Постановление суда № 137839913, 01.07.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

01.07.2026

Справа № 494/1565/26

Провадження № 1-кс/494/158/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12026162260000285 від 18.05.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каришків, Барського району, Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого, який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2026 року прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На обґрунтування поданого клопотання, прокурор також пояснила, що проведеним досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації, та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законодавством порядку, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 18.05.2026 року, приблизно о 06:20 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час дії на території України воєнного стану, який оголошено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102IX, дія якого неодноразово продовжувалася, через вхідні двері, які не було зачинено на замок, проник до будинку, де мешкала ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у спальній кімнаті в шафі виявив грошові кошти, а саме: 3875 доларів США, що становить 170 780,55 гривень за курсом НБУ, 50 Євро, що становить 2563,03 гривень за курсом НБУ та 121 000 гривень, що належать ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та викрити його злочинні дії ніхто не може, діючи з прямим умислом повторно, та метою незаконного збагачення, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, протиправно, таємно викрав грошові кошти, а саме: 3875 доларів США, що становить 170 780,55 гривень за курсом НБУ, 50 Євро, що становить 2563,03 гривень за курсом НБУ та 121 000 гривень, що належать ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 294 343,58 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 19.05.2026 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.07.2026 року включно із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 грн.

23.06.2026 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Березівського районного суду Одеської області.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у повному обсязі доведено сукупністю належних та допустимих доказів у їх сукупності, які наявні у матеріалах кримінального провадження і надані стороні захисту для ознайомлення під час виконання вимог ст. 290 КПК України. Під час досудового розслідування встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, за якими останньому висунуто обвинувачення.

Необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який було враховано слідчим суддею при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на даний час не зникли і не зменшились.

На підставі вищевикладеного, прокурор просила продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», із визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила таке задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що раніше обрані йому запобіжні заходи він не порушував, стосовно продовження йому запобіжного заходу покладався на думку суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила стосовно застосування до свого підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила про отриманні травми ОСОБА_4 під час проходження військової служби, відсутність ризиків на даний час. Вважає, що до обвинуваченого доцільно застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні покладалась на думку суду.

Вивчивши подані клопотання, матеріали кримінального провадження за №12026162260000285 від 18.05.2026 року, заслухавши думки учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення їхньої переконливості суд приходить до наступного висновку.

На розгляді у Березівському районному суді Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162260000285 від 18.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При продовженні запобіжного заходу, суд враховує наявні матеріали кримінального провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред`явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

У судовому засіданні було встановлено, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України обвинувачується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Каришків, Барського району, Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше неодноразово судимий.

18 травня 2026 року в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

18 травня 2026 року у порядку статті 278 КПК України ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні указаного злочину.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 19 травня 2026 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.07.2026 року включно із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В ході судового засідання прокурором було доведено, що обвинувачений ОСОБА_4 може:

- переховуватись від суду, ризик переховування є актуальним та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до семи років).

Окрім того обвинувачений офіційно не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, тому може безперешкодно залишити своє місце проживання, ускладнивши тим самим нормальну діяльність суду, здійснення правосуддя. Водночас, прокурор зауважив, що ризик переховування від суду зростає в умовах воєнного стану та війни;

-ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України) є обґрунтованим оскільки, наявні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити предмети, що використовувались для вчинення кримінального правопорушення, або які зберегли собі сліди вчинення злочину;

-ризик незаконно впливати на свідків та потерпілу (ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України) полягає у тому, що ОСОБА_4 знайомий з особами, які фігурують як свідки у даному кримінальному провадженні, вони проживають в одному населеному пункті с. Маринове, Березівського району, Одеської області. Також обвинувачений знайомий з потерпілою у кримінальному провадженні. Указане свідчить про те, що обвинуваченому відома адреса проживання свідків, відтак під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини вчиненого він може чинити вплив на свідків та потерпілу.

Окрім того наразі потерпіла та свідки не були допитані безпосередньо в суді. Тому ОСОБА_4 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.

-ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) полягає у тому, що враховуючи підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочину, враховуючи особу обвинуваченого, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини корисливої спрямованості, є підстави побоюватись щодо вчинення останнім нового кримінального правопорушення.

Окрім того, останній перебуває в самовільному залишенні військової частини та 20.08.2024 року п`ятим слідчим відділом територіального управління ДБР, розташованого у м. Київ скеровано обвинувальний акт до суду за ч. 5 ст. 407 КК України.

Неможливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби обвинуваченого уникнути відповідальності.

Вказані ризики враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на теперішній час не втратили своєї актуальності.

Дані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим свідчать про те, що ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та залишились незмінними.

Вказані вище обставини та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України виключають об`єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на обставини кримінального правопорушення, з урахуванням характеру, способу, тяжкості злочину, у вчинені якого особа обвинувачується, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 у якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на останнього у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, яка клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримала та просила таке задовольнити, пояснення ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , пояснення потерпілої ОСОБА_6 , враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором, доведено наявність, на даний час, ризиків, визначених пунктами 1, 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги дані про обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197, 200, 314-315, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12026162260000285 від 18.05.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - строком на 60 діб, тобто до 29.08.2026 року включно, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу, заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 гривень.

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Код отримувача за ЄДРПОУ: 26302945

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435

Призначення платежу: згідно ухвалу суду від 01.07.2026 року, заставна сума за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суддя: ОСОБА_1 .

У разі внесення застави на відповідний рахунок Територіальногоуправління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1