Решение № 137862496, 20.04.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5744/25

Провадження № 2/450/770/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Глинської У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про (предмет спору): визнання права власності, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання в порядку спадкування за заповітом після смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельні ділянки, розташовані на території Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,3024 га кадастровий номер 4623684600:06:000:0132; площею 2,0179 га, кадастровий номер 4623684600:10:000:0436, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №563812, який видано 22.03.2006.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 .. До складу спадкової маси після смерті баби увійшло право власності на дві земельні ділянки, розташовані на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, на даний час територія входить до складу Щирецької територіальної громади, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки баба успадкувала після смерті свого чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте спадкових прав за життя на себе юридично не оформила. За життя ОСОБА_2 своїм майном на випадок смерті розпорядилася, склавши 11.06.2012 заповіт, яким все своє майно заповіла своєму онукові ОСОБА_1 . Він до дня смерті баби постійно проживав з нею в с.Попеляни, Львівського району Львівської області, доглядав та піклувався про неї, а після її смерті займався похованням. Протягом 6 місяців після відкриття спадщини не заявляв про відмову від такої та вважається таким, що прийняв спадщину. Однак на теперішній час він не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку, оскільки баба шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняла спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , проте за життя не зареєструвала таке право за собою у встановленому законом порядку, окрім цього оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №563812, який виданий 22.03.2006, був втрачений, а тому позивач змушений звернутися за захистом своїх майнових прав та інтересів стосовно оформлення прав на спадкове майно до суду.

В судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд цивільної справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Позиція відповідача: відповідач Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області поклалася на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

05.12.2025 ухвала про відкриття провадження; 05.12.2025 ухвала про витребування доказів; 26.01.2026 відповідь Пустомитівської державної нотаріальної контори; 28.01.2026 пояснення відповідача на позовну заяву; 17.02.2026 заява позивача про розгляду справи у його відсутності; 17.02.2026 клопотання позивача про витребування доказів; 12.03.2026 лист про надіслання копії спадкової справи; 19.03.2026 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №563812, виданого згідно розпорядження Пустомитівської РДА від 18.07.2005 №460, вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,3203 га на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: ділянка 1 0,3024 га, кадастровий номер 4623684600:06:000:0132 та ділянка 2 2,0179 га, що також підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно за №НВ-4601800832025 та №НВ-4601800852025.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується матеріалами справи.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли також і згадані вище земельні ділянки площею 0,3024 га та 2,0179 га.

Згідно довідки Виконавчого комітету Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області Дмитрівський старостинський округ №301 від 31.07.2025, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживав та був зареєстрований в с.Попеляни, Пустомитівського району Львівської області. На день його смерті в житловому будинку проживали та були зареєстровані дружина ОСОБА_2 та теща ОСОБА_4 .

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00053419805, 21.11.1990 Щирецькою селищною радою Пустомитівського району Львівської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , актовий запис №38.

Згідно довідки Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області від 10.01.2026 № Вих. 12/02-14, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 не заведена.

Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В силу вимог ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: с.Попеляни, Пустомитівського району Львівської області.

Отже, ОСОБА_2 як спадкоємиця 1 черги за законом успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 зазначені вище земельні ділянки площею 0,3024 га та 2,0179 га.

Однак, ОСОБА_2 належним чином не оформила спадкові права на земельні ділянки, які вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 11.05.2018 виконавчим комітетом Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 59.

У відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли, успадковані після смерті чоловіка ОСОБА_3 , земельні ділянки, розташовані на території Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,3024 га кадастровий номер 4623684600:06:000:0312; площею 2,0179 га, кадастровий номер 4623684600:10:000:0436, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №563812, який видано 22.03.2006 згідно розпорядження Пустомитівської РДА від 18.07.2005 №460.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, що закріплено ст. 1218 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 на випадок смерті своїм майном розпорядилася на власний розсуд, склавши 11.06.2012 заповіт, посвідчений секретарем Дмитрівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 97, відповідно до якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своєму онуку ОСОБА_1 .

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23.08.2021 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Віблим Л.З., позивач після смерті ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку площею 2,8153 га, кадастровий номер 4623682600:08:000:0028, що належала ОСОБА_4 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Таким чином позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому він фактично успадкував зазначене в заповіті належне спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Судом встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивач здійснити спадкування спадкового майна, а саме, земельних ділянок, не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на такі ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дане також підтверджується п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже, правомірно набув право власності на спадкове майно; позивач, як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину, претендує на спадкове майно, однак не може оформити право власності на нього, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а обставини склалися так, що в іншому, крім судового порядку, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, те, що визнання права власності за позивачем на спірне майно не порушить прав відповідача, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи даний спір, суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та принцип пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача понесених ним судових витрат, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі ст. ст. 321, 392, 1216-1218, 1220, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельні ділянки, розташовані на території Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,3024 га кадастровий номер 4623684600:06:000:0132; площею 2,0179 га, кадастровий номер 4623684600:10:000:0436, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №563812, який видано 22.03.2006.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04372193, місцезнаходження 81160, смт.Щирець, пл. Ринок, 8, Львівського району, Львівської області.

Суддя: Д. А. Кукса