Постановление суда № 137874553, 19.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/1176/2026

ЄУН 201/6640/22

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

19 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

прокурора - Нестеренка Д.С.,

представника позивача 1 - Концевого В.Р.,

представника відповідача 1 Григоренко А.В.,

представника відповідача 3 Весніна С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу

за позовною заявою Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, яка діє в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласна військова адміністрація, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»,

до відповідачів: 1) Дніпровської міської ради, 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її витребування,

установив:

У провадженні суду перебуває справа за позовною заявою Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, яка діє в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласна військова адміністрація, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до відповідачів: 1) Дніпровської міської ради, 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її витребування.

Представник відповідача 3 ОСОБА_2 адвокат Веснін С.О., якого підтримала представник відповідача 1, у судовому засіданні заявив клопотання та просив суд залишити позовну заяву без руху та надати прокурору строк для усунення недоліків, а саме внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви посилався на положення абз.2 ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Прокурор, якого підтримав представник позивача 1, проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на те, що внесення вартості нерухомого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою передумовою для задоволення позову про витребування майна в добросовісного набувача, питання про що вирішується судом після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а не при прийнятті позову до розгляду.

Заслухавши доводи представників сторін суд дійшов висновків про таке.

09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Зазначені зміни до ЦПК України були прийняті згідно із Законом № 4292-IX від 12.03.2025 року, відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 01.12.2025 року у справі № 354/419/25, вимога про внесення на депозит суду вартості земельної ділянки при поданні позову про її витребування на користь держави може бути застосована лише після встановлення судом добросовісності набувача такої ділянки. Обов`язок внесення коштів на депозитний рахунок суду не може бути підставою для залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, оскільки статус відповідача як добросовісного набувача має бути встановлений за результатами розгляду справи по суті. Тобто питання про добросовісність/недобросовісність набувача може бути вирішене судом лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а тому залишення позову без розгляду з підстав невнесення вартості майна на депозитний рахунок суду є неправомірним, якщо позивач обґрунтовує свої вимоги саме недобросовісністю набувача.

Внесення вартості нерухомого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою передумовою для задоволення позову про витребування майна в добросовісного набувача. При витребуванні майна в недобросовісного набувача положення ч. 5 ст. 390 ЦК України не застосовуються. Питання про добросовісність набувача вирішується судом після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а не при прийнятті позову до розгляду. У разі встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі ст. 387 ЦК України без застосування приписів ч. 5 ст. 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві. Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє в задоволенні позову, зокрема на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Водночас, прокурор у цій справі пред`явив позов про витребування земельної ділянки в недобросовісного набувача, а тому положення ч. 5 ст. 390 ЦК України, ч. 4 ст. 177, абз. 3 ч. 2 ст. 185 ЦПК України в такому випадку не підлягають застосуванню під час вирішення питання про прийняття позову до розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор в обґрунтування позовних вимог посилався на недобросовісність набувача спірної земельної ділянки.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача 3 про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 2, 12, 13, 200, 177, 260-261 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача 3 ОСОБА_2 адвоката Весніна С.О. про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Давидовська