОБА_4 - адвокат Грибова І.В. в судовому засіданні зазначила, що з огляду на висновок судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, відтак її слід визнати недієздатною особою. Стосовно кандидатури заявника в якості опікуна представник посилається на наявність подання органу опіки та піклування і зазначає, що не заперечує проти призначення заявника опікуном над ОСОБА_4 .

Суд, вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

За наявними в матеріалах справи медичним документами ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров`я, у тому числі їй діагностовано хвороба паркінсона та акінетико-ригідний синдром (а.с. 19-20).

За змістом ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення свої дій та (або) керувати ними.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №892 від 11.06.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий, хронічний психічний розлад: Судинна деменція (МКХ-10: F 01.8). Даний психічний розлад, яким страждає ОСОБА_4 , відноситься до стійких хронічних психічних захворювань. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом може з`явитися в судове засідання, але не здатна особисто дати пояснення по суті справи (а.с. 108-111).

Таким чином, зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_4 недієздатною.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява в частині заявлених вимог щодо визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною підлягає задоволенню.

При визнанні особи недієздатною суд також виходить із положень ч. 6 ст. 300 ЦПК України, якою передбачено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

В рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-які правочини. Такі дії від імені недієздатної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Згідно норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також убачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, та саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Отже призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений Главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Статтею 58 ЦК України визначено коло осіб над якими встановлюється опіка, зокрема у ній зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Як передбачено ч. 5 ст. 63 ЦК України, фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.

Заявляючи вимогу про визнання фізичної особи недієздатною, заявник просить також призначити його опікуном.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник є рідним онуком ОСОБА_4 , яка зареєстрована у Дніпровському район м. Києва, а заявник зареєстрований у Дарницькому районі м. Києва (а.с. 18, 24, 33, 37).

Заявник має задовільний стан здоров`я, незнятої або непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, працює, має стабільний дохід (за 2025 рік сукупний дохід склав 3482176,73 грн), за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, має двох неповнолітніх дітей (а.с. 196-200, 212-214).

ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; є особою пенсійного віку; має незадовільний стан здоров`я (а.с. 21-23, 122, 203-207).

ОСОБА_3 у своїй заяві до органу опіки та піклування від 22.01.2026 року зазначила, що відмовляється бути опікуном своєї бабусі, оскільки проживає за іншою адресою та не має фактичної можливості здійснювати функції опікуна. ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 208-209, 224).

ОСОБА_6 , дружина кандидата в опікуни, не заперечує проти виконання її чоловіком функцій опікуна над його бабусею, а сама відмовляється бути опікуном ОСОБА_4 , оскільки не має з нею кровних родинних зв`язків (а.с. 210-211).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 16.03.2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за іншою адресою ніж його бабуся, однак повністю доглядає та опікується своєю бабусею. Житлово-побутові умови в кв. АДРЕСА_2 задовільні (а.с. 193).

Згідно акту обстеження умов проживання від 23.02.2026 року, у квартирі АДРЕСА_3 , в якій зареєстрований та проживає заявник разом зі своєю дружиною та двома неповнолітніми дітьми, створено належні умови проживання та відпочинку (а.с. 195).

Обмежень, визначених ст. 64 ЦК України щодо призначення заявника опікуном, судом не встановлено.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Статтею 56 ЦК України встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 60 ЦК України передбачено встановлення судом опіки над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства по захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Відповідно до змісту подання органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.04.2026 року та витягу з протоколу засідання опікунської ради від 10.04.2026 року, ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря-психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги», страждає психічним захворюванням, не здатна захищати свої права, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує стороннього догляду, нагляду, допомоги та опіки. ОСОБА_4 зареєстрована та проживає в кв. АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 та її сину ОСОБА_2 (батьку кандидата в опікуни) в рівних долях. Житлово-побутові умови задовільні. Кандидат в опікуни зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить праві власності останньому. В квартирі створено належні умови для проживання та відпочинку Згідно висновку Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 09.03.2026 року, ОСОБА_1 , може виконувати опікунські обов`язки та бути опікуном своєї бабусі ОСОБА_4 . Кандидат в опікуни одружений, має двох малолітніх дітей, працює на посаді начальника відділу інженерії систем Дивізіону інженерії систем в ТОВ «СКВОД УКРАЇНА», за місцем роботи характеризується позитивно. Медичних протипоказань щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над його бабусею ОСОБА_4 немає. ОСОБА_1 станом на 21.01.2026 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває. ОСОБА_4 не зможе без опікуна самостійно здійснювати та забезпечувати свої права згідно чинного законодавства України, як наслідок буде позбавлений можливості повноцінного життя. ОСОБА_2 (батько кандидата в опікуни) у своїй заяві від 22.01.2026 року до органу опіки та піклування не заперечує щодо здійснення ОСОБА_1 функцій опікуна над ОСОБА_4 та відмовляється бути опікуном останньої. Так як перебуває в похилому віці та має поганий стан здоров`я. ОСОБА_3 (сестра кандидата в опікуни) у своїй заяві від 22.01.2026 року до органу опіки та піклування не заперечує щодо здійснення ОСОБА_1 функцій опікуна над ОСОБА_4 та відмовляється бути опікуном останньої. Так як проживає за іншою адресою та не має можливості виконувати функції опікуна. ОСОБА_6 (дружина кандидата в опікуни) у своїй заяві від 22.01.2026 року до органу опіки та піклування не заперечує щодо здійснення ОСОБА_1 функцій опікуна над ОСОБА_4 та відмовляється бути опікуном останньої, так як не має з нею родинних зв`язків. Інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_4 , немає. ОСОБА_1 має бажання та можливість дбати про свою бабусю ОСОБА_4 , створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її належним доглядом та лікуванням. Орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над його бабусею ОСОБА_4 , в разі визнання останньої рішенням суду недієздатною особою (а.с. 187-191).

Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_4 , має найбільш наближене порівняно з іншими родичами місце проживання до своєї бабусі, фактично забезпечує її та здійснює догляд, медичних протипоказань щодо призначення його опікуном не має, незнятої чи непогашеної судимості також не має, характеризується позитивно, має великий дохід та у власності нерухоме майно, а також враховуючи особисті стосунки між онуком та бабусею, які є близькими родичами, беручі до уваги, що син ОСОБА_4 - ОСОБА_2 є особою пенсійного віку, має незадовільний стан здоров`я та проживає в Печерському районі м. Києва, а онука ОСОБА_4 - ОСОБА_3 проживає в Печерському районі м. Києва і не має фактичної можливості та бажання здійснювати догляд за своєю бабусею, будь-які інші особи не виявили бажання виконувати обов`язки опікуна, наведене в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над недієздатною бабусею, тому суд убачає визначені законом підстави призначити заявника опікуном над його недієздатною бабусею ОСОБА_4 .

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу положень ч. 5 ст. 300 ЦПК України, рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 294-300, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 39, 41, 55, 56, 58, 60, 62, 63 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна -задовольнити.

ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Києва, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_5 - визнати недієздатною.

Встановити над ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною суд визначає протягом двох років від дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ: 04803492, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 103), витрати пов`язані з проведенням судово-психіатричної експертизи у розмірі 11536,60 грн. за такими банківськими реквізитами: отримувач платежу - ДУ «ІСП МОЗ України»; код отримувача - ЄДРПОУ: 04803492; розрахунковий рахунок - UA158201720313251005201007077; банк отримувача - ДКС України, м. Київ; призначення платежу - «за експертизу ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 30.06.2026 року.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, бул. Івана Котляревського, 1/1, код ЄДРПОУ 37203257);

Заінтересована особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Заінтересована особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Заінтересована особа/Особа стосовно якої розглянуто справу - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя -

Присяжні -