Постановление суда № 137897170, 02.07.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

Провадження № 2-з/936/6/2026

Справа № 936/946/26

"02" липня 2026 р. селище Воловець

Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИЛА:

30.06.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача по справі ПРАТ "Водафон Україна" відновити обслуговування контрактного номера телефону НОМЕР_1 контрактного абонента ОСОБА_1 , який оплатив послуги зв`язку на рік до 30.10.2026.

В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що ОСОБА_1 більше 20 років є контрактним абонентом за номером телефону НОМЕР_1 компаній зв?язку «МТС», «ЮМС» та ПрАТ «ВФ Україна». У позивача є контракт та доповнення до контракту на підставі яких щороку на цілий рік вперед позивачем оплачувався номер телефону НОМЕР_1 . Однак, оператор зв?язку періодично з метою отримання додаткових прибутків від позивача (та ймовірно і від інших абонентів) нараховував додаткові «ніби-то» надані послуги, створював додаткову заборгованість та блокував надання послуг зв?язку. Однозначно такі незаконні дії та рішення відповідача по справі були предметом звернень та скарг позивача по справі ОСОБА_2 . Незаконне нарахування відповідачем «ніби-то» із 20.10.2025 року по 30.10.2025 року додаткових послуг інтернет зв?язку із-за ігнорування керівництвом ПрАТ «ВФ Україна» звернень та скарг позивача по справі завершується судовим розглядом спору.

07 березня 2026 року позивач отримав лист-повідомлення працівника відповідача по справі в якому зазначено про те, що після 16 березня 2026 року обслуговування номерів телефону НОМЕР_1 та під?єднаного номеру телефону НОМЕР_2 при наявності боргу може бути повністю припинене.

У зв?язку з тим, що позивач заплатив як контрактний абонент послугу із 01.11.2025 року на рік вперед однією сумою до 01.11.2026 року, а відповідач по справі незаконно нарахувавши вигадану заборгованість «ніби-то» за додатковий інтернет зв?язок, якого позивач не отримував та ще й до того погрожує із 16 березня 2026 року повністю припинити надання послуг зв?язку (достроково). Вважає вищезазначений лист-повідомлення відповідача ПАТ "ВФ УКРАЇНА" від 16.02.2026 року за номером СС 91.16.02 доказом протиправних і незаконних дій та рішень монополіста у сфері надання послуг мобільного зв?язку.

Оскільки судовий розгляд справи триватиме якийсь час, існує ризик того, що відповідач в односторонньому порядку розірве Договір та припинить обслуговування двох номерів заявників ще до ухвалення рішення судом, шо в подальшому істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення сторін, без фіксації судового засідання технічним засобом, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та докази, додані до неї, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Як вбачається із заяви, позивач просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача по справі ПРАТ "Водафон Україна" відновити обслуговування контрактного номера телефону НОМЕР_1 контрактного абонента ОСОБА_1 , який оплатив послуги зв`язку на рік до 30.10.2026.

Однак, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява не містить обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову та посилань на докази, що підтверджують неможливість чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в цивільній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову, повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так, заявник посилається на лист-повідомлення відповідача ПАТ "ВФ УКРАЇНА" від 16.02.2026 року за номером СС 91.16.02 як доказ протиправних і незаконних дій та рішень монополіста у сфері надання послуг мобільного зв?язку.

Суд констатує, що вказаного листа ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не додано.

Також зі змісту заяви та матеріалів, доданих до такої неможливо встановити, чи припинено на даний час обслуговування контрактного номера телефону НОМЕР_1 контрактного абонента ОСОБА_1 , який оплатив послуги зв`язку на рік до 30.10.2026, що унеможливлює оцінити необхідність вжиття заходів забезпечення послуг шляхом зобов`язання відповідача відновити обслуговування контрактного номера телефону НОМЕР_1 .

В заяві про забезпечення позову заявником зазначено, що він є споживачем послуг мобільного зв`язку на підставі контракту. Доказів на підтвердження даного твердження суду не надано. До заяви про забезпечення позову не додано ні самого контракту, ні доказів використання позивачем номерів телефону НОМЕР_1 та під`єднаного номеру НОМЕР_2 , не зазначено доказів обраного тарифу чи доказів того, які дії вживаються зі сторони відповідача та спрямовуються ним на утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довів існування та впливу на нього обставин, виходячи з яких він просив вжити заходи забезпечення позову. Недоведеність таких обставин є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки обов`язковою передумовою для співставлення інтересів сторін є встановлення реальності впливу або можливості впливу на такі інтереси спірних правовідносин, в той час як в цій справі наразі відсутні жодні докази на підтвердження настання обставин, про які вказував заявник.

Вжиття заходів забезпечення позову на основі одних лише тверджень є невиправданим та порушує правову визначеність у відповідних правовідносинах.

З огляду на означені вище обставини суд висновує, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову до ПАТ ВФ "Україна", третя особа Антимонопольний комітет України про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у задоволенні заяви не є перешкодою для повторного звернення з тими самими вимогами після усунення умов, що були підставою для відмови у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Софілканич О.А.