Решение № 137859623, 29.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4289/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 265 від 02.02.2026 р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП Одеській області» за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого, третього пункту 2, пунктів 3, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, в частині, яка стосується ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 189 /с від 06.02.2026 р. «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби), з 06 лютого 2026 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області;

поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області України, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років з 06.02.2026;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на період з 06.02.2026 по день фактичного поновлення на посаді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що спірні накази є протиправними з наступних підстав:

- в службовому розслідуванні не досліджено всіх обставин події, яка склалась 06.01.2026, адже фактично не допитано заявників щодо неналежної поведінки громадянина ОСОБА_2 ;

- службове розслідування проведено з порушенням прав на працю, оскільки приймаючи наказ про звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, не було враховано обставини, згадані в ст. 19 Дисциплінарного статуту - оскаржений наказ не містить будь-яких висновків щодо характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби;

- ОСОБА_1 не отримував будь-яких листів стосовно його виклику для надання пояснень, як це передбачено п.п.6,7,8 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- порушено п. 3 ст. 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», оскільки не враховано, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває неповнолітня дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не враховано службову характеристику позивача від 04.02.2026, наявні у позивача медалі, грамоти та подяки, а також не враховано, що ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям та хворіє;

- накладене дисциплінарне стягнення не є співмірним дисциплінарному проступку.

Щодо обставин притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у позовній заяві повідомлено, що під час чергування 06.01.2026 р., о 09:26 годині співслужбовці, які з 09:00 перебували на чергуванні у складі ГРПП Роздільнянського РВП, зокрема старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_5 (екіпаж Ротор 151), на службовому автомобілі № 1642 отримали повідомлення від заявника ОСОБА_6 , по лінії 102 про те, що 06.01.2026 р. за адресою АДРЕСА_2 вчиняє хуліганські дії ОСОБА_2 , який перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування з ОСОБА_2 до поліцейських звернулась гр. ОСОБА_7 яка пояснила, що володіє будинком АДРЕСА_2 , в якому не відома особа пошкодила ворота ножем та розбила два вікна в будинку. Останній поліцейськими було рекомендовано телефонувати на спеціальну телефонну лінію 102 та зареєструвати звернення. На звернення ОСОБА_7 приїхав екіпаж Ротор 153 в складі інспектора СРПП ст. лейтенанта поліції ОСОБА_8 та поліцейського СРПП ст. сержанта ОСОБА_1 .

Як зазначено в позові, ОСОБА_2 погрожував та глузував із працівників поліції, а також застосував до ОСОБА_1 фізичне насилля, захищаючись, ОСОБА_1 автоматично штовхнув останнього лівою рукою в голову та плече. З метою припинення подальших дій, штовхання, чіпляння та падіння та унебезпечити загрозу життю та здоров`ю усіх учасників події, оскільки за наявною інформацією у ОСОБА_2 в одежі був схований ніж, було прийнято рішення про застосування кайданки до ОСОБА_2 . Надалі ОСОБА_2 було супроводжено до Роздільнянської багатопрофільної лікарні. За результатами медичного огляду лікарем було зазначено, що ОСОБА_2 скарг на здоров`я не виявляє, перебуває в стані сп`яніння, агресивний. В подальшому ОСОБА_2 доставлено до приміщення Роздільнянського РВП та передано працівникам СКП як особу яка перебуває в СЗЧ. Після чого вказаними поліцейськими було продовжено патрулювання.

Позивач повідомив, що у діях військовослужбовця ОСОБА_2 , який самовільно залишив місце служби серед іншого, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 296, ч.2 ст. 345 КК України (хуліганство, пов`язане із опором працівнику правоохоронного органу, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків), у зв`язку з чим адвокатом позивача було подано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 19.01.2026.

Вважаючи, що ГУНП Одеській області не досліджено в повному обсязі всі докази та наявну інформацію при проведені службового розслідування щодо позивача та інших працівників поліції, яких було викликано на подію, яка склалась 06.01.2026, у зв`язку з чим відповідач має обов`язок поновити його на службі в поліції з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

27.02.2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, якою недоліки адміністративного позову усунуто у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду від 03.04.2026 року витребувано від Головного управління Національної поліції в Одеській області довідку про розмір заробітної плати, нарахованої ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням, а також усі матеріали службового розслідування, на підставі яких видано оскаржувані накази.

09.04.2026 року до суду від представника ГУНП в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

20.04.2026 року до суду від представника ГУНП в Одеській області надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву.

27.04.2026 року до суду від представника ГУНП в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи наступне.

Щодо фактичних обставин справи у відзиві повідомлено, що 08.01.2026 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло подання ОУ ДВБ НПУ про нанесення поліцейськими Роздільнянського РВП ГУНП в області тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в області від 09.01.2026 № 7540-2026, наказом ГУНП від 12.01.2026 № 49 призначено службове розслідування.

Дисциплінарною комісією ГУНП в Одеській області встановлено обставини, що сталися 06.01.2026 року, за участі громадянина ОСОБА_9 , в результаті яких до останнього було застосовано фізичну силу, засіб, споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії, засоби обмеження рухомості, а саме кайданки, затримано та доставлення до Роздільнянського РВП ГУНП. В подальшому, ОСОБА_9 поміщено до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, де останній 07.01.2026 поскаржився на погане самопочуття, у зв`язку з чим, з метою медичного огляду, його доставлено до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, де надано медичну допомогу та встановлено діагноз: «Закритий перелом вінцевого відростку правої ліктьової кістки без зміщення відламків, закритий перелом 7 ребра зліва без зміщення уламків».

У ході службового розслідування також було отримано пояснення від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підтвердили свої покази надані слідчому ТУ ДБР у повному обсязі. Обставини викладені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтверджуються відеозаписами з камер портативних відеореєстраторів поліцейських та камер зовнішнього відеоспостереження Роздільнянського РВП ГУНП.

На відеозаписах з бодікамер поліцейських зафільмовано численні факти агресивної поведінки поліцейських відносно ОСОБА_9 , перевищення ними заходів фізичного впливу та спеціальних засобів. Також вбачається неодноразове умисне припинення поліцейськими ведення відеозаписів в моменти найактивнішого застосування ними фізичної сили, прийомів рукопашного бою та спецзасобу щодо громадянина ОСОБА_9 .

Як вказує відповідач, у матеріалах службового розслідування, зокрема відеозаписах з портативних відеореєстраторів поліцейських, детально зафіксовано поведінку старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , яка свідчить не лише про його безпосередню участь у події, але й про активну конфліктну позицію, що виходить за межі службової етики та вимог законодавства. Дії ОСОБА_1 вчинені під час вказаної події можуть розцінюватися як неналежне виконання службових обов`язків та обґрунтовано були предметом дисциплінарної оцінки в межах проведеного службового розслідування.

Крім того, враховуючи значні розбіжності між поясненнями старшого сержанта поліції ОСОБА_11 та зібраними матеріалами, останньому було запропоновано підтвердити свої пояснення на поліграфічному дослідженні. Отриманий результат дослідження свідчить про наявність свідомої психологічної установки на приховування інформації по питанню «Чи завдавали Ви ударів 06.01.2026 ОСОБА_9 ?».

З урахуванням викладеного, дисциплінарною комісією встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_12 своїми діями вчинив грубий дисциплінарний проступок, чим порушив службову дисципліну та дискредитував звання поліцейського.

На підставі зібраних матеріалів 26.01.2026 було затверджено висновок службового розслідування, яким, серед іншого, вирішено до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. В подальшому відносно ОСОБА_11 дане стягнення було реалізовано шляхом видання наказу по особовому складу від 06.02.2026 № 189 о/с.

Щодо доводів позовної заяви, відповідач зазначає що позивач застосовував без необхідності та з перевищенням принципів співмірності і доцільності заходи примусу до ОСОБА_9 ; не забезпечив безперервної відеофіксації подій; припинив відеозапис у ключові моменти ескалації конфлікту; не припинив неправомірну поведінку інших працівників поліції; сам проявляв безтактовність та неналежну службову поведінку; у присутності особи, щодо якої застосовувалися заходи примусу допускав неналежні репліки та не реагував належним чином на очевидні ознаки заподіяння їй шкоди.

Подання позивачем повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 19.01.2026 про нібито вчинений ОСОБА_13 злочин, на думку відповідача, є спробою уникнути відповідальності і перекладення вини на потерпілу особу. Відповідач зауважує, що події з побиттям ОСОБА_14 сталися 06.01.2026, заява про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_15 подана 19.01.2026, тобто лише після призначення службового розслідування за фактом протиправних дій поліцейських СРПП Роздільнянського РВП. Між тим, відповідно до вимог пунктів 6 та 7 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 позивач мав би невідкладно повідомити про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповісти про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Жодної відповідної інформації, рапортів про виявлення ознак злочину до підрозділу поліції не надходило, що свідчить про штучний характер дій при поданні вказаного повідомлення.

Щодо посилання сторони позивача на неотримання позивачем листів про виклик для надання пояснень, на думку відповідача вони є необґрунтованими, оскільки позивач в межах службового розслідування надав письмові пояснення та погодився пройти поліграфічне дослідження і пройшов його.

Щодо посилання сторони позивача на частину 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, відповідач вказав, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не має враховувати будь-яких обставин приватного життя поліцейського. Проте, комісія в обов`язковому порядку враховує попередню поведінку поліцейського. Так, позивач за час служби в поліції був заохочений 1 раз, а до дисциплінарної відповідальності притягався аж 5 разів. Також комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений.

Щодо співмірності застосованого до ОСОБА_11 стягнення відповідач вказує, що проводячи службове розслідування та обираючи вид дисциплінарного стягнення Головне управління враховувало зазначенні висновки ЄСПЛ, що вбачається з тексту висновку службового розслідування з метою підтримки довіри населення як до поліції так і до державних інституцій в цілому, а також демонстрації нетерпимості до жорстокого поводження з людиною.

Зважаючи на викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві заявником також заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено та поновлено Головному управлінню Національної поліції в Одеській області процесуальний строк для подачі відзиву на адміністративний позов у справі №420/4289/26.

До відзиву на адміністративний позов відповідачем долучено належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, проведеного щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Інші заяви, клопотання та додаткові докази до суду не надходили.

З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив службу в органах Національної поліції з 27.11.2015 року, з 24.02.2021 року перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12.01.2026 року №49 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 09.01.2026 № 7540-2026 (776811) та поданні Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.01.2026 № 1859-2026 (401155), щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Роздільнянського РВП ГУНП в області, у тому числі інспекторами сектору реагування патрульної поліції цього ж районного відділу поліції старшими лейтенантами поліції ОСОБА_16 (0042139) та ОСОБА_17 (0156150), лейтенантом поліції ОСОБА_18 (0042141), а також поліцейським СРПП цього ж районного відділу поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_19 (0042144), що призвело до можливого нанесення тілесних ушкоджень громадянинові ОСОБА_9 , неповідомлення на спецлінію « 102» про вказану подію, укриття зазначеного правопорушення, незабезпечення поліцейськими належної відеозйомки під час здійснення своїх повноважень, внесення працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, 08.01.2026 відомостей до ЄРДР за № 62026150020000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо підлеглих, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», призначене службове розслідування, проведення якого вирішено здійснювати у формі письмового провадження.

Наказом ГУНП від 12.01.2026 № 45 о/с старших лейтенантів поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , лейтенанта поліції ОСОБА_22 , а також старшого сержанта поліції ОСОБА_11 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

На підставі зібраних матеріалів дисциплінарної комісією було підготовлено висновок службового розслідування, який 26.01.2026 затверджено начальником ГУНП в Одеській області.

За Висновком комісії від 26.01.2026 року відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердилися. Запропоновано, за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ, абзаців 2, 3 пункту 2, пунктів З, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, до старшого сержанта поліції ОСОБА_23 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області від 02.02.2026 № 265 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області», а саме п. 4, до старшого сержанта поліції ОСОБА_23 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказ ГУНП в Одеській області від 02.02.2026 № 265 був доведений до ознайомлення позивача 03.02.2026 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у відомості ознайомлення поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області з наказом ГУНП в Одеській області від 02.02.2026 № 265 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області» .

Наказом ГУНП в Одеській області №189 о/с від 06.02.2026 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, 06 лютого 2026 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись з наказами відповідача про застосування дисциплінарних стягнень та звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про Національну поліцію, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України Про Національну поліцію, рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Як визначено статтею 17 Закону України Про Національну поліцію, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 64 Закону України Про Національну поліцію, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Стаття 18 Закону України Про Національну поліцію визначає основні обов`язки поліцейського.

Згідно ч. 1 цієї статті поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону України Про Національну поліцію, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2).

Згідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

У відповідності з ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

За приписами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Предметом спірних правовідносин стало застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судом встановлено, що притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, зокрема за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 233 7-У ІII, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого, третього пункту 2, пунктів 3, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Щодо порядку проведення службового розслідування.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

За приписами ч.ч. 7-8 ст. 14 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

Згідно ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі Порядок №893).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку №893, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За приписами пунктів 4-6 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику.

У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування.

Згідно пунктів 7-8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Щодо прав поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, на надання пояснень у пунктах 13-17 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України зазначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.

Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, - після його протверезіння.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті про відмову надати пояснення зазначаються відомості про дату, час і місце його складання, про роз`яснення поліцейському, стосовно якого призначено службове розслідування, або іншим особам, яким було запропоновано надати пояснення та які відмовилися це зробити, їхніх прав, а також їхні прізвища, власні імена та по батькові (за наявності). Крім того, зазначаються посади, звання, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) осіб, які склали акт, а також (у разі повідомлення) причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, якому поліцейський відмовився надати пояснення, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Досліджуючи питання щодо порядку проведення службового розслідування, суд враховує введення в Україні воєнного стану та зазначає, що Законом України Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану від 15.03.2022 № 2123-IX, який набув чинності 01.05.2022 року, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V.

Цей розділ визначає особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Відповідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Згідно ч. 5 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Згідно ч. 6 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України Кабінету Міністр України, наказів, інших нормативно-правових i актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказів щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та звільнення зі служби в поліції (у зв`язку із застосування дисциплінарного стягнення) слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Одеській області від 26.01.2026 року.

Так, 09.01.2026 начальником УГІ ГУНП майором поліції І. Прібиловим керівництву ГУНП подано доповідну записку № 7540-2026 (776811) та запропоновано призначити службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Роздільнянського РВП ГУНП, у тому числі старшими лейтенантами поліції ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , лейтенантом поліції ОСОБА_26 , а також старшим сержантом поліції ОСОБА_11 , що призвело до можливого нанесення тілесних ушкоджень громадянинові ОСОБА_9 , неповідомлення на спецлінію « 102» про вказану подію, укриття зазначеного правопорушення, незабезпечення поліцейськими належної відеозйомки під час здійснення своїх повноважень, внесення працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, 08.01.2026 відомостей до ЄРДР за № 62026150020000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо підлеглих.

Щодо фактичних обставин справи у доповідній записці начальника УГІ ГУНП ОСОБА_27 від 09.01.2026 № 7540-2026 встановлено, що 08.01.2025 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про факт відкриття Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, кримінального провадження за частиною другою статті 365 КК України, щодо перевищення службових повноважень окремими поліцейськими Роздільнянського РВП в Одеській області.

Встановлено, що 06.01.2026 о 09:26 зі спецлінії « 102» до Роздільнянського РВП ГУІІП в області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_28 , про те що сусід військовий в неадекватному стані кричить та вибиває ворота сусідам, які мешкають в АДРЕСА_2 . Водночас, того ж дня зі спецлінії « 102» до Роздільнянського РВП ГУНП в області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_29 , що за місцем її мешкаїшя АДРЕСА_2 , заявниця виявила розбиті вікна та ворота.

Вказане повідомлення було зареєстровано до ІКС ІПНП Роздільнянського РВП ГУНП в області від 06.01.2025 за № 121, а на місце події було направлено наряди ГРПП Роздільнянського РВП ГУНП «Ротор-151» у складі, зокрема, поліцейського СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в області старшого сержанта поліції ОСОБА_30 .

Прибувши на місце події поліцейськими виявлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який перебував в стані алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, не контролював свою поведінку, постійно перебував у стані змінного настрою та бачив навкруги уявних ворогів. Крім того, під час перевірки ОСОБА_9 за обліками ІНШІ було встановлено, що останній перебуває у розшуку за ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, як особа яка самовільно залишила військову частину.

Враховуючи виниклу ситуацію, а також те, що своїми небезпечними діями ОСОБА_9 міг завдати шкоду собі і оточуючим, поліцейськими до останнього застосовано засоби обмеження рухомості, а саме - кайданки.

В свою чергу попереднім вивченням відеозаписів з портативного відеореєстратору вбачається, що старший сержант поліції ОСОБА_32 неодноразова завдавав руками ударів ОСОБА_9 , а присутні поліції не реагували на протиправні дії свого колеги. Слід зазначити, що під час вказаних подій окремі поліцейські СРПП Роздільнянського РВИ ГУНП примусово вимикали портативні відеореестратори.

В подальшому ОСОБА_9 доставлено до лікаря-психіатра КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня», щодо вирішення питання про можливість застосування до останнього заспокійливих медичних лікарських засобів, від чого ОСОБА_14 категорично відмовився.

Разом з цим будь-яких повідомлень із закладів охорони здоров`я щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_14 того дня до Роздільнянського РВП ГУНП в області не надходило.

Об 11:30 поліцейськими вищевказаних нарядів поліції, ОСОБА_33 доставлено до Роздільнянського РВП, для очікування військовослужбовців ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, яким останнього було передано о 14:05.

В подальшому, ОСОБА_9 поміщено до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, де останній 07.01.2026 поскаржився на погане самопочуття, у зв`язку з чим, з мстою медичного огляду, його доставлено до Військово-медичного клінічного центру південного регіону, де надано медичну допомогу та встановлено діагноз: «Закритий перелом вінцевого відростку правої ліктьової кістки без зміщення відламків, закритий перелом 7 ребра зліва без зміщення уламків». Зі слів потерпілого, ушкодження йому завдали поліцейські Роздільнянського РВП ГУНП.

Після надання медичної допомоги ОСОБА_33 повернуто до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, а про вказану подію поінформовано працівників ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, якими 07.01.2026 від останнього отримано заяву, на підставі якої 08.01.2026 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування № 62026150020000083 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України.

08.01.2026 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло подання ОУ ДВБ НПУ про нанесення поліцейськими Роздільнянського РВП ГУНП в області тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У поданні Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.01.2026 № 1859-2026 встановлені обставини, аналогічні обставинам викладеним у доповідній записці начальника УГІ ГУНП Ігоря Прибілова від 09.01.2026 № 7540-2026.

З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в області від 09.01.2026 № 7540-2026 (776811) та поданні Одеського управління ДВБ НПУ від 08.01.2026 № 1859-2026 (401155), наказом ГУНП від 12.01.2026 № 49 призначено службове розслідування. Окрім того, на підставі пунктів 1, 2 розділу III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, частини другої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІ, та частини першої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП від 12.01.2026 № 45 о/с старших лейтенантів поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , лейтенанта поліції ОСОБА_22 , а також старшого сержанта поліції ОСОБА_11 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

12.01.2026 дисциплінарною комісією ГУНП в області до Роздільнянського РВП ГУНП надіслано запит зокрема щодо отримання відеозаписів з портативних відеореєстраторів нарядів ГРПП.

15.01.2026 до дисциплінарної комісії ГУНП в області надійшов лист Роздільнянського РВП ГУНП з додатками, зокрема відеозаписами з портативних відеореєстраторів нарядів ГРПП.

23.01.2026 до дисциплінарної комісії ГУНП в області надійшов лист з ТУ ДБР (вх. 11893-2025 (821197) з додатками, зокрема копіями окремих матеріалів з кримінального провадження № 62026150020000083 від 08.01.2026.

Відносно суті скоєного порушення у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП в Одеській області було встановлено, що 06.01.2026 о 09:26 зі спецлінії « 102» до Роздільнянського РВП ГУНП в області надійшло повідомлення від ОСОБА_28 , про те, що сусід військовий в неадекватному стані кричить та вибиває ворота сусідам, які мешкають в АДРЕСА_2 (ЄО Роздільнянського РВП ГУНП від 06.01.2025 № 120).

Реагування на вказане повідомлення було доручено наряду ГРПП Роздільнянського РВП ГУНП «Ротор-151» у складі інспекторів СРПП Роздільнянського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_34 та лейтенанта поліції ОСОБА_35 .

Прибувши на місце події вказаним нарядом було виявлено чоловіка у військовій формі, як у подальшому встановлено ОСОБА_9 .

У той же час ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, сидів на колоді біля подвір`я будинку АДРЕСА_3 . В ході розмови ОСОБА_36 повідомив, що він не може знайти свою дружину (як встановлено у подальшому ОСОБА_37 ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з якою він спільно проживає. Остання не бере від нього слухавку.

Разом з цим ОСОБА_9 звинувачував дружину у зраді із сусідом. Окрім цього, військовослужбовець виражав своє незадоволення керівництвом ВЧ НОМЕР_2 , яке вивело його поза штат.

В ході вищевказаної розмови до поліцейських звернулася жінка (як встановлено у подальшому ОСОБА_38 ) та повідомила, що невідомою особою в її будинку АДРЕСА_2 , в якому вона наразі не проживає, розбиті вікна та пошкоджено ворота, а також двері. Поліцейські порекомендували ОСОБА_38 звернутися на лінію « 102», що нею й було зроблено (ЄО Роздільнянського РВП ГУНП від 06.01.2026 № 121).

Реагування на повідомлення про побиття вікон було доручно наряду ГРПП «Ротор-153» у складі: інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_39 , та поліцейського СРПП Роздільнянського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_23 .

Після цього ОСОБА_9 пішов до свого дому, а наряд ГРПП у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 та лейтенанта поліції ОСОБА_22 під`їхали до будинку АДРЕСА_2 , де очікували на прибуття іншого наряду ГРПП у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_21 та старшого сержанта поліції ОСОБА_11 .

Прибувши на місце події поліцейськими було виявлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_9 . В ході спілкування між останнім та поліцейськими почалася словесна перепалка, в ході якої працівники обох нарядів ГРПП не забезпечили ведення безперервної відеофіксації та невиправдано застосували фізичну сили до ОСОБА_9 (побиття).

Лейтенант поліції ОСОБА_40 невиправдано (з перевищенням меж крайньої необхідності) застосував засіб, споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії стосовно ОСОБА_9 .

У подальшому поліцейськими було з`ясовано, що за обліками ІПНП ОСОБА_9 перебуває у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_5 , як особа, яка самовільно залишила військову частину.

Разом з цим після побиття поліцейськими ОСОБА_9 почав агресивно себе поводити та висловлюватися нецензурною лайкою стосовно поліцейських.

Враховуючи ситуацію, було прийнято рішення про затримання та доставлення до Роздільнянського РВП ГУНП після надання ОСОБА_9 відповідних заспокійливих засобів. Окрім цього стосовно ОСОБА_9 було застосовано засоби обмеження рухомості, а саме - кайданки.

В подальшому ОСОБА_9 доставлено до лікаря-психіатра КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня», де військовому було надано заспокійливий та знеболювальний засіб димедрол.

Об 11:30 поліцейськими вищевказаних нарядів поліції ОСОБА_9 доставлено до Роздільнянського РВП ГУНП для очікування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_6 . Весь час перебування ОСОБА_9 в адміністративній будівлі Роздільнянського РВП ГУНП останній скаржився на побиття працівниками поліції, а також демонстрував наявні у нього тілесні ушкодження.

В подальшому, ОСОБА_9 поміщено до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, де останній 07.01.2026 поскаржився на погане самопочуття, у зв`язку з чим, з метою медичного огляду, його доставлено до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, де надано медичну допомогу та встановлено діагноз: «Закритий перелом в- зцевого відростку правої ліктьової кістки без зміщення відламків, закритий перелом 7 ребра зліва без зміщення уламків».

Після надання медичної допомоги ОСОБА_9 повернуто до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, а про вказану подію поінформовано працівників ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, якими 07.01.2026 від останнього отримано заяву, на підставі якої 08.01.2026 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування № 62026150020000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України.

Під час проведення службового розслідування, вивчено відеофайли з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_11 за 06.01.2026, у частині що стосується взаємодії посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП, а саме ОСОБА_41 , ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 з ОСОБА_9 . На підставі проведеного аналізу яких встановлено, що ОСОБА_14 не проявляв ознак агресії і жодної загрози для поліцейських не створював. Крім того, з відеозаписів встановлено, що до ОСОБА_9 було застосовано засіб, споряджений речовинами сльозогінної та дратівливої дії, застосовано засоби обмеження рухомості, а саме кайданки, також з боку, зокрема, ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 були застосовані погрози, а також фізичне насильство. З хронології записів вбачається, що відеозапис з нагрудних відеореєстраторів не є безперервним, записи здійснені з перериваннями.

Також, під час службового розслідування були дослідженні відеозаписи, які фіксують прилеглу території Роздільнянського РВП, вхід до адміністративної будівлі та парковку, з яких також не встановлено агресивну поведінку з боку ОСОБА_42 . ОСОБА_1 , згідно записів, жодних ознак отримання тілесних ушкоджень не проявляє.

Під час службового розслідування були дослідженні відеозаписи, які фіксують, фойє адміністративної будівлі РВП та з яких вбачається, що ОСОБА_43 кричить та повідомляє, що йому зламали руку, ребра та застосували до нього фізичне насильство.

Також під час службового розслідування були дослідженні відеозаписи, які фіксують, кабінет на першому поверсі (кімната прийому громадян), з даних відеозаписів встановлено, зокрема, що ОСОБА_43 кульгає та тримається за ребра, скаржиться на стан свого здоров`я.

Таким чином, під час службового розслідування з`ясовано, що ОСОБА_2 прибув до РВП з явними знаками тілесних ушкоджень та постійно скаржився на стан свого здоров`я, а також побиття поліцейськими, які його затримували та доставляли до РВП.

З матеріалів службового розслідування також вбачається, що старший сержант поліції ОСОБА_1 надавав пояснення щодо події що трапилась 06.01.2026 року.

Так, 14.01.2026 року ОСОБА_1 надав пояснення старшому інспектору ВСР УГІ ГУНП в Одеській області майору поліції А. Швець, в яких зазначено, що 06.01.2026 він заступив на добове чергування в наряд ГРПП «РОТОР-153». У подальшому об 09:55 надійшло повідомлення про те, що за адресою м. Роздільна, Поліцейська, 59а виявлено розбиті вікна та пошкоджені ворота (заявниця ОСОБА_44 ). Наряд з позивачем прибув о 10:03 та побачили, що на місці перебуває вже наряд «РОТОР-151», який спілкувався із заявницею та вони долучилися до їх розмови. Заявниця стверджувала, що хтось розбив у неї два вікна та пошкодив ворота. В цей момент позивач почув, що у сусідній хаті хтось дебоширіть. Далі із сусіднього будинка вийшла особа у військовій формі (як встановлено у подальшому ОСОБА_45 ) та почала виражатися нецензурною лайкою. Далі позивач та частина поліцейських пішли спілкуватися із ОСОБА_46 , а один поліцейський залишився із ОСОБА_47 для відбирання пояснення та заяви.

Підійшовши до ОСОБА_45 встановили, що останній перебуває у неадекватному стані з ознаками алкогольного сп`яніння (характерний запах алкоголю, порушена координація рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці). ОСОБА_45 з невідомих причин погрожував фізичною розправою поліцейським, а також заявляв, що думає як нас роззброїти. Більш того він намагався порвати на собі одяг та у подальшому зняв бушлат та кинув його на землю. Разом з цим позивач бачив чохол від ножа, який валявся біля забору.

Далі у зв`язку з поганим самопочуттям позивач пішов до автомобілю, щоб вжити лікарські засоби (на травах). Коли він рухався у зворотному напрямку до ОСОБА_48 , останній почав ще більше проявляти агресію, а колеги позивача тримали його та відштовхували. Однак він не заспокоювався погрожував працівникам поліції фізичною розправою. Далі він зненацька наніс позивачу удар ногою в пах та ОСОБА_1 відмахнувся лівою рукою та потрапив ОСОБА_49 в область голови. Далі ще два рази відштовхував його у ліве плече.

Бачивши реальну загрозу оточуючим, колегами було прийнято рішення про застосування фізичної сили та кайданок (сльозогінний газ поліцейські не застосовували). Далі працівники поліції поклали ОСОБА_48 на землю. ОСОБА_50 затриманого ніхто не бив.

Після чого працівники поліції посадили Філимоненка до службового ТЗ РЕНО 1642 та доставили до місцевої лікарні для освідування, де лікар-психіатр вколов йому заспокійливе та встановив алкогольне сп`яніння.

У подальшому працівники поліції доставили ОСОБА_48 до Роздільнянського РВП, де передали його працівнику СКП для подальшого його передачі до ВСП ЗСУ, а наряд позивача продовжив несення служби на території реагування.

Стосовно ОСОБА_48 жодного документа працівники поліції не складали.

На питання старшого інспектора чому працівники поліції не повідомили на спецлінію « 102» про факт побиття та нелюдського відношення стосовно ОСОБА_51 пояснив, що факту побиття не було, спецзасоби та фізична сила була застосована згідно ст. 44 та ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію».

ОСОБА_1 в поясненнях також зазначив, що він не вимикав свій портативний відеореєстратор під час спілкування з ОСОБА_46 . Вказав, що відеореєстратор має здійснювати відеофіксацію під час виконання службових обов`язків, це передбачено наказом МВС № 1026.

На питання чи завдавав він ударів ОСОБА_49 позивач вказав, що лише відштовхував його. Також зазначив, що впевнений, що тілесні ушкодження ОСОБА_45 отримав від працівників ВСП ЗСУ, коли його забрали з РВП.

Позивач у поясненнях вказав, що жодного порушення службової дисципліни 06.01.2026 він не вчиняв і будь-яку провину не визнає.

Згідно з Висновком службового розслідування, оскільки між поясненнями старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та зібраними матеріалами було виявлено розбіжності, останньому було запропоновано підтвердити свої пояснення на поліграфічному дослідженні.

З довідки про результати опитування з використанням поліграфа від 20 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 встановлено наступні результати: на питання №1 «Чи завдавали Ви ударів 06.01.2026 ОСОБА_9 ?» ОСОБА_1 відповів «Ні». Як вказано в довідці від 20.01.2026 року, результати опитування дають змогу дійти таких висновків: За результатами проведеного ПФДзВП відносно тестованого виявлено значну психофізіологічну реакцію при відповіді на питання № 1. Отриманий результат свідчить про наявність свідомої психологічної установки на приховування інформації по питанню № 1, що винесено на ПФДзВП.

В ході службового розслідування було також отримано пояснення інших осіб, причетних до події що трапилась 06.01.2026 року, та проведено психофізіологічне дослідження з використанням поліграфа, а саме ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 .

Також під час проведення службового розслідування було опитано, зокрема, капітана поліції ОСОБА_52 , у якого 06.01.2026 наряди ГРПП після цільового інструктажу прийшли для отримання бодікамер. В ході видачі портативних відеореєстраторів він нагадав старшим лейтенантам поліції ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , лейтенанту поліції ОСОБА_55 , а також старшому сержанту поліції ОСОБА_11 про вимоги наказу МВС № 1026, в частині необхідності безперервної відеозйомки під час виконання службових обов`язків та недопустимість примусового виключення відеозапису на портативних відеореєстраторів.

На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший сержант поліції ОСОБА_12 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ, абзаців 2, 3 пункту 2, пунктів 3, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному недотриманні законів та інших нормативноправових актів, які регламентують діяльність поліції, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України, особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, а також перевищенні необхідних меж застосування фізичної сили, що виразилися в нанесенні ударів ОСОБА_9 в частини тіла (голову, тулуб, шию), що в подальшому могли спричинити отримання останнім тілесних ушкоджень, приниженні його честі та гідності, прояві безтактовності та перевищенні необхідних меж застосування фізичної сили під час спілкування з ОСОБА_9 , нездійсненні безперервної відеофіксації спілкування з ОСОБА_9 , неповідомлення керівникові про перевищенні необхідних меж застосування фізичної сили та допущення інших порушень відносно ОСОБА_9 , які спричинили можливе отримання останнім тілесних ушкоджень, наданні завідомо неправдивих пояснень.

Слід зазначити, що у позовній заяві відсутні твердження, заперечення, спростування позивача щодо результатів опитування його з використанням поліграфа, а також досліджень відеозаписів з поді камер, зокрема в частині переривання записів.

Поряд з цим, судом досліджено відеофайли з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_11 за 06.01.2026, відеозаписи, які фіксують прилеглу території Роздільнянського РВП, вхід до адміністративної будівлі та парковку, відеозаписи, які фіксують, фойє адміністративної будівлі РВП, відеозаписи, які фіксують, кабінет на першому поверсі (кімната прийому громадян), в межах, що стосуються поведінки та дій ОСОБА_1 . Вказані відео файли підтверджують відомості встановлені дисциплінарною комісією в дисциплінарному висновку, та підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Щодо порушення позивачем правил етичної поведінки суд зазначає, що узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських є Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Абзацами першим, другим, сьомим, восьмим, десятим пункту 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Правил етичної етики за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Таким чином, на поліцейських чинним законодавством покладено обов`язок дотримуватись норм етики, бути ввічливими, контролювати свою поведінку та емоції як у робочий, так і в не робочий час, поведінка поліцейського повинна бути прикладом для суспільства.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду 26 січня 2026 року у справі № 260/271/24, від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22, від 30 вересня 2024 року у справі № 600/5128/23-а.

Щодо доводів позивача на підтвердження протиправності оскаржуваних наказів викладених в позовній заяві, суд зазначає таке.

Щодо твердження позивача, що в службовому розслідуванні не досліджено всіх обставин події, яка склалась 06.01.2026, адже не допитано заявників щодо неналежної поведінки громадянина ОСОБА_2 , суд зазначає, що предметом службового розслідування є діяння поліцейського, стосовно якого воно призначено, та наявність у цих діяннях ознак дисциплінарного проступку. Отже, поведінка ОСОБА_2 не є предметом службового розслідування і дисциплінарна комісія мала оцінити, чи діяв саме позивач у межах повноважень, чи дотримався Правил етичної поведінки та закону. Неналежна поведінка громадянина ОСОБА_2 не виправдовує порушення дисципліни чи Присяги самим ОСОБА_1 .

Твердження позивача, що оскаржений наказ не містить будь-яких висновків щодо характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, суд не приймає до уваги, оскільки стаття 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає перелік обставин, які враховуються під час визначення виду стягнення (характер, обставини, особа, вина, пом`якшуючі/обтяжуючі фактори тощо). Однак фіксація, дослідження та детальний опис цих обставин здійснюються у висновку службового розслідування, а не безпосередньо в тексті самого наказу.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що як висновок службового розслідування так і оскаржуваний наказ містять посилання на нормативно-правові акти, порушення яких було допущено позивачем, а також суть цих порушень.

Так, в оскаржуваному наказі від 02.02.2026 року №265 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області», серед іншого вказано, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 233 7-У ІII, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого, третього пункту 2, пунктів 3, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Суд також не приймає до уваги твердження про порушення під час здійснення службового розслідування п.п. 6,7,8 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до ч. 6 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Однак як вбачається зі змісту наведеної норми, виклик особи для надання пояснень здійснюється виключно у разі відсутності поліцейського на службі.

Між тим, Наказом ГУНП від 12.01.2026 № 45 о/с старших лейтенантів поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , лейтенанта поліції ОСОБА_22 , а також старшого сержанта поліції ОСОБА_11 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування. Відповідно до цього наказу, робочим місцем на час відсторонення від виконання службових обов`язків старших лейтенантів поліції ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , лейтенанта поліції ОСОБА_22 , а також старшого сержанта поліції ОСОБА_15 визначено приміщення Роздільнянського РВП ГУНП в області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 5, м. Роздільна, Одеська область.

Отже, оскільки наказом ГУНП від 12.01.2026 № 45 о/с для відсторонених поліцейських було офіційно визначено конкретне робоче місце в приміщенні Роздільнянського РВП ГУНП, вони вважаються такими, що перебувають на службі, тому дисциплінарна комісія не мала обов`язку застосовувати процедуру ч. 6 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо надсилання рекомендованих листів з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі, оскільки поліцейські юридично та фактично мали перебувати безпосередньо за місцем розташування органу поліції (Роздільнянський РВП ГУНП).

Твердження позивача про порушення процедури його виклику для надання пояснень є неспроможними ще й з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем письмових пояснень з приводу обставин, що стали слугували підставою для призначення службового розслідування.

Щодо доводів позивача, що дисциплінарною комісією не враховано, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває неповнолітня дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не враховано його незадовільний стан здоров`я, суд погоджується з твердженням відповідача, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не має враховувати будь-яких обставин приватного життя поліцейського.

Суд зазначає, що наявність сім`ї чи дітей не звільняє особу від обов`язку неухильно дотримуватися закону та не є перешкодою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Також погіршення здоров`я не є виправданням для свідомого порушення службової дисципліни чи Присяги поліцейського.

Твердження позивача про те, що під час службового розслідування не враховано його службову характеристику, наявні в нього медалі, знаки, грамоти, подяки, суд також не приймає до уваги, оскільки сама по собі позитивна характеристика не може слугувати звільненню особи від дисциплінарної відповідальності чи обрання більш м`якого виду дисциплінарного стягнення, оскільки на вибір останнього впливає у сукупності встановлені усі обставини та факти, які підтверджують чи спростовують склад вчиненого дисциплінарного проступку, в чому він полягає та підстави які слугували його вчиненню.

Щодо співмірності дисциплінарного стягнення із скоєним правопорушення суд зазначає таке.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 березня 2026 року у справі № 420/1951/23, від 01 квітня 2020 року у справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт грубого порушення службової дисципліни, суд вважає, що відповідач довів та належним чином обґрунтував, що за встановлені у висновку службового розслідування порушення службової дисципліни до позивача слід застосувати найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції.

На підставі викладеного, суд вважає правильним висновок службового розслідування, який був сформований у межах компетенції. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим суд вважає, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку. За таких обставин, відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів відповідача.

Щодо вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зауважує, що вони з урахуванням наведених вище мотивів також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук