Решение № 137879784, 02.07.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5610/26

Провадження № 2/750/3015/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рощиної Т.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21709,1 грн.

Позовна заява мотивована тим, що між Відповідачем та TOB «Авентус Україна» 27.10.2022 укладено електронний Договір № 6053252, який підписано електронним підписом Позичальника, з одноразовим ідентифікатором С353938 та Відповідач отримав кредит в сумі 7900 грн. Відповідно умов договору Відповідачу надано кошти кредиту у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки. Отже, TOB «Авентус Україна» свої зобов`язання за Договором виконало, тоді як Відповідач унаслідок неналежного виконання умов договору має заборгованість по кредиту у розмірі 21 709,10 грн.

25 вересня 2023 року між TOB «Авентус Україна» та Позивачем було укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, за яким до Позивача перейшли права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6053252.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.10.2022 року між TOB «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (далі Відповідач), за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6053252 про надання споживчого кредиту. Даний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С353938.

За умовами п.1.2 вказаного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Пунктами 1.3-1.5 Кредитного договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 7900,00 грн, строк кредиту - 360 днів, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного у п.1.4. цього договору (п.1.5.1). Знижена процентна ставка 0,01 % в день застосовується за виконання низки умов, які полягають у сплаті коштів згідно з графіком платежів, часткового дострокового повернення кредиту та отримання від Товариства індивідуальної знижки на стандартну процентну ставку.

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п.п.2.4. п.2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 договору.

Того ж дня, 27.10.2022, із застосуванням електронного одноразового ідентифікатора С353938, відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, який передбачає умови, аналогічні умовам кредитного договору.

Згідно інформації АТ «Універсал банк» та копії листа ТОВ «Пейтек Україна» підтвердив успішність платіжної операції, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 6053252 від 27.10.2022, де зокрема зазначено, що на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 27.10.2022 о 21:41 перераховано кредитні кошти у розмірі 7900,00 грн.

Згідно з Картою обліку Договору (розрахунку заборгованості) Відповідач має заборгованість за договором № 6053252 від 27.10.2022 в розмірі 21 709,10 грн, з яких: 7423,91 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10296,21 грн - сума заборгованості за відсотками; 3 988,98 грн. сума заборгованості за відсотками за 27 календарних днів.

25 вересня 2023 між TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Позивачем укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого: ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» приймає належні TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі.

Відповідно до Реєстру боржників від 25.09.2023 до Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023, TOB «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17720,12 з яких: 7423,21 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10296,21 грн - сума заборгованості за відсотками.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за Договором № 6053252 про надання споживчого кредиту від 27.10.2022 за 27 календарних днів (26.09.2023-22.10.2023) сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 3988,98 грн.

Виконання умов Договору факторингу в частині оплати коштів підтверджується платіжними інструкціями від 29.09.2023.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

За правилами ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч.1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За положеннями ч.ч.1 - 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст.ст.76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до позивача як нового кредитора.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого йому надіслало за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання договору позики. Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснено Позивачем у межах загального строку кредитування у відповідності до узгоджених сторонами договірних умов.

Суд приходить до висновку, що факт виникнення між Позивачем та Відповідачем кредитних правовідносин, отримання Відповідачем та використання кредитних коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.

Також Позивачем підтверджено факт правонаступництва у питанні стягнення боргу, що виник на підставі укладених договорів факторингу.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку Відповідачем не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином Відповідач не виконав, протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Позивача щодо стягнення боргу у повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 та п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 3 328,20 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Позовна заява подана через систему «Електронний суд», а тому із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при подачі позову сплачено 2 662,40 грн, які необхідно стягнути на користь Позивача.

Правову допомогу при зверненні до суду з позовною заявою позивачу надавав адвокат Столітній Михайло Миколайович. Позивачем заявлено до стягнення відшкодування витрат на надання правничої допомоги в розмірі 10 000 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Позивачем надано копії: Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, Заявки на надання юридичної допомоги № 18971 від 17.04.2026, Акту № 18971 прийому-передачі виконаних робіт згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 від 18.05.2026.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обгрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено правовий висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Справа, яка розглядається судом, відноситься до категорії малозначних. Позовна заява є типовою, її текст майже повністю дублюється у інших позовних заявах позивача, які перебувають на розгляді в суді, її підготовка, а також вивчення документів та надання консультацій у такій справі не передбачає значних витрат зусиль та часу.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням характеру правовідносин, ціни позову, обсягу та реальності наданих адвокатом послуг, необхідності вчинення процесуальних дій, принципів обгрунтованості, співмірності судових витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку про необхідність їх стягнення у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором споживчого кредиту № 6053252 від 27.10.2022 у розмірі 21 709 (двадцять одна тисяча сімсот дев`ять) гривень 10 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 3 000,00 (три тисячі) гривень у відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.С. РОЩИНА