Постановление суда № 137925439, 25.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/350/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства "Полігон Екологія" від 22.06.2026 (вх.№ 11889/26 від 22.06.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання до матеріалів справи доказів, заяву Комунального підприємства "Полігон Екологія" вих.№ 791-г/01088/2025 від 16.06.2025 (вх. №11453/26 від 16.06.2025) про зупинення провадження у справі

за позовом: керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області, бульвар Лесі Українки, 47, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Академіка Сахарова, буд. 23-А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018,

до відповідача: Комунального підприємства "Полігон Екологія", вул. Шкрумеляка Ю., буд.36, м. Коломия, Івано-Франківська області, 78203,

про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:31:001:0005 у розмірі 7020000 грн,

за участі:

від прокуратури: Криклій Любомир Володимирович;

від позивача: Доколяса Марта Василівна;

від відповідача: Карплюк Лідія Романівна (в режимі вкз);

встановив: керівник Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області звернувся з позовом до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Комунального підприємства "Полігон Екологія" про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:31:001:0005 у розмірі 7020000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2025 (суддя Скапровська І. М.) позов задоволено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Полігон Екологія" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2025 у справі №909/350/25 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2026 касаційну скаргу Комунального підприємства "Полігон Екологія" задоволено частково; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі 909/350/25 скасовано, а справу № 909/350/25 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу передано на розгляд судді Неверовській Л. М.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2026 постановлено прийняти справу № 909/350/25 до провадження, призначено підготовче засідання.

16.06.2026 через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства "Полігон Екологія" надійшло до суду клопотання (вх.№5639/26) про зупинення провадження у справідо набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №42024092090000017 від 02.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України, що перебуває на розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області (кримінальна справа № 346/1205/25, суддя Сольський В.В.).

Відповідач зазначає, що об`єктивна неможливість розгляду даної господарської справи до вирішення справи № 346/1205/25, що розглядається в порядку кримінального судочинства, обумовлена тим, що прокурором подано фактично позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 239 Кримінального кодексу України за відсутності обвинувального вироку, яким встановлено факт вчинення такого кримінального правопорушення. 11.03.2025 року до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 42024092090000017 від 02.05.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , колишній директор та в.о. директора КП «Полігон Екологія», обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239 Кримінального кодексу України, а саме забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля. При цьому, обставини і доводи, викладені у позовній заяві повторюють фактичні обставини та формулювання обвинувачення, які викладені в зазначеному обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 , копія обвинувального акту додана до клопотання. У вказаному обвинувальному акті зазначено також, що саме кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:31:001:0005 - 7020000 грн., у зв`язку з чим, буде вирішено питання щодо пред`явлення позову про стягнення шкоди з КП «ПОЛІГОН ЕКОЛОГІЯ» у порядку господарського судочинства.

Тобто, в обох справах мають встановлюватися абсолютно однакові обставини:

- чи мав місце факт забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:31:001:0005;

- чи перебуває він у причинно-наслідковому зв`язку із діями чи бездіяльністюпосадових осіб КП «Полігон Екологія»;

- чи підтверджується розмір шкоди, завданої навколишньому середовищу.

В даному випадку має місце не просто вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у даній господарській справі з предметом доказування в зазначеній кримінальній справі, а їх повна тотожність.

При цьому, встановлення таких обставин має відбуватися на підставі оцінки судами абсолютно однакових доказів, адже всі докази, які долучено до позовної заяви, за винятком листування Коломийської окружної прокуратури з Державною екологічною інспекцією Карпатського округу щодо представництва інтересів держави в суді (лист Коломийської окружної прокуратури від 17.01.2025 № 53-128ВИХ-25; лист ДЕІ Карпатського округу від 24.01.2025 № 01.03/351), є матеріалами кримінального провадження та були зібрані в ході досудового розслідування. Водночас, питання допустимості таких доказів також є дуже важливим в розрізі обставин даної справи. Якщо суд продовжить розгляд позову у даній справі, то для визначення критерію допустимості поданих прокурором доказів господарському суду крізь призму кримінального процесуального закону необхідно надати оцінку тому, чи були вони одержані (зібрані) в порядку, визначеному таким законом.

Відповідач вважає, що у межах досудового розслідування кримінального провадження № 42024092090000017 від 02.05.2024 року мали місце:

- збирання доказів неуповноваженими особами;

- позапроцесуальне спілкування прокурора з посадовими особами підприємств та установ, працівників яких було залучено, в якості спеціалістів;

- залучення спеціалістів для вирішення питань, які мають вирішуватися експертами із застосуванням спеціальних знань, необхідних для з`ясування відповідних обставин справи;

- проведення експертних досліджень на підставі попередньо зібраних недопустимих доказів;

- безпідставне складення спеціалістом різних за сумами розрахунків шкоди щодо одного і того ж питання, та інші.

Тобто, з метою перевірки підстав позову у даній господарській справі суд мав би з врахуванням процесуальних вимог для збирання доказів у кримінальному провадженні надавати оцінку всім доказам, які долучено прокурором до позовної заяви, та встановлювати ті ж факти, що і суд в межах кримінальної справи №346/1205/25.

Таким чином, обставини, які підлягають встановленню у кримінальній справі №346/1205/25 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України та вини (або її відсутності) ОСОБА_1 мають істотне значення для вирішення спору у даній справі та не можуть бути самостійно встановлені судом господарської юрисдикції в межах розгляду цієї справи, що вказує на очевидну пов`язаність вказаної кримінальної справи зі спором у справі, що розглядається, та неможливість його розгляду до закінчення розгляду кримінального провадження №42024092090000017, що є підставою для зупинення провадження у даній справі.

22.06.2026 через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства "Полігон Екологія" надійшло до суду клопотання (вх.№11889/26) про долучення доказів, в якому просить суд поновити відповідачу пропущений процесуальний строк, встановлений законом, на подання доказів. Дане клопотання обґрунтовує тим, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача посилалася на те, що листом Державного науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України від 07.04.2025 року № 19/11/1-17659/121аз-2025 повідомлено, що «У ДНДЕКЦ МВС проводять експертизу матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю «Дослідження наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі», у межах якої можна здійснити аналіз проб ґрунту для виявлення хімічних (забруднювальних) речовин, у тому числі, нітратів, та визначити їх концентрацію (валовий вміст)», а також надано інформацію про судових експертів з правом проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.10. «Дослідження наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі», які працюють у Експертній службі МВС. Водночас, з огляду на велику кількість додатків, які долучалися до відзиву, з технічних причин вказаний лист не було долучено до відзиву, тому з огляду на те, що справу після касаційного перегляду було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції і вона перебуває на стадії підготовчого провадження, виникла необхідність усунути вказаний недолік. Крім того, в ході попереднього судового розгляду у суду виникали питання щодо вжиття заходів відповідачем спрямованих на здіснення контролю рівня забруднюючих речовин в ґрунті. У зв`язку з чим, просить суд долучити копію листа Коломийського районного відділу Державної установи Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України від 01.04.2025 року № 30.1.1-14/215 щодо проведення відбору та дослідження проб ґрунту з території полігону захоронення твердих побутових відходів на замовлення КП Полігон Екологія.

Прокурор та позивач проти заявлених клопотань заперечили, подали суду відповідні заяви. Зазначили, що в матеріалах справи наявні обґрунтовані докази які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та підтверджують наявність всіх складових цивільного правопорушення. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду кримінальної справи № 346/1205/25, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи, у відповідності до вимог законодавства, предмету та підстав позову. Клопотання про зупинення провадження у справі ґрунтується на одних посиланнях та припущеннях представника відповідача та не міститься доказів неможливості розгляду справи №909/350/25 до набрання законної сили рішення у кримінальній справі №346/1205/25, та всупереч вимогам пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України не містить аргументованих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили вироку, так і стосовно того, що зібрані у господарській справі що розглядається, докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У підготовчому засіданні 22.06.2026 судом розглянуто клопотання про поновлення процесуального строку долучення доказів та клопотання про зупинення провадження у справі. 25.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали за наслідками розгляду.

Розгляд заяви про поновлення строків на подання доказів.

Відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зі змісту ст. 80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання. Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, суд може прийняти до розгляду докази, подані стороною на стадії розгляду справи по суті, коли встановить, що сторона не мала можливості подати їх у визначений законом або судом строк з причин, що не залежали від неї. При цьому необхідно враховувати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.

Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно для того, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Системний аналіз положень ч. 8 ст. 80 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі подання учасниками справи доказів із пропуском строку, встановленого судом в ухвалі про надання документів (доказів): 1) без клопотання про визнання причин неможливості подати такі докази відповідним учасником справи такими, що не залежали від нього; або 2) залишення такого клопотання без задоволення, суд долучає відповідні документи (докази) до матеріалів справи, проте не приймає їх до розгляду, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.

Загалом, поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Судом встановлено, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2026 касаційну скаргу Комунального підприємства "Полігон Екологія" задоволено частково; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі 909/350/25 скасовано, а справу № 909/350/25 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Наразі справа перебуває на стадії підготовчого провадження. Згідно з ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження в кожній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Оскільки розгляд справи після її повернення з суду касаційної інстанції розпочато спочатку, завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення кола доказів та з`ясування обставин справи (ст. 177 ГПК України). Обґрунтовуючи клопотання, Відповідач зазначив, що вказані листи не було долучено до первинного відзиву виключно з технічних причин, обумовлених надзвичайно великим обсягом додатків та масивом документальних матеріалів, що формувалися для суду, що свідчить про відсутність умислу на затягування процесу та добросовісність поведінки сторони. Окрім цього, судом враховано, що під час попереднього судового розгляду та у постановах судів вищих інстанцій наголошувалося на необхідності повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо вжиття заходів Відповідачем, спрямованих на здійснення контролю рівня забруднюючих речовин в ґрунті. Надані Відповідачем докази безпосередньо стосуються предмета доказування та містить відомості, які мають істотне значення для всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору і встановлення істини у справі. Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) передбачають рівні можливості сторін надавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Неприйняття судом цього доказу на стадії підготовчого провадження за умов нового розгляду справи може призвести до неповноти дослідження обставин та порушення засад рівності сторін.

З огляду на стадію судового процесу (підготовче провадження), характер технічної помилки під час первинного формування матеріалів та очевидну важливість доказів для вирішення спору по суті, суд визнає причини пропуску строку поважними, а клопотання Відповідача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За наведеного, наявні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів.

Розгляд заяви про зупинення провадження у справі.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом п. 5 ч.1 статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас, відповідно до положень другого речення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має право самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Отже, за приписами статті 227 ГПК суд має обов`язок зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості до вирішення іншої, зокрема, кримінальної справи.

При цьому у розумінні статей 314, 317 КПК України кримінальною справою є матеріали, направлені до суду після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, які включають, зокрема, обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Системне тлумачення змісту наведених норм свідчить, що обов`язок суду щодо зупинення провадження у справі пов`язується із наявністю саме судового провадження, яке завершується ухваленням відповідного судового рішення, а проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за своєю правовою природою таким провадженням не являється та під дію статей 227, 229 ГПК України не підпадає (постанови Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 913/32/21, від 27.01.2022 у справі № 910/9721/18, від 05.03.2024 у справі №910/3374/23).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході опрацювання Прокуратурою матеріалів кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 239 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за фактом забруднення земельних ділянок, встановлено факт порушення Підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (в частині раціонального поводження з відходами), що призвело до забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:31:001:0005 по вулиці Івана Шарлая м. Коломия Коломийського району Івано-Франківської області. Внаслідок чого державі були заподіяні збитки в заявленому до стягнення розмірі, які відповідач має відшкодувати згідно зі статтями 57 Закону України "Про управління відходами", 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтями 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", статтями 152, 167, 211 Земельного кодексу України та статтями 1166, 1172 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Заперечуючи проти позову, відповідач наголошує на тому, що всі докази, додані прокурором до позовної заяви зібрані в межах кримінального провадження, відомості про початок якого внесені до ЄРДР за № 42024092090000017 від 02.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , колишнього директора та в.о. директора КП "Полігон Екологія" у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 239 КК України, а саме - забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля; такі докази мали бути зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а отже, господарський суд має надавати їм оцінку саме крізь призму дотримання цього закону при їх одержанні.

Також, відповідач зазначає, що основним та фактично єдиним доказом, який, на переконання прокурора, підтверджує наявність підстав для задоволення позовних вимог є висновок експерта від 06.12.2024 № СЕ-19/109-24/16032-ФХЕД, складений за результатами судової інженерно-екологічної експертизи проведеної у кримінальному провадженні. Однак, у межах означеної експертизи, експерт не досліджував безпосередньо взірці ґрунту на вміст у них забруднюючих речовин та визначення їх кількісного вмісту, а лише ґрунтував свої висновки на підставі відомостей з висновків спеціалістів, які у свою чергу, не можуть бути доказом у кримінальному провадженні. Крім того вважає, що дослідження експерта ґрунтувалося на недостовірних даних, адже відбір проб ґрунту 13.08.2024 відбувався з істотними порушеннями. Водночас матеріали додані до позову не містять достовірних даних, встановлених за допомогою відповідного обладнання та за участі уповноважених спеціалістів, зокрема, в частині визначення місць відбору взірців ґрунту, які би безсумнівно можна було би віднести до земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:31:001:0005. Докази отримані з порушенням порядку, встановленого Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідач також зазначає, що земельна ділянка відведена в постійне користування КП "Полігон Екологія" вже була забруднена задовго до її відведення відповідачу, в тому нітратами ще у 2009 році. При цьому, перевірка ґрунту на вміст хімічних речовин, зокрема, нітратів, у 2021 році перед наданням земельних ділянок полігону ТПВ КП "Полігон Екологія" не здійснювалася, а відтак, відсутні підстави вважати, що станом на 2021 рік, вміст нітратів не перевищував гранично-допустиму концентрацію і що таке перевищення станом на 2024 рік стало наслідком господарської діяльності саме КП "Полігон Екологія".

Господарським судом встановлено, що Коломийським міськрайонним судом Івано - Франківської області розглядається кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42024092090000017 від 02 травня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_1 (керівника КП "Полігон Екологія"), як посадової особи за ст. 239 ч. 1 КК України - справа № 346/1205/25.

Як вбачається із змісту ухвали про призначення справи до судового розгляду від 27.03.2025 Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області (№ 126151503 в ЄДРСР), під час підготовчого судового засідання від учасників кримінального провадження не надійшло клопотань про витребування певних речей чи документів. Водночас, під час підготовчого провадження до суду від сторони захисту надійшли скарги на рішення прокурора в порядку ч. 2ст. 303 КПК України, зокрема на постанови прокурора від 12.08.2024 та від 21.08.2025 про залучення спеціалістів. Судом зазначено, що викладені у скаргах та запереченнях доводи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення сторони обвинувачення з цього приводу підлягають дослідженню під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та вчинення дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду кримінального провадження № 42024092090000017 від 02.05.2024.

Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що предмет доказування у даному господарському спорі є повністю тотожним предмету дослідження у кримінальному провадженні за обвинуваченням керівника Відповідача за статтею 239 КК України («Забруднення або псування земель»).

Предмет доказування у кримінальній справі (факт забруднення/псування земель за ст. 239 КК, встановлення винної особи, визначення площі та речовини забруднення) повністю охоплює підстави господарського позову у даній справі.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення екологічної шкоди (збитків) у господарському процесі, обов`язковому доказуванню підлягає наявність повного складу цивільного делікту: протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок та вина. У свою чергу, диспозиція статті 239 КК України передбачає кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля. Таким чином, фактичні обставини, які прокурор визначив як підставу господарського позову (факт порушення екологічних правил, протиправність дій щодо землі, наявність та обсяг забруднення), повністю збігаються та є тотожними ознакам об`єктивної сторони злочину, правову оцінку яким наразі надає кримінальний суд.

Згідно з частиною шостою статті 75 ГПК обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позовні вимоги прокурора про стягнення збитків, завданих забрудненням земель, адресовані безпосередньо Відповідачу юридичній особі. Водночас, як вбачається з матеріалів позову, фактичною підставою для нарахування шкоди прокурор зазначає протиправні дії (бездіяльність) керівника цього підприємства, які наразі є предметом судового розгляду у кримінальному провадженні за ст. 239 КК України. Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. За змістом цієї норми, дії органу юридичної особи (зокрема, її одноособового керівника) є діями самої юридичної особи. Керівник підприємства у спірних правовідносинах не діяв як приватна фізична особа він виступав як повноважний орган управління, що уособлював виробничу та господарську діяльність усього підприємства. Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Конструкція цивільно-правової відповідальності за вказаною статтею передбачає, що обов`язок юридичної особи з відшкодування шкоди є похідним від факту вчинення протиправних дій її конкретним працівником чи керівником. Таким чином, у межах даного господарського спору встановлення складу цивільного правопорушення юридичної особи (зокрема, факту протиправної поведінки та вини) є неможливим без попереднього юридичного визначення правомірності чи протиправності дій її єдиного керівника. Оскільки питання наявності чи відсутності в діях керівника підприємства ознак протиправності (складу злочину, передбаченого ст. 239 КК України) наразі вирішується Коломийським міськрайонним судом Івано - Франківської області у справі № 346/1205/25, господарський суд позбавлений процесуальної можливості зробити самостійний висновок про протиправність поведінки юридичної особи окремо від висновку про вину її керівника. Паралельне дослідження однієї і тієї ж події та дій однієї і тієї ж посадової особи двома судами різних юрисдикцій створює пряму загрозу ухвалення взаємовиключних судових рішень та порушує принцип правової визначеності.

Докази, надані прокурором, зібрані в межах кримінального провадження №42024092090000017 за правилами Кримінального процесуального кодексу України і оцінка таких доказів щодо критеріїв допустимості (законності джерел, умов і способів їх одержання) встановлених КПК України відноситься до повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42024092090000017. Самостійних доказів (актів перевірок чи вимірювань), які б складалися органами Держекоінспекції поза межами кримінального процесу, суду не надано.

Господарський суд позбавлений можливості самостійно зібрати нові первинні докази, а відповідач оскаржує критерії належності, допустимості та достовірності в розумінні КПК України існуючих матеріалів. Таким чином, зібрані у господарській справі докази, з урахуванням специфіки їх походження (виключно матеріали кримінального провадження), не дозволяють суду самостійно встановити та оцінити факти до вирішення кримінальної справи судом.

При цьому, господарський суд позбавлений об`єктивної можливості призначити власну судову експертизу чи витребувати нові докази за правилами ГПК України. Екологічний стан об`єкта спору (земельної ділянки) з моменту фіксації правопорушення 29.05.2024 зазнав безповоротних змін під впливом природних та виробничих факторів, можливої рекультивації/ліквідації наслідків, що унеможливлює повторний та достовірний відбір зразків ґрунту на даний час.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову, подані докази у даній справі, а також беручи до уваги те, що справа № 346/1205/25 перебуває на стадії судового розгляду слід зупинити провадження в справі №909/350/25 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №346/1205/25.

Керуючись ст.ст. 80, 113, 118, 119, п.5 ч.1 ст. 227, п.4 ст.229, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити заяву Комунального підприємства "Полігон Екологія" від 22.06.2026 (вх.№ 11889/26 від 22.06.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання до матеріалів справи доказів.

Поновити Комунальному підприємству "Полігон Екологія" процесуальний строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи подані докази.

Задовольнити заяву Комунального підприємства "Полігон Екологія" вих.№ 791-г/01088/2025 від 16.06.2025 (вх. №11453/26 від 16.06.2025) про зупинення провадження у справі.

Зупинити провадження в справі №909/350/25 за позовом керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Карпатського регіону до Комунального підприємства «Полігон Екологія» про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:31:001:0005 у розмірі 7020000 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №346/1205/25 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024092090000017 від 02.05.2024.

Ухвала набирає законної сили 25.06.2026 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та порядку, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 03.07.2026.

Суддя Неверовська Л.М.