Постановление суда № 137899343, 12.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19331/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бегені В.В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Колотуха Людмила Степанівна, про визнання недійсним договору дарування домоволодіння, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Колотуха Людмила Степанівна, про визнання недійсним договору дарування домоволодіння.

Позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, зокрема просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/2 частку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 538700721248) та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заява вмотивована тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування 1/2 частки домоволодіння, оскільки вказаний правочин вчинено відповідачами всупереч принципам добросовісності та зловживання правом, з метою убезпечити майно від майбутнього звернення стягнення на нього на шкоду інтересам кредитора (фраудаторний правочин). Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного нерухомого майна, що об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту (поновленню) порушених прав позивача, нівелює судовий захист та спонукатиме банк до ініціювання нових судових спорів. При цьому заявник зазначає, що накладення арешту обмежить діючого власника лише у праві розпоряджатися майном, не порушуючи його прав щодо володіння та користування, що забезпечить справедливий баланс інтересів сторін. Щодо зустрічного забезпечення позивач зауважує на відсутності такої необхідності, оскільки АТ КБ «Приватбанк» є великим банком, зареєстрованим в Україні, та має достатньо активів для відшкодування можливих збитків.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак від представника ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій просить розглянути заяву про забезпечення позову розглянути без його участі, заяву підтримує, просить задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши та оцінивши додані до неї документи, зважаючи на доводи та обґрунтування заяви про забезпечення позову та на зміст позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Подана представником позивача заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачами на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При обрані заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що між позивачем та відповідачем дійсно виник спір, щодо визнання недійсним договору дарування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач надає обґрунтування позовних вимог та зазначає докази, на підтвердження свого позову. У той же час, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або перешкодити ефективному захисту прав, щодо порушення яких позивачем заявлено позов.

Розглянувши заявлені вимоги та доводи позивача, якими він обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи те, що суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України в порядку забезпечення позову може накласти арешт на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, суд вважає доцільним вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, із забороною відчуження, 1/2 частки домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 538700721248) яке належить на праві власності ОСОБА_2 .

Також, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.4, 10, 89, 149-153, 157, 258-261, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

У порядку забезпечення позову накласти арешт, із забороною відчуження, 1/2 частку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 538700721248) та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д).

Відповідач-1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач-2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Колотуха Людмила Степанівна (місцезнаходження: м. Ужгород, пл. Корятовича, буд. 17/8).

Копію ухвали направити для виконання до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (88000, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14), для виконання, учасникам справи для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 15.05.2026 року о 15 год. 10 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул