Решение № 137910821, 02.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1317/26

Провадження №2/367/4194/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) 18.01.2018 року на підставі кредитного договору № 100963816101 (надалі кредитний договір) видано кредит в сумі 18900,00 грн., Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.11.2025 року складає 32522,33грн., з яких: 13089,13 грн. заборгованість за кредитом; 9302,35 грн. заборгованість процентами; 10130,85 грн. заборгованість за комісією. Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Представник позивача подавав до суду заяви, в яких просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час, дату і місце проведення судового засідання, надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 32522,33грн. визнає, просить суд долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату в рахунок заборгованості коштів у сумі 17000,00грн.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 18.01.2018 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви № 100963816101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 18900,00 грн. із строком кредитування 24 місяці з фіксованою процентною ставкою 12% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,35%, разова комісія 0,00 % від суми кредиту +300,00 гривень.

Того ж дня, 18.01.2018 року відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, порядок повернення кредиту, інша додаткова інформація.

Банк, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 100963816101 від 18.01.2018 року виконав у повному обсязі, та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 18900,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.26426509.41841.8810 від 18.01.2018 року та випискою по особовому банківському рахунку відповідача.

З вказаної виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами для власних потреб.

Пунктом 2.2.5 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Підписавши заяви відповідач підтвердив своїм підписом, що між ним та АТ «ПУМБ» було укладено кредитні договори на вказаних вище умовах.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач направив на адресу позичальника письмову вимогу (повідомлення) за вих. № КНО-44.2.2/1345 від 21.11.2025 року, в якому вимагав виконати зобов`язання перед АТ «ПУМБ», а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 32505,12 грн., протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа.

Однак добровільно заборгованість відповідачем погашена не була.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "ПУМБ" за кредитним договором №100963816101 від 18.01.2018 року станом на 24.11.2025 року, сума боргу становить 32522,33грн., з яких: 13089,13 грн. заборгованість за кредитом; 9302,35 грн. заборгованість процентами; 10130,85 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані умови кредитного договору в частині надання кредитних коштів.

У той же час, відповідачем були порушені зобов`язання, передбачені кредитним договором в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами.

Положенням ст. 611 ЦК України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по договору.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутністю.

Однак, відповідачем надано суду квитанцію від 26.06.2026 року про сплату в рахунок заборгованості коштів у сумі 17000,00грн. по угоді № 100963816101.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що відповідач зобов`язання по погашенню заборгованості не виконала належним чином, чим порушила вимоги ст. ст. 1049, 1054 ЦК України, позивач має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору № 100963816101 від 18.01.2018 року.

Враховуючи наведене, з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором № 100963816101 у сумі 17000,00грн., суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача стягненню підлягає сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 15522,33грн. (загальна сума заборгованості 32 533,33 грн. 17000,00грн. (сума сплаченої заборгованості)=15522,33грн.).

На підставі ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог (судовий збір сплачено в розмірі 2422,40 грн., ціна позову 32522,33грн., задоволено судом 15522,33грн. або 47,73 відсотки), таким чином необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1270,761 грн. (2662,40 грн.* 47,73% / 100%).

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 526, 611,612, 625, 530,1048, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства ««ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 15522,33грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять дві гривні 33 копійки.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 1270,761 грн. (одна тисяча двісті сімдесят гривень 71 копійка).

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Я.В. Шестопалова