Постановление суда № 137857813, 01.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2026 року Київ справа № 320/25681/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви, з якою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправною та скасувати вимогу від 08.06.2026 Nє Ф-4171324-2615 ГУ ДПС у м. Києві про наявність станом на 31 травня 2026 року боргу (недоїмки) у розмірі 17857,84 грн.

- Зобов?язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: Україна, 04116, м Київ, вул. Шолуденка,33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1 прож.: АДРЕСА_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 17857,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Під час вивчення позовної заяви суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п. 1 п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у сумі 3 328 гривень).

Із змісту позовної заяви випливає, що в ній заявлено вимогу майнового характеру.

Таким чином, сума судового збору за звернення позивача з вимогою майнового характеру становить 1 331,20 грн.

Проте, позивачем не додано документ на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі.

До позовної заяви позивач додав клопотання про відстрочення від сплати судового збору, у зв`язку із складним матеріальним становищем та фактичною відсутністю можливості сплатити судовий збір.

До вказаного клопотання позивач додав рішення суду Словаччини щодо визнання її опікуном неповнолітньої онуки.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, визначені статтею 8 Закону № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Частиною 3 статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання про відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ч. 1 ст. 77 КАС повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Для вирішення зазначеного питання необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.

Суд зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, звільнення від його сплати.

Висновки аналогічного змісту містяться у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 і підстави для відступлення від них відсутні.

Так, у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2025 року у справі № 380/14720/22 зазначено, що закладена у чинному законодавстві вимога щодо справляння особами судового збору при зверненні до суду є обов`язковою для усіх учасників справи. Тому реагування судом у процесуальний спосіб на недотримання позивачем цієї вимоги за відсутності на те правових підстав не може трактуватися як надмірний формалізм з боку суду.

Щодо долучення рішення суду Словаччини щодо визнання позивача опікуном неповнолітньої онуки, суд зазначає.

Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 р. зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Суд зазначає, що подане рішення неможливо дослідити, оскільки воно викладене іноземною мовою. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити його зміст, перевірити обставини, на які посилається позивач та оцінити його доказове значення.

Враховуючи наведене суд вказує на те, що при зверненні із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалу від 08 квітня 2024 року у справі №990/298/23.

Суд зазначає, що подані додатки до клопотання не є достатніми доказами, які б у повному обсязі підтверджували неможливість сплати судового збору з огляду на майновий стан позивача, оскільки не містять відомостей про сукупний дохід позивача, наявність чи відсутність у неї іншого майна, грошових коштів, джерел доходу, а також інших обставин, які відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підлягають врахуванню судом при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору.

Водночас застосування судом положень ст. 8 Закону № 3674-VI пов`язується саме з належним підтвердженням скрутного майнового стану особи, який об`єктивно унеможливлює сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, або надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення (івідстрочення) від сплати судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали, шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору у сумі 1 331,20 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Керуючись статтями 160-162, 169, 171, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС.

4. Копію ухвали надіслати (надати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Сас Є.В.