Приговор № 137877613, 01.07.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/3038/24

Провадження № 1-кп/188/173/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка кримінальне провадження № 12024041380000400 від 19.09.2024р. відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

смт. Петропавлівка Петропавлівського району

Дніпропетровської області, проживає та зареєстрований

за адресою:

АДРЕСА_1 ,

громадянин України, не працює, освіта середньо-технічна,

не одружений, на утриманні непрацездатних осіб та

дітей не має, раніше судимий:

- 02.06.2023 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді 15 років позбавлення волі. Зараховано з 21.08.2016р. до 09.10.2023р. (1:2) на підставі ч. 5 ст. 72 КК України. Звільнений 03.07.2024 року з Криворізької ВК Дніпропетровської області № 80 по відбуттю строку покарання.

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, -

за участю прокурора: ОСОБА_4

за участю захисника: ОСОБА_5

за участю потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю обвинуваченого: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у період часу з 11:00 години 15.09.2024 року по 02:00 годину 16.09.2024 року (точні дата та час в ході судового розгляду не встановлено), знаходячись на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де під час розпиття спиртних напоїв виникла сварка зі своєю матір`ю - ОСОБА_6 . На грунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_6 у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення своїй матері - ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажання настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 у період часу з 11:00 години 15.09.2024 року по 02:00 годину 16.09.2024 року (точні дата та час в ході судового розгляду не встановлено), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , умисно наніс ОСОБА_6 не менше 2-х ударів в область голови та не менше 4 ударів в область грудної клітини.

У результаті вказаних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з множинними переломами ребер 5-9 справа, 5-9 зліва, двостороннім гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.

Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальних гематом з обох боків, перелому нижньої щелепи на рівні підборіддя з діастазом фрагментів, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків, гематома правої щоки в ділянці нижньої щелепи за своїм характером відносяться до ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день).

Тілесні ушкодження у вигляді множинних синців та саден тулуба та кінцівок за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, чим вчинив фізичне домашнє насильство відносно ОСОБА_6 .

Крім того, ОСОБА_3 15.09.2024 року приблизно об 11:00 годині (точний час під час судового розгляду не встановлено), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень своєму батькові - ОСОБА_7 , переслідуючи мету заподіяння шкоди останньому, реалізуючи свій умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх протиправних дій, наніс ОСОБА_7 не менше двох ударів рукою в область голови та тулубу.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани перенісся та поперекової ділянки, які по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, чим вчинив фізичне домашнє насильство відносно ОСОБА_7 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе не визнав та пояснив, що 15.09.2024 року у його батька, тобто ОСОБА_7 , був день народження, який він святкував вдома з батьками та сусідом, який згодом пішов додому. Після обіду він з батьками залишився вдома втрьох і після святкування батьки лягли відпочивати, а він займався хатніми справами, а після пішов до своєї кімнати відпочивати та слухати музику до вечора. 16.09.2024 року зранку всі прокинулися і він поїхав за горілкою, після повернення всі поснідали та також вживали спиртні напої, після чого він займався господарством та чув, як сварилися його батьки. Також обвинувачений телефонував сусіду ОСОБА_8 щоб той допоміг йому вивезти з подвір`я металобрухт, на що сусід відповів, що сьогодні він не зможе допомогти, оскільки був зайнятий. Протягом дня обвинувачений був також зайнятий хатніми справами, їздив до с. Дмитрівка в магазин за продуктами, де на обратній дорозі йому зателефонував батько і попросив привезти знову горілки. Обвинувачений привіз додому горілки і пішов до себе в кімнату відпочивати. 17.09.2024 року зранку приїхав сусід ОСОБА_8 , з яким вони погрузили та здали на приймальний пункт металобрухт, після чого обвинувачений купив на отримані кошти в ломбарді мобільний телефон. Після приїзду додому обвинувачений почув, як сварилися батьки і побачив, як на своїй кроваті лежить батько і замахується ціпком на матір, а матір б`є батька зеленим пустим відром. Підійшовши до них обвинувачений лівою рукою схопив матір і відтягнув від батька, в той час матір впала на підлогу на сідниці. Після цього батько став махати на обвинуваченого і казати, щоб не чіпав матір. У відповідь на це обвинувачений рукою вдарив батька під ліве око. В той же час мати почала кидатись на обвинуваченого, коли останній різко розвернувся і рукою попав матері по носі та губах і у неї одразу потекла кров. Після всього обвинувачений накричав на батьків за їх поведінку і пішов до хати з пакетами продуктів. Батьки також пішли до хати відпочивати: батько та мати в прихожій на дивані, при цьому деякий час між ними та обвинуваченим тривала словесна перепалка. Обвинувачений, будучи у себе в кімнаті, чув, як вони вдвох між собою продовжували сваритися і ніяк не заспокоювались. В поганому настрої він вийшов з кімнати, взяв із собою 200, 00 грн., мобільний телефон і поїхав за горілкою. Привізши із собою 2 літра самогону він побачив, що батьків вдома не було. В той час до нього в гости прийшов сусід ОСОБА_9 з яким вони вживали спитні напої до 23:00 години. 18.09.2024 року обвинувачений прокинувся вранці, батьків досі вдома не було, він займався хатніми справами та протягом дня вживав один спиртні напої. 19.09.2024 року обвинувачений зранку продовжував займатися хатніми справами, потім до нього приїхали працівники поліції і запросили проїхати з ними до відділу поліції № 3 з приводу побиття батьків.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 15.09.2024 року у її чоловіка - ОСОБА_7 був день народження. Обвинувачений купив продуктів і вона накрила на стіл. Під час вживання спиртних напоїв її син - ОСОБА_3 почав її словесно ображати та нецензурно на неї висловлюватися і щоб це не слухати вона пішла на город, звідки невдовзі повернулася, але син знову продовжував її ображати нецензурною лайкою і щоб не провокувати сварку вона пішла до хати. Але не вспіла вона зайти до прихожої як двері вхідні відкрились і ззаду син схопив її за горло і почав з усієї сили давити, бив її руками по голові та обличчю, зламавши їй щелепу. В процесі побиття вона впала на підлогу. На якийсь час вона втрачала свідомість і потім знову приходила до тями. Коли вона лежала на підлозі на животі син продовжував її бити ногами, стрибаючи по її тулубу, зламавши ребра. Потім до хати зайшов батько і почав казати, щоб син припинив бити мати, але син штовхнув батька і той впав на підлогу біля неї. Син припинив побиття і пішов далі допивати горілку. Через деякий час син повернувся і спитав у батька: Так вона ще жива?! і знову почав бити її ногами по тулубу. Батько кричав, щоб син не чіпав матір. Через деякий час син пішов спати. Наступного дня коли обвинувачений їздив за горілкою вони з батьком втекли до сусідів, які зателефонували до доньки, яка викликала поліцію. Також потерпіла зазначила, що продовжує лікуватися і постійно приймає ліки. Також повідомила, що після звільнення з місць позбавлення волі син покрав з будинку всі гроші, золоті прикраси, продав з будинку весь метал і гроші пропив. Також він постійно їх ображав та застосовував проти них фізичне насильство, але вони не викликали поліцію, оскільки дуже його бояться. Потерпіла зазначила, що не вибачила свого сина ані за вбивство власної доньки, ані за те, що він їх з батьком ображав, просила суд призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, оскільки боїться, що після повернення додому він їх з батьком вб`є.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 15.09.2024 року у нього був день народження, сиділи втрьох за столом і син почав чіплятися спочатку до матері, але коли мати відійшла на город син почав до нього словесно чіплятись без будь-якого приводу і почав бити ногами по обличчю, вибивши зуб. Через деякий час з городу повернулась мати і побачивши, що син його б`є, перелякалась, почала змивати кров з обличчя, а потім пішла до хати по справам і син пішов за нею. Через деякий час потерпілий також пішов до хати і коли зайшов, то побачив, що мати лежала на підлозі вся в крові, поруч був син. Потерпілий підняв матір, але син відштовхував його та продовжував бити матір. Коли син заспокоївся та пішов до себе в кімнату, потерпілий сказав матері, що треба тікати і наступного ранку вони потихеньку відповзли до сусідів, які зателефонували доньці і до поліції. Самостійно вони з матір`ю не змогли зателефонувати до будь-кого, оскільки син забрав у них телефон щоб вони нікому не зателефонували. Потерпілий також зазначив, що син і раніше після повернення з тюрми їх ображав, також зазначив, що не хоче, щоб син повертався додому, оскільки останній, перебуваючи під вартою, погрожував їм, що повернеться та вб`є їх.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини його вина у скоєнні кримінальних правопорушень підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024041380000400 від 19.09.2024р. за ч. 1 ст. 121 КК України, згідно якого 15.09.2024р. приблизно о 20:30 годин ОСОБА_3 , 1983р.н., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , наносив ОСОБА_6 , 1964р.н., удари руками та ногами по різним частинам тіла, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: ЗТГК, множинні переломи ребер, двобічний гемо-пневмоторакс, пневмомедіаспум, підшкірна емфізема, ЗЧМТ, струс головного мозку, косий лінійний перелом нижньої щелепи на рівні підборіддя, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків, перелом стінки носу;

- довідкою Першотравенської міської лікарні від 16.09.2024р. про те, що ОСОБА_6 , 1964р.н. була доставлена 16.09.2024р. об 21:30 годині з кримінальною травмою: ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом ребер?;

- довідкою Першотравенської міської лікарні від 19.09.2024р. про те, що ОСОБА_6 , 1964р.н., перебуває на лікуванні з наступним діагнозом: ЗТГК, множинні переломи ребер, двубічний гемо-пневмоторакс, пневмомедіаспум, підшкірна емфізема, ЗЧМТ, струс головного мозку, косий лінійний перелом нижньої щелепи на рівні підборіддя, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків, перелом стінки носу;

- протоколом огляду місця події від 20.09.2024р., в ході якого було оглянуто територію приватного домоволодіння, що розташована в будинку АДРЕСА_1 , на якій зі слів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їх син - ОСОБА_3 спричинив їм тілесні ушкодження за певних обставин;

- КТ-протокол обстеження органів грудної, черевної порожнини, малого тазу без внутрішньовенного контрастного підсилення та головного мозку, шийного відділу хребта ОСОБА_6 , 1964р.н. від 18.09.2024р., згідно якого виявлено косий лінійний перелом тіла нижньої щелепи на рівні підборіддя з діастазом фрагментів, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків. Підшкірна емфізема. Ознаки церебральної мікроангіопатії, нейродегенеративних атрофічних змін;

- висновком експерта № 660пв/108 від 09.10.2024р., згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з множинними переломами ребер 5-9 справа, 5-9 зліва, двостороннім гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальних гематом з обох боків, перелому нижньої щелепи на рівні підборіддя з діастазом фрагментів, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків, гематома правої щоки в ділянці нижньої щелепи, множинних синців та саден тулуба та кінцівок, які утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів), з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Враховуючи характер, кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 було спричинено не менше 2 травмуючих дій в область голови, не менше 4 травмуючих дій в область грудної клітини. Враховуючи морфологічні ознаки виявленого тілесного ушкодження, воно могло утворитися в термін вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 15.09.2024р. Тілесні ушкодження в вигляді закритої тупої травми грудної клітини з множинними переломами ребер 5-9 справа, 5-9 зліва, двостороннім гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальних гематом з обох боків, перелому нижньої щелепи на рівні підборіддя з діастазом фрагментів, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків, гематома правої щоки в ділянці нижньої щелепи за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день). Тілесні ушкодження у вигляді множинних синців та саден тулубу та кінцівок за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер, кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, малоймовірне його утворення при падінні з висоти власного зросту.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2024р., згідно якого потерпіла ОСОБА_6 добровільно на місці, без застосування будь-якого примусу з боку сторонніх осіб, показала за допомогою статиста та розповіла, яким чином щодо неї було скоєне кримінальне правопорушення 15.09.2024р. в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- висновком експерта № 721-Д від 06.11.2024р., згідно якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з множинними переломами ребер 5-9 справа, 5-9 зліва, двостороннім гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальних гематом з обох боків, перелому нижньої щелепи на рівні підборіддя з діастазом фрагментів, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків, гематома правої щоки в ділянці нижньої щелепи, множинних синців та саден тулуба та кінцівок, які утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів), з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Враховуючи характер, кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 було спричинено не менше 2 травмуючих дій в область голови, не менше 4 травмуючих дій в область грудної клітини. Враховуючи морфологічні ознаки виявленого тілесного ушкодження, воно могло утворитися в термін вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 15.09.2024р. Тілесні ушкодження в вигляді закритої тупої травми грудної клітини з множинними переломами ребер 5-9 справа, 5-9 зліва, двостороннім гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальних гематом з обох боків, перелому нижньої щелепи на рівні підборіддя з діастазом фрагментів, уламковий перелом на рівні правого кута із переходом на основи вінцевого та суглобового відростків, гематома правої щоки в ділянці нижньої щелепи за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день). Тілесні ушкодження у вигляді множинних синців та саден тулубу та кінцівок за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер, кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, малоймовірне його утворення при падінні з висоти власного зросту. На наданому відеозаписі проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_6 на статисті показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень, тобто тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_6 могли утворитись, як показує потерпіла при проведенні слідчого експерименту від 05.11.2024р. за її участю;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.09.2024р., згідно якого потерпілий ОСОБА_7 добровільно на місці, без застосування будь-якого примусу з боку сторонніх осіб, показав та розповів, яким чином щодо нього та його дружини ОСОБА_6 було скоєне кримінальне правопорушення 15.09.2024р. в його будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- висновком експерта № 617/94 від 20.09.2024р., згідно якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани перенісся та поперекової ділянки, які утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті, вказаній в постанові про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації на його ім`я, тобто 15.09.2024р. Тілесні ушкодження у вигляді забійної рани перенісся та поперекової ділянки за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, не виключена можливість їх утворення при обставинах вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 було спричинено не менше двох травмуючих дій. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, малоймовірно їх утворення в результаті падіння з висоти власного зросту.;

- довідкою Першотравенської міської лікарні від 20.09.2024р. про те, що ОСОБА_7 , 1961р.н. звернувся до лікарні 20.09.2024р. близько 00:40 годин зі скаргами на біль на обличчі, наявність рани в ділянці перенісся, біль в попереку. Зі слів 15.09.2024 року його побив син, був доставлений нарядом поліції;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.09.2024р., згідно якого потерпілий ОСОБА_7 добровільно на місці, без застосування будь-якого примусу з боку сторонніх осіб, показав та розповів про події, які відбулись 15.09.2024р., а саме: обставини та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень 15.09.2024р. близько 11:00 години на території домоволодіння, АДРЕСА_1 його сином ОСОБА_3 ;

- висновком експерта № 653-Д від 07.10.2024р., згідно якого згідно наданої документації у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани перенісся та поперекової ділянки, які утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Тілесні ушкодження у вигляді забійної рани перенісся та поперекової ділянки за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Діагноз: Перелом кістки носа? не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджується об`єктивними клінічними даними. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті, вказаній в постанові про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації на його ім`я, тобто 15.09.2024р. Враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 не виключена можливість їх утворення за обставин та умов, на які він вказує, в ході проведення слідчого експерименту за його участю, а саме: потерпілий зазначив, що син наніс два удари кулаком в обличчя в область носу та щелеп в ліву половину, падав на лівий бік тіла. Тобто механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 не суперечить механізму їх спричинення зазначеному в ході проведення слідчого експерименту за його участю;

Вказаними доказами підтверджується факт скоєння саме обвинуваченим, а не іншою особою, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України.

До того ж, вивчені судом докази підтверджують дійсні обставини справи щодо вчинення обвинуваченим інкримінуємих йому кримінальних правопорушень, повністю узгоджуються з показами потерпілих та не суперечать матеріалам кримінального провадження, які встановлені в судовому засіданні шляхом повного та усестороннього дослідження доказів.

Крім того, судом досліджена постанова старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_10 від 04.08.2025р. про закриття кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження № 62025170030006064 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення у діях працівників поліції.

Вказаним доказом спростовується версія обвинуваченого про застосування щодо нього на стадії досудового розслідування психологічного та фізичного тиску з боку співробітників поліції.

Тобто, факту порушення прав обвинуваченого ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, не встановлено.

Отже, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування перевірено і спростовано у встановленому законом порядку.

Так, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.

Згідно із ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Згідно зі ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Так, судом враховується, що стороною захисту не надано суду переконливих і об`єктивних доказів, які б спростували сукупність досліджених доказів, та які переконливо вказують на те, що саме обвинувачений вчинив сформовані в обвинувальному акті кримінальні правопорушення.

Підстав для визнання доказів, які покладені в основу судового рішення, недопустимими, у суду немає.

Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.

В свою чергу, судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинуваченні і захисту їх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.

Відтак, судом ретельно досліджено докази по справі, які мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу обвинуваченого, встановлено обставини та спосіб вчинених кримінальних правопорушень, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного, що передувала події, і всі інші обставини, що мали відношення до справи.

Докази у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувачений винним себе в межах пред`явленого обвинувачення не визнав, пояснивши, що не наносив батькам тих тілесних ушкоджень, які зазначені в обвинувальному акті, оскільки це не відповідає дійсності.

Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення покарання.

Дослідивши докази обвинувачення суд вважає їх належними, допустимими і достатніми для висновку, що поза розумним сумнівом вина обвинуваченого в скоєнні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю, факт скоєння ним кримінального правопорушення є повністю доведеним та таким, що не підлягає сумніву.

Так, потерпілі, що були допитані в судовому засіданні, давали чіткі, послідовні та детальні показання, без жодного примусу та тиску, які не змінювались ними з початку огляду в лікарні, куди вони потрапили після побиття і де вони зазначили, що їх побив власний син, до моменту допиту в судовому засіданні.

Покази потерпілих повністю узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами проведення слідчих експериментів за їх участю, в результаті яких потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 добровільно розповіли обставини спричинення їм обвинуваченим тілесних ушкоджень, висновками експертів щодо наявності у потерпілих певних тілесних ушкоджень, які узгоджуються між собою, що підтверджується спричинення обвинуваченим саме таких тілесних ушкоджень та саме за тих обставин, про які повідомили потерпілі.

Отже, суд розцінює покази потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як такі, що повністю відповідають дійсним обставинам справи.

До того ж, потерпілі чітко вказали на обвинуваченого ОСОБА_3 , як на особу, яка спричинила їм тілесні ушкодження.

В свою чергу, версія обвинуваченого стосовно того, що отримані тілесні ушкодження потерпілі самостійно отримали при падінні на землю повністю спростовується як показами потерпілих, так і висновками експерта від 07.10.2024р. та від 06.11.2024р., відповідно до яких тілесні ушкодження, виявлені у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 утворились за обставин та умов, на які потерпілі вказують в ході проведення слідчого експерименту за їх участю. Крім того, експерт прийшов до висновку, що малоймовірне їх утримання з висоти власного зросту.

Вказані обставини обвинувачений не спростовував.

Стороною захисту встановлені в судовому засіданні обставини не спростовані.

Отже, вказані обставини свідчать лише про небажання обвинуваченого нести відповідальність за свої вчинки, неприйняття реальності, відсутність каяття та жалю з приводу своїх вчинків та бажання будь-якими шляхами уникнути відповідальності.

Суд вважає, що вина обвинуваченого в скоєнні ним кримінальних правопорушень в судовому засіданні доказана повністю.

Докази у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 18 Кримінального кодексу України обвинувачений - фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Суд вважає юридичну кваліфікацію скоєних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень вірною за:

- ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;

- за ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше судимий 02.06.2023 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст. 115 КК України за вбивство власної дитини, звільнився по відбуттю строку покарання 03.07.2024 року і вже у вересні 2024 року спричинив тілесні ушкодження власним батькам, що насамперед свідчить про його несумлінне ставлення до загальноприйнятих норм і правил поведінки в суспільстві та його відношення до скоєного. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став та категорично не бажає цього робити, продовжує протиправну поведінку, скоїв кримінальні правопорушення незадовго після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про сформованість стійкої спрямованості особистості обвинуваченого ОСОБА_3 на вчинення злочинів проти життя та здоров`я людини, підвищений рівень його суспільної небезпечності та неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, оскільки він не робить жодних позитивних висновків щодо зміни свого світогляду та способу життя, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеристика посередня, офіційно не працював, сталих соціальних зв`язків не мав.

Крім того, суд враховує поведінку обвинуваченого в судовому засіданні протягом розгляду кримінального провадження, яка виразилась в агресивно налаштованій формі спілкування з потерпілими під час їх присутності в судовому засіданні, намаганні їх залякати, що свідчить насамперед про явне зневажливе ставлення них та відсутності з його боку будь-якого жалю з приводу скоєного, а також ігнорування та небажання співіснувати з суспільством, не порушуючи загальноприйнятих норм та правил поведінки.

Згідно ст. 66 КК України щире каяття може бути визнано обставиною, що пом`якшує покарання винного, щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася.

При розгляді кримінального провадження такої оцінки ОСОБА_3 своїх дій не встановлено.

Навпаки, при розгляді кримінального провадження обвинувачений своєю поведінкою проявляв зневагу до потерпілих.

Отже, суд не вбачає щирого каяття обвинуваченого при оцінки обставин, що пом`якшують покарання.

Обставин, що відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України, є такими, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України, є такими, що обтяжують покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винним перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження в виді тримання під вартою, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання за:

- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 8 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 200 годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання, а саме: з 20.09.2024 року.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження в виді тримання під вартою, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1