Постановление суда № 137916787, 02.07.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 197/34/24

Провадження № 1-кп/210/225/26

02 липня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження: прокурор Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, відомості про яке 10 січня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041610000295 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ справу передано в провадження судді ОСОБА_1 .

За змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 12.08.2023 приблизно о 21:30 годині, прийшов за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою з`ясування раніше виниклого конфлікту на ґрунті загострення раніше неприязних відносин до ОСОБА_6 , підійшовши до будинку за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 покликав ОСОБА_6 та перебуваючи біля вхідних дверей до вищевказаного будинку, між ними виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої обвинувачений маючи кримінально - протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, наніс не менше 9-ти ударів дерев`яною палкою та руками зжатими в кулаками потерпілому ОСОБА_6 в область голови та тулубу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді семи ран в області волосистої частини голови, синців по передній поверхні тулубу.

Відповідно до висновку судово медичної експертизи №1695 від 13.09.2023 видана судово - медичним експертом Криворізького районного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» , смерть ОСОБА_6 настала від тілесних ушкоджень, які входять до комплексу: «Сполучена тупа травма голови та шиї», яка супроводжувалася переломом кісток черепа з крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, переломом 5-го шийного хребця та ускладнилася розвитком висхідного набряку головного мозку, підтверджується результатами судово-медичної експертизи трупа та даними додаткових методів дослідження.

При експертизи трупа були виявлені тілесні ушкодження, які входять до комплексу «Сполучена тупа травма голови та шиї», закрита черепно-мозкова травма, множинні синці, садна та рани на обличчі та голові, поширені крововиливи в м`які покрови голови та м`які тканини обличчя, крововиливи під твердою мозковою оболонкою, крововиливи під м`яку мозкову оболонку, перелом склепіння та основи черепа. Закрита травма шиї: крововиливи в м`які тканини, перелом тіла 5-го шийного хребця. Рани та синці правої кисті. Всі виявлені тілесні ушкодження в область голови, тулуба та кінцівок прижиттєві (на що вказує їх характер, наявність крововиливів в осередках ушкоджень. виникли незадовго до настання смерті (лічені години, згідно результатів судово- гістологічного дослідження), виникли внаслідок прямої багаторазової (не менше 12 в область голови та обличчя, не менше 3-х в область грудної клітки, не менше 4-х в область верхньої кінцівки) травматизації тупим (ми) твердим (ми) предметом (-ами) з жорсткою конструкцією та конфігурацією поверхні в межах контактного майданчика лінійне ребро, довжиною близько 25-35мм. Ушкодження в області шиї, виникли від дії тупого твердого предмету (ів) або при ударі об такий (і) з послідуючим позамежним розгинанням хребта в шийному відділі, що можливо при падінні ділянкою підборіддя на тверду поверхню, не виключено з висоти власного зросту. Виявлені при судово-медичній експертиз трупа ушкодження, які входять до комплексу: «Сполучена тупа травма голови та шиї», в сукупності, стосовно живих осіб, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (п. 2.1.1 та 2.1.3 6, г. е, «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17.01.1995.). Виявлені ушкодження у вигляді синців по передній стінці грудної клітки та рани з синцями на правій кисті, відносяться до легких тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як ті, що мають незначні скороминущі наслідки (п. 2.3.5. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МО України №6 від 17.01.1995р.).

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст. 121 КК України.

В порядку статті 349 КПК україни судом визначено обсяг та порядок дослідження доказів.

Після дослідження сукупності доказів від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи.

Клопотання обґрунтувано тим, що під час досудового розслідування призначалась судово-медична експертиза щодо тілесних ушкоджень, які були виявлені у обвинуваченого ОСОБА_4 після його затримання. На вирішення експерту поставлено питання:

1. Чи маються будь-які тілесні ушкодження у ОСОБА_4 . Якщо так, то механізм їх утвореня, локалізація, ступінь тяжкост, давність виникнення, чи відповідає час отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , часу зазначеному у даній постанові?

2. Чи могли ушкодження, отриманні ОСОБА_4 , виникнути при обставинах, зазначених у постанові.

Експертом Криворізького районного відділу КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР ОСОБА_7 складено висновок № 1266, в якому надано відповідь лише на перше питання постанови, а на друге питання експерт не надава відповіді, оскільки постанова не містить обставин, за яких ОСОБА_4 були завдані ушкодження.

Захисник просить врахувати, що на стадії досудового розслідування його клопотання в порядку статті 220 КПК УКраїни не було розглянуто і слідчий суддя повернув скаргу через пропуск строків.

Оскільки на стадії досудового розслідування судово-медична експертиза щодо ОСОБА_4 проведено не повно, слід провести додаткову експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1) чи могли тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , виникнути при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_4 .?

2) чи були тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , спричинені власною рукою?

3) в якому положенні знаходився ОСОБА_4 по відношенню до особи, яка наносила йому тілесні ушкодження;

4) по характеру, локалізації та механічзму отримання тілесні ушкодження у ОСОБА_4 можливо віднести до захисту чи нападу?

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що це необхідно для повноти судового розгляду.

Вислухавши думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.

Статтею 129 Конституції України проголошено, що до основних засад судочинства належать змагальність сторін, підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення доведеності вини.

В силу частини 2 статті 84 КПК України, висновок експерта є одним з процесуальних джерел доказів.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, як це передбачено статтею 4 Закону України «Про судову експертизу», також можливістю призначення повторної судової експертизи.

Сторона захисту здійснює збирання доказів, зокрема, шляхом отримання висновків експертів, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).

Положеннями кримінального процесуального закону визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).

Згідно зі статтею 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи може бути відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Статтею 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до частини 1 статті 243 КПК України, експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.

Згідно з статтею 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Пунктом 6 частини 1 статті 102 КПК України визначено, що у висновку повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.

Кримінальний процесуальний закон наділяє обвинуваченого, тобто особу, щодо якої скеровано обвинувальний акт до суду, правом на збирання та подання суду доказів (п. 2 ч. 4 ст. 42 КПК України) без будь-якого обмеження стосовно стадії кримінального провадження, зокрема стадії судового розгляду, на відміну від прямої заборони стороні обвинувачення здійснювати збір доказів поза межами строку досудового розслідування (ч. 8 ст. 223 КПК України).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

У пункті 1.2.13. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, з-поміж іншого зазначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

За усталеною практикою ВС ККС додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання.

Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою .

Згідно із усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи («Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви № № 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26 липня 2011 року, § 196; «Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви № № 51111/07, 42757/07, §§ 718, 721; «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви № № 26711/07, 32786/10, 34278/10, 12 травня 2016 року, § 95).

За клопотанням сторони захисту судом досліджено висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_4 №1266 від 14.08.2023 року, судово-медичного експерта ОСОБА_7 . Також за клопотанням сторони захисту досліджено постанову про призначення цієї експертизи.

З досліджених документів вбачається, що висновок №1266 від 14.08.2023 р. є неповним, оскільки не містить відповідей на всі питання, які ставилися експерту.

За змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 12.08.2023 приблизно о 21:30 годині, прийшов за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою з`ясування раніше виниклого конфлікту на ґрунті загострення раніше неприязних відносин до ОСОБА_6 , підійшовши до будинку за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 покликав ОСОБА_6 та перебуваючи біля вхідних дверей до вищевказаного будинку, між ними виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої обвинувачений маючи кримінально - протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, наніс не менше 9-ти ударів дерев`яною палкою та руками зжатими в кулаками потерпілому ОСОБА_6 в область голови та тулубу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді семи ран в області волосистої частини голови, синців по передній поверхні тулубу.

Відповідно до висновку судово медичної експертизи №1695 від 13.09.2023 видана судово - медичним експертом Криворізького районного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_6 , смерть ОСОБА_6 настала від тілесних ушкоджень, які входять до комплексу: «Сполучена тупа травма голови та шиї», яка супроводжувалася переломом кісток черепа з крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, переломом 5-го шийного хребця та ускладнилася розвитком висхідного набряку головного мозку, підтверджується результатами судово-медичної експертизи трупа та даними додаткових методів дослідження.

При експертизи трупа були виявлені тілесні ушкодження, які входять до комплексу «Сполучена тупа травма голови та шиї», закрита черепно-мозкова травма, множинні синці, садна та рани на обличчі та голові, поширені крововиливи в м`які покрови голови та м`які тканини обличчя, крововиливи під твердою мозковою оболонкою, крововиливи під м`яку мозкову оболонку, перелом склепіння та основи черепа. Закрита травма шиї: крововиливи в м`які тканини, перелом тіла 5-го шийного хребця. Рани та синці правої кисті. Всі виявлені тілесні ушкодження в область голови, тулуба та кінцівок прижиттєві (на що вказує їх характер, наявність крововиливів в осередках ушкоджень. виникли незадовго до настання смерті (лічені години, згідно результатів судово- гістологічного дослідження), виникли внаслідок прямої багаторазової (не менше 12 в область голови та обличчя, не менше 3-х в область грудної клітки, не менше 4-х в область верхньої кінцівки) травматизації тупим (ми) твердим (ми) предметом (-ами) з жорсткою конструкцією та конфігурацією поверхні в межах контактного майданчика лінійне ребро, довжиною близько 25-35мм. Ушкодження в області шиї, виникли від дії тупого твердого предмету (ів) або при ударі об такий (і) з послідуючим позамежним розгинанням хребта в шийному відділі, що можливо при падінні ділянкою підборіддя на тверду поверхню, не виключено з висоти власного зросту. Виявлені при судово-медичній експертиз трупа ушкодження, які входять до комплексу: «Сполучена тупа травма голови та шиї», в сукупності, стосовно живих осіб, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (п. 2.1.1 та 2.1.3 6, г. е, «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17.01.1995.). Виявлені ушкодження у вигляді синців по передній стінці грудної клітки та рани з синцями на правій кисті, відносяться до легких тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як ті, що мають незначні скороминущі наслідки (п. 2.3.5. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МО України №6 від 17.01.1995р.).

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст. 121 КК України.

Під час допиту обвинуваченого, останній суду надав показання, що він змушений був захищатися від активних дій потерпілого ОСОБА_6 , з яким виник у ОСОБА_4 конфлікт.

За версією сторони захисту та обвинуваченого, ОСОБА_4 перебував у стані оборони і самозахисту, змушений був завдати ударів, оскільки потерпілий ОСОБА_8 теж бив його.

Згідно із ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу кримінального правопорушення, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

Водночас, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях вказував на те, що право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.

Оскільки під час складання висновку судово-медичного експерта № 1266 від 14.08.2023 експертом не надано відповіді на питання щодо механізму виникнення (утворення) тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , що позбавляє суд у повінй мірі перевірити доводи сторони захисту, суд погоджується з твердженням сторони захисту, про те, що цей висновок є неповним.

Тому суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для проведення додаткової судово-медичної експертизи, тому приходить до висновку про задоволення клопотання сторони захиступро призначення у цій справі додаткової судову-медичної експертизи, проведення якої доручити експертам Криворізького районного відділу КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР, для з`ясування обставин, зазначених в цьому клопотанні, які мають істотне значення для повного і всебічного дослідження всіх обставин справи.

На підставі наведеного, керуючись Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України 08.01.1998 року № 53/ 5(у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5), ЗУ "Про судову експертизу" та ст. ст. 242, 332 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони захисту - адвоката ОСОБА_5 про призначення додаткової судово-медичної експертизи - задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні, відомості про яке 10 січня 2024року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041610000295 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, додаткову судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Криворізького районного відділу КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР (м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.26).

На вирішення додаткової судово-медичної експертизи поставити питання:

1) чи могли тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , виникнути при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_4 .?

2) чи були тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , спричинені власною рукою?

3) в якому положенні знаходився ОСОБА_4 по відношенню до особи, яка наносила йому тілесні ушкодження;

4) по характеру, локалізації та механічзму отримання тілесні ушкодження у ОСОБА_4 можливо віднести до захисту чи нападу?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст.384, 385 КК України.

Для проведення експертизи надати копії: обвинувального акту, постанови про призначення судово-медичної експертизи; висновок експерта СМЕ №1266 від 14.08.2023 року; протокол слідчого експерименту за участі обвинуваченого з додатками .

Роз"яснити експертам, що у разі необхідності на вимогу експера будуть скеровані інші необхідні для проведення експертизи копії матеріалів кримінального провадження.

Провадження у справі на час проведення експертизи не зупиняти, продовжити судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено та проголошено 03 липня 2026 року .

Суддя: ОСОБА_1