Постановление суда № 137858544, 01.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань продовження процесуального строку

01 липня 2026 рокусправа № 466/2755/26Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, ЛКП Львівавтодор про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

встановив:

на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить суд:

-скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №198 від 10.03.2026 щодо обмеження права на безоплатний проїзд у громадському транспорті;

-визнати незаконним анулювання ОСОБА_1 транспортної карти Леокарт з позначкою довічно;

-забезпечити ОСОБА_1 конституційне право на безоплатний проїзд у громадському транспорті відповідно до постанови КМУ №354 від 17.05.1993;

-стягнути з виконавчого комітету Львівської міської ради моральну та матеріальну шкоду в розмірі 45000 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.04.2026 передано справу №466/2755/26 за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 для розгляду вказаної справи призначено суддю Гулкевич І.З.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №466/74/23 передано на розгляд головуючому судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано ОСОБА_1 надати уточнену позовну заяву (у кількості для суду та відповідача) з чітко сформульованими позовними вимогами у відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КАС України із зазначенням всіх відомостей про позивача та відповідача: відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відомі номери засобів зв`язку відповідача, адреси електронної пошти відповідача, наявність або відсутність електронного кабінету сторін.; інформацію чи вживались заходи забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду; власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 4359,20 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

25.05.2026 позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій просить ;

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №198 від 10.03.2026;

Визнати протиправним анулювання транспортної картки Леокарт виданої ОСОБА_1 з позначкою довічно;

Визнати протиправними дії щодо обмеження реалізації права на безоплатний проїзд шляхом обов`язкового використання транспортної картки Леокарт для пенсіонерів;

Визнати протиправними обмеження права на безоплатний проїзд для пенсіонерів, які не є мешканцями м. Львова або не мають статусу ВПО;

Зобов`язати забезпечити право на безоплатний проїзд у міському громадському транспорті;

Стягнути з відповідача судові витрати у разі задоволення позову;

Стягнути з відповідача моральну та матеріальну шкоду завдану неправомірними діями відповідача;

Зобов`язати виконавчий комітет Львівської міської ради забезпечити реалізацію права на проїзд пенсіонерів відповідно до постанови КМУ №354 від 17.05.1993 Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування та забезпечити реалізацію права на підставі пенсійного посвідчення.

Також позивачем подано письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 продовжено строк для усунення недоліків.

26.06.2026 позивач подала уточнену позовну заяву, в якій просить:

визнати протиправними дії ЛКП Львівавтодор щодо встановлення обов`язкової умови використання транспортної картки Леокарт, як обов`язкової умови реалізації її права ОСОБА_1 на безоплатний проїзд у міському громадському транспорті, як пенсіонерки України, як це існує в усіх містах України;

зобов`язати ЛКП Львівавтодор забезпечити реалізацію права ОСОБА_1 на безоплатний проїзд у міському громадському транспорті на підставі пенсійного посвідчення без обов`язкового використання транспортної картки Леокарт та без будь-яких додаткових умов, як це існує у всіх містах України;

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №198 від 10.03.2026 п.1.3 (п.1.3.1, п.1.3.2), п.2.3, що унеможливлюють реалізацію права пенсіонерів України на безоплатний проїзд за пенсійним посвідченням, як їздять пенсіонери по всій Україні;

визнати протиправними рішення Львівської міської ради та її виконавчих органів у частині, де встановлено обов`язкове використання Леокарт для реалізації права пенсіонерів України на безоплатний проїзд, зокрема рішення №1009 від 19.11.2021; № №690 від 13.08.2021 та інші;

зобов`язати Львівську міську раду привести порядок організації пільгового проїзду у місті Львів у відповідності до законодавства України, забезпечити безумовну можливість реалізації пенсіонерами України права на безоплатний проїзд на підставі пенсійного посвідчення;

витребувати у Львівської міської ради та ЛКП Львівавтодор усі рішення, порядки та внутрішні документи, що регулюють впровадження та застосування системи Леокарт у частині пільгового проїзду пенсіонерів України;

зобов`язати Львівську міську раду та її виконавчі органи після встановлення судом змісту витребуваних рішень, порядків та інших документів усунути положення, які звужують або унеможливлюють реалізацію права пенсіонерів України на безоплатний проїзд за пенсійним посвідченням, як їздять усі пенсіонери в усіх містах України;

стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 5000 грн завдану незаконним обмеженням права на безоплатний проїзд, що призвело до вимушених витрат на багаторазовий проїзд до державних органів і суду, отримання довідок, копіювання документів, канцелярських витрат, а також витрат додаткових, пов`язаних з використанням транспорту напротязі всього часу з моменту блокування картки Леокарт, а саме з 16.03.2026 по червень 2026 року і до вирішення цього питання судом;

стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000 грн завдану тривалими моральними стражданнями, фізичним болем (хворі ноги-коліна та трамбофлебіти), порушенням нормального способу життя, вимушеними багаторазовими зверненнями до органів влади та значними витратами часу, сил і здоров`я для захисту мого порушеного права.

Оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені у повному обсязі, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Так, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3)визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4)визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Тобто, вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

В уточненій позовній заяві серед іншого позивач просить суд: зобов`язати Львівську міську раду привести порядок організації пільгового проїзду у місті Львів у відповідності до законодавства України, забезпечити безумовну можливість реалізації пенсіонерами України права на безоплатний проїзд на підставі пенсійного посвідчення; зобов`язати Львівську міську раду та її виконавчі органи після встановлення судом змісту витребуваних рішень, порядків та інших документів усунути положення, які звужують або унеможливлюють реалізацію права пенсіонерів України на безоплатний проїзд за пенсійним посвідченням, як їздять усі пенсіонери в усіх містах України.

Суддя зазначає, що суд не може перебирати на себе дискреційні (владні) повноваження органу місцевого самоврядування та вказувати, який саме текст чи положення міська рада має вносити до своїх нормативно-правових актів. Належним способом захисту в даному випадку є вимога про визнання протиправним та нечинним конкретного рішення (або його окремих положень).

Вимога про визнання протиправними рішень та інші, без зазначення їх точних реквізитів (дати, номера, назви), є процесуально недопустимою. Суд не може розглядати абстрактні вимоги щодо невідомих актів, які не конкретизовані.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди без зазначення їх розміру, ціни позову та без надання обґрунтованого розрахунку заявлених сум.

Вимога про зобов`язання усунути положення після встановлення судом змісту витребуваних рішень є суперечливою. Витребування доказів є процесуальною дією під час розгляду справи, а не самостійною вимогою, яка може бути задоволена у рішенні суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 сформульовані нечітко та не узгоджуються зі способами судового захисту.

Частиною 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зважаючи на наведене, суддя вважає за доцільне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 121, 123, 161, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя-

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №466/2755/26.

Надати позивачу строк 5 днів з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 04.05.2026 та надати уточнену позовну заяву із чітким та належним формулюванням позовних вимог; конкретизувати рішення, дії або бездіяльність, що оскаржуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна