№ 137924721, 02.07.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/978/26

Провадження № 3/697/454/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 18:15:00 с.Степанці, вулиця Плисюка під час патрулювання вказаної території та прилеглої території було виявлено автомобіль Фольксваген пасат НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , в ході спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода. Пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб бодікамеру 966412. Також відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду №провадження 697/784/25 від 28.04.2025 та позбавлений права керувати на рік, починаючи з 09.05.2025. В подальшому водій відсторонений від керуванням транспортним засобом, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 642564 від 16.04.2026.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його проживання, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та зазначена ним на місці зупинки транспортного засобу (вул. Володимира Івасюка, буд.11, с.Степанці Черкаського району Черкаської області), однак судові повістки повернулися без вручення з відмітками: "адресат відсутній за вказаною адресою". Інших засобів комунікації матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою.

Крім того, п. 82 зазначеної Постанови передбачено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Водночас ЄСПЛ зазначає у п. 35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_1 був обізнаним, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлений до суду, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв та не цікавився про стан відомого йому провадження, а також враховуючи, що судом докладено всіх розумних зусиль та вичерпано передбачені законом засоби для виклику ОСОБА_1 в судове засідання, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП (повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті), виходячи з наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 642564 від 16.04.2026 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого, 16.04.2026 18:15:00 с.Степанці, вулиця Плисюка під час патрулювання вказаної території та прилеглої території було виявлено автомобіль Фольксваген пасат НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , в ході спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода. Пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб бодікамеру 966412. Також відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду №провадження 697/784/25 від 28.04.2025 та позбавлений права керувати на рік, починаючи з 09.05.2025. В подальшому водій відсторонений від керуванням транспортним засобом, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с.1);

- рапортом зі служби 102 від 16.04.2026, зі змісту якого вбачається, що 16.04.2026 о 17:42 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.04.2026 о 17:41 за адресою: Черкаський район, с.Степанці, вулиця Володимира Івасюка, п`яні сусіди ганяють на машині, в яких двоє дітей 3 років, блукають самі по вулиці, не знаю куди іти, батьки не реагують. Заявниця хвилюється за дітей, так як за ними ніхто не дивиться. Прибувши за викликом, було здійснено телефонний дзвінок заявниці, котра повідомила про автомобіль на котрому ймовірно пересувається порушник. Під час патрулювання вказаної території в с.Степанці було виявлено автомобіль Фольксваген Пасат НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. На водія було складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 642564. Водій від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота не чітка ходьба. Огляд проведений за допомогою алкотестера Драгер. Результат огляду на стан сп`яніння відмова від проходження (а.с.3);

- відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 № 642564 від 16.04.2026 за участю гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який переглянутий в судовому засіданні та з якого вбачається, що 16.04.2026 відеозапис розпочинається з того, що поліцейський вітається. З автомобіля із сидіння водія встає чоловік, в ході розмови з яким поліцейський запитує: «Алкоголь вживали?», на що чоловік відповідає: «Да вживав». На запитання поліцейського чоловік представляється як ОСОБА_1 . На запитання поліцейського, чи буде проходити він освідування за допомогою алкотестера «Драгер», ОСОБА_1 відповідає: «Ні, не буду», «В медзакладі освідування проходити будете?», «Ні, не буду», «Ви відмовляєтесь проходити освідування?» «Відмовляюсь». В подальшому в ході розмови поліцейський уточнює у ОСОБА_1 : «На місці відмовляєтесь?» на що останній відповідає: «Да». На запитання: «В лікарню їхати будемо?», ОСОБА_1 відповідає: «Ні». При подальшому перегляді відеозапису вбачається процес складання працівниками поліції матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та ознайомлення з їх змістом (а.с.4);

- постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.04.2025 у справі № 697/784/25, яка набрала законної сили 09.05.2025 та за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.5).

Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Будь-яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення та про невідповідність внесених до нього даних, ОСОБА_1 не заявляв. Факт керування автомобілем Фольксваген Пасат НОМЕР_2 , а також, що саме він був водієм цього транспортного засобу не заперечував, що зафіксовано на бодікамеру працівника поліції, відеозапис з якої надано до матеріалів справи.

Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, а також вивчивши надані документи, вважаю, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад правопорушення передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки зібраними по справі доказами доведено його вину у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння вчинене повторно протягом року.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Приймаючи до уваги характер правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь вини, вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн.).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 130, ст.ст. 279, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

За вчинене правопорушення піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Розрахункові рахунки для сплати штрафу (по справах про адмінправопорушення): ЄДРПОУ: 37930566, одержувач: ГУК у Черкаській області 21081300, номер рахунку: UA918999980313030149000023001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 68 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - судовий збір на користь держави за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., який необхідно сплатити на наступні реквізити: стягувач: ДСА України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Б. К. Скирда