Решение № 137863794, 01.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 640/13421/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №205636 від 02.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн. до ТОВ «Дікергофф Транспорт Україна», видану Київським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" вказало про протиправність постанови №205636 від 02.06.2020, адже у відповідача були відсутні підстави для прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача з урахуванням тих обставин, що визначені перевищення не призводять до застосування до ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" відповідальності, передбаченої абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт і в діях позивача відсутній склад порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Також позивач наголошував, що результати зважування транспортного засобу є недопустимими та такими, що не можуть породжувати правові наслідки так як отримані були в результаті використання неналежного пристрою, який не призначений для зважування транспортного засобу в русі. Також зазначав, що за відсутності методики зважування сипучих вантажів дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови є неправомірними. Вказує, що відповідач не дослідив обставини здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача та порушення процедури винесення оскаржуваної постанови суб`єктом владних повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.07.2025 від Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека, відповідач) надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував. В обґрунтування відзиву зазначив, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що навантаження на одиничну вісь склала 12,1 т. при нормативно допустимому 11т. Звернуто увагу, що форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207 (далі Порядок №1007/1207). Крім того, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 032244 від 03.04.2020. При цьому, здійснення габаритно-вагового контролю відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання, щодо якого проведено періодичну повірку (метрологічну атестацію), на підтвердження чого додається копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки /а.с.130-137 том 1/.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що ваги, які використовувалися відповідачем при зважуванні транспортного засобу позивача, не відповідають вимога законодавства щодо обладнання, яке повинно застосовуватися для обладнання пересувного пункту габаритно-вагового контролю.

Статтями 1-2 Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами визначено суд для розгляду справи №640/1802/20 Полтавський окружний адміністративний суд.

Матеріали справи №640/13421/20 було направлено до Полтавського окружного адміністративного суду та зареєстровано судом 21.02.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.02.2025 визначено суддю для розгляду справи Ясиновського І.Г.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті (03083, м. Київ, просп. Науки, буд.57).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

30.04.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №003930 від 27.04.2020 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області проведено рейдову перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ "Дікергофф Транспорт Україна" вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки від 30.04.2020, відповідно до висновків якого встановлено порушення перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажу з навантаженням на одиночну вісь становить 12.1т, що на 10% перевищує дозволену. Порушено вимоги п. 22,5 ПДР України вагових норм, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу /а.с. 140 том 1/.

За змістом вказаного акту та виявлених порушень водій ознайомлений, що засвідчив власним підписом та зазначив про незгоду з показниками вагів.

02.06.2020 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, начальник Київського відділу міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Небесний С.І. прийняв постанову №205636 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт адміністративно-господарському штрафу у розмірі 8500,00 грн / а.с. 139 том 1/.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України Про автомобільний транспорт, зокрема, встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 /надалі - Порядок №1567/.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку №1567).

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух, Про автомобільні дороги, Про Національну поліцію, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року N 30 (далі - Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року N 879.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353-XII З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 ( далі по тексту - Порядок № 879, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктами 3, 4 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301, стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю розміщується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Пунктом 12 Порядку № 879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. (пункт 13 Порядку №879).

Із аналізу наведених норм слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю визначені розділом ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 (далі Вимоги №255, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та на даний час) та передбачають, зокрема, що пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути укомплектований: 1) вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; 2) вимірювальним обладнанням для вимірювання габаритних параметрів великогабаритних транспортних засобів; 3) комп`ютерною технікою; 4) засобами зовнішнього освітлення; 5) джерелом автономного живлення для забезпечення роботи транспортного засобу спеціалізованого призначення; 6) документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

У відповідності до статті 8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Законодавством чітко встановлено, що ваги, як засіб вимірювальної техніки використовуються або у випадку якщо пройшли повірку, або ж коли пройшли державну метрологічну атестацію.

Відповідно до положень частини 5 статі 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

Відповідно, здійснення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, у тому числі вагового обладнання для зважування транспортних засобів, виходить за межі повноважень Укртрансбезпеки.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 374 "Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці" до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці відносяться автоматичні зважувальні прилади: ваги безперервної дії для сумарного обліку; ваги дискретної дії та бункерні ваги для сумарного обліку; ваги для зважування розділених вантажів; вагові дозатори дискретної дії; прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь; залізничні платформні ваги; контрольні ваги.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016 № 1747 затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, зокрема, автоматичні зважувальні прилади: ваги безперервної дії для сумарного обліку міжповірочний інтервал 1 рік, ваги дискретної дії та бункерні ваги для сумарного обліку міжповірочний інтервал 1 рік, ваги для зважування розділених вантажів міжповірочний інтервал 1 рік, вагові дозатори дискретної дії міжповірочний інтервал 1 рік, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь міжповірочний інтервал 1 рік, залізничні платформні ваги міжповірочний інтервал 1 рік, контрольні ваги міжповірочний інтервал 1 рік.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №193 затверджено порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів.

Відповідно до розділу IV Оформлення результатів періодичної, позачергової, інспекційної, експертної повірок та повірки після ремонту результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та технічних регламентів щодо ЗВТ (далі - встановлені вимоги).

Результати повірки ЗВТ, що випущені з виробництва і введені в експлуатацію до набрання чинності технічними регламентами щодо ЗВТ, вважають позитивними, якщо їх метрологічні та технічні характеристики відповідають вимогам нормативних документів, чинних на момент їх виробництва і введення в експлуатацію.

Оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином: 1) позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

На підтвердження утримання зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю у робочому стані відповідачем надано до суду копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/2925 від 16.08.2019, чинне до 16.08.2020, виданого ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" щодо пересуваних вагів типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008234.

Однак жодних відомостей про зважувальне обладнання талон про результати зважування не містить /а.с.141 том 1/.

Крім того, відомостей про використання відповідачем зважувального обладнання, а саме CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008234 під час проведення перевірки не містить ані акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, ані довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.04.2020.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що станом на час проведення перевірки та зважування транспортного засобу (30.04.2020) використане відповідачем зважувальне обладнання перебувало у робочому стані та могло використовуватися для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова Київського міжрегіонального управління Уктрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №205636 від 02.06.2020 прийнята відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені законодавством України, та необґрунтовано, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1806 /а.с.10/.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" (вул. Пирогівський шлях, 26, м. Київ, 03083, ідентифікаційний код 34387514) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд.51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Науки, буд.57, м. Київ, 03083) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №205636 від 02.06.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд.51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф Транспорт Україна" (вул. Пирогівський шлях, 26, м. Київ, 03083, ідентифікаційний код 34387514) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський