Постановление суда № 137910463, 02.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"02" липня 2026 р. Справа № 363/4067/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

02 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

29 червня 2026 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ознайомившись із матеріалами заяви, суд дійшов висновку, що вона подана без дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванихправ, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява серед іншого повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу (абз. 2 ч. 5. ст. 14 ЦПК України).

Разом з тим, всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в позовній заяві зазначає, що за подання позовної заяви позивач поніс судові витрати на сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн, інших судових витрат у суді першої інстанції не очікується, однак жодних доказів сплати судового збору до позовної справи не долучено.

Таким чином, позивачу слід усунути зазначені недоліки, а саме: зазначити відомості про електронний кабінет відповідача, подати докази, що підтверджують сплату судового збору.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27) та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Регулювання доступу до суду є допустимим, якщо переслідує законну мету та є пропорційним (пункт 55 справи «Креуз проти Польщі»).

Відповідно до статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог статей 175, 177 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізалишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олійник С.В.