Решение № 137906642, 01.07.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2376/26

Провадження № 2/539/1889/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача Панасюк Олександр Миколайович,

установив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» (далі ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ») Панасюк О.М. звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №10211130378 від 16.11.2021 року у розмірі 28818,17 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 16.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» було укладено Кредитний договір у формі заяви-приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10211130378, згідно з умовами якого сума кредиту за даним Договором складає 23 707,87 грн.

Відповідач порушив договірні зобов`язання, не оплатив суму боргу в обумовлені сторонами строки, допустивши прострочення виконання.

Станом 29.01.2026 року заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 28 818,17 грн, яка складається з: загальна заборгованість за тілом кредиту 9851,87 грн; загальна заборгованість за сумою комісії 18966,30 грн, яка відповідачем не погашена.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Окрім того, даною ухвалою сторонам було встановлені строки на подачу відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

17.06.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що факт укладання договору та отримання кредитних коштів він не заперечує. Разом з тим не погоджується із розрахунком заборгованості в частині комісій, інших додаткових нарахувань та заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що за кредитним договором ним було сплачено 13 856 грн, що свідчить про добросовісне виконання зобов`язань та відсутність наміру ухилятися від їх виконання.

На момент укладення кредитного договору відповідач мав офіційне працевлаштування та стабільний дохід, що підтверджується довідкою форми ОК-7. Отже, під час укладення кредитного договору він обґрунтовано розраховував на можливість належного виконання своїх зобов`язань.

З довідки форми ОК-7 вбачається, що на момент укладення кредитного договору у 2021 році відповідач мав стабільний офіційний дохід та офіційне працевлаштування. Саме виходячи з такого рівня доходу він розраховував свої фінансові можливості під час укладення кредитного договору та був переконаний у можливості належного виконання взятих на себе зобов`язань. Після початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України був змушений залишити місце проживання у місті Києві та переїхати до міста Лубни Полтавської області.

У цей період його бабуся тяжко хворіла та потребувала постійного догляду. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

У зв`язку з воєнними подіями, вимушеним переїздом, втратою стабільного місця роботи та складними сімейними обставинами, матеріальне становище істотно погіршилося. Рівень офіційного доходу став значно нижчим порівняно з періодом укладення кредитного договору, що підтверджується відомостями форми ОК-7. Таким чином, погіршення фінансового становища було викликано об`єктивними життєвими обставинами, а не небажанням виконувати свої кредитні зобов`язання.

Зазначені обставини виникли під час дії воєнного стану в Україні та об`єктивно вплинули на матеріальне становище та можливість належного виконання кредитних зобов`язань.

При цьому , як зазначає відповідач, він не ухилявся від виконання своїх обов`язків та здійснював платежі навіть після виникнення прострочення, що свідчить про його добросовісну поведінку.

Позивач просить стягнути 9 851,87 грн основного боргу та 18 966,30 грн комісій. Таким чином, розмір заявлених до стягнення комісій майже вдвічі перевищує залишок основного боргу. Вказане свідчить про непропорційність додаткових нарахувань порівняно із фактичним розміром непогашеного основного боргу. Вважає такий розмір комісій явно неспівмірним, необґрунтованим та таким, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Також не погоджується із вимогою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Зазначена справа є типовою справою про стягнення заборгованості та не потребувала проведення експертиз, допиту свідків або значного обсягу процесуальних дій. Тому, вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн завищеними та такими, що підлягають зменшенню до розумного розміру.

У зв`язку з вищевикладеним відповідач просив: зменшити розмір заявлених до стягнення комісій та інших додаткових нарахувань, як неспівмірних фактичному розміру непогашеного основного боргу; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, до розумного розміру; врахувати факт часткового виконання зобов`язань відповідачем, обставини воєнного стану, вимушений переїзд, смерть близького родича та інші обставини, що істотно вплинули на його матеріальне становище.

Представник позивача правом на подання відповіді на відзив не скористався.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати без участі представника ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ»,

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у прохальній частині відзиву на позовну заяву просив розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів та поданого відзиву.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.11.2021 року ОСОБА_1 підписав Заяву-приєднання №10211130378 до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» (далі Договір). Даною заявою-приєднання ОСОБА_1 разом з Графіком платежів Кредитному посереднику засвідчив своє волевиявлення на приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар». Разом Публічна пропозиція, Графік платежів та ця Заява-приєднання, складають Кредитний договір по продукту «Кредит на товар». У зв`язку з вищевикладеним 16.11.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» було укладено Кредитний договір у формі заяви-приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10211130378 (а.с.12).

Відповідно до умов договору загальна сума кредиту складає 23 707,86 грн; строк кредиту 24 місяці з моменту надання по терміни, визначені в Графіку платежів; процентна ставка (звичайна) 5,00% в місяць; комісія за управління (обслуговування) кредиту, за кожен факт прострочення періодичного платежу, якщо таке прострочення триває не менше 14 календарних днів 948,31 грн; пільговий період до 18.07.2022 року (включно); штраф за кожен пропуск періодичного платежу 948,31 грн; комісія за надання кредиту 0,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 42674,11 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 16.11.2021 року підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів) та паспорт споживчого кредиту по продукту «Кредит на товар», що свідчить про його обізнаність з умовами укладеного договору (а.с.13-14).

Окрім того, ОСОБА_1 підписав Заяву на тримання споживчого кредиту на оплату товару та страхового платежу на наступних умовах: на строк 24 місяці, сума 23707,87 грн. Дана заява містить особисті бані заявника, а також інформацію про товар/товари, який клієнт має на меті придбати за рахунок кредитних коштів (а.с.32).

Відповідно до листа зобов`язання за вих. №10211130378 від 16.11.2021 року ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» повідомив про те, що прийнято рішення про надання кредиту громадянину ОСОБА_1 для придбання товарів, а саме: Смартфон APPLE iPhone 11 128GB Black 20998,00 грн та пакет «Петля» - 1 грн. Одночасно з отриманням товару та підписанням даного листа ОСОБА_1 підтвердив доручення ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», перерахувати кредитні кошти за товари/послуги одержувачам зазначеним ним у заяві на отримання кредиту №10211130378 від 16.11.2021 року (а.с.15).

Товарним чеком №С27-0015202297 від 16.11.2021 року та видатковою накладною №27-15202297 від 16.11.2021 року підтверджується отримання ОСОБА_1 від ТОВ «ДІЄСА» товарів Смартфон APPLE iPhone 11 128GB Black 20998,00 грн та пакет «Петля» - 1 грн (а.с.15 з.б.-16).

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №1122010 від 22.11.2021 року ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» перерахував 16.11.2021 року кошти в сумі 20999,00 грн на рахунок ТОВ «ДІЄСА» (а.с.18).

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором №10211130378 від 16.11.2021 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» станом на 28.01.2026 року (включно) в сумі 28 818,17 грн, що складається з загальної заборгованості за тілом кредиту в сумі 9851,57 грн та заборгованості за сумою комісії/відсотків в розмірі 18966,30 грн. Окрім того, отримано оплати від ОСОБА_1 на суму 13856,00 грн (а.с.19).

За правилами ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні, у той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Окрім того, відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих коштів в повному обсязі, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

За таких обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 28.01.2026 року на загальну суму 28 818,17 грн, з яких: 9851,87 заборгованість за тілом кредиту, 18966,30 грн. заборгованість за комісією/відсотками.

Щодо вимог відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення комісії та інших додаткових нарахувань як неспівмірних фактичному розміру непогашеного основного боргу та вважає такий розмір комісій необґрунтованим та таким, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, з цих підстав суд зазначає наступне.

За будь-яке користування кредитними коштами передбачено сплату відсотків, які встановлені в договорі та які відповідач при його підписанні добровільно погодився сплатити. Отримавши кредитні кошти, відповідач погодився сплатити проценти за користування ними у зазначеному розмірі, що обумовлено кредитним договором та відповідає вимогам ст. 1054, 1056-1 ЦК України. У даному випадку позивачем нараховано комісію/відсотки за користування кредитом у строки передбачені договором, що є звичайною платою за право користування наданими кредитними коштами на визначених законодавством умовах.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для зменшення розміру заборгованості за нарахованими комісією/відсотків.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані документи: договір про надання правничої допомоги № 01/11/25-СФ від 07.11.2025 року, платіжну інструкцію № 130014 від 30.01.2026; акт № 29 прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого позивачу надано адвокатським бюро послуги вартістю 10 000,00 грн.

Відповідач надав клопотання про зменшення витрат на правову допомогу пославшись на нескладність справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, яка не є унікальною, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу через завищенність, виходячи із засад реальності та співмірності, розміру задоволених вимог, суд вважає, що із ОСОБА_1 на користь ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» підлягає стягненню 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 522, 526, 530, 536, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 289, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» заборгованість за кредитним договором №10211130378 від 16.11.2021 року в розмірі 28 818 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 35310044, юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.39-А;

Представник позивача: Панасюк Олександр Миколайович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса робочого місця: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.10, оф.1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.В.Просіна