Постановление суда № 137821664, 25.06.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2852/26

Провадження № 1-в/545/195/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника адміністрації установи ОСОБА_4 ,

засудженої ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та Державною установою «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, освіта вища, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , засудженої вироком Подільського районного суду міста Києва від 17.02.2025 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України, до 5 років 06 місяців позбавлення волі, про заміну відбутої частини покарання більш м`яким у виді пробаційного нагляду,

у с т а н о в и в:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у вигляді пробаційного нагляду, в обґрунтування якого зазначено, що остання засуджена вироком Подільського районного суду м.Києва від 17.02.2025 за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді 05 років 06 місяців позбавлення волі. ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65). Відповідно до матеріалів особової справи, вироків та судових рішень, строк відбування покарання обчислюється з 20.06.2023, а кінець строку 09.12.2026. Згідно з характеристикою ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» та матеріалами особової справи, термін застосування ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким настав за відбуттям призначеного строку покарання, а саме не раніше 09.08.2024. Отже, на час подання цього клопотання формальна умова щодо фактичного відбуття необхідної частини строку покарання виконана. Згідно з характеристикою ДУ «Надержинщинська виправна Колонія (№ 65)», ОСОБА_5 вину у скоєному злочині визнає в повному обсязі та усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення. ОСОБА_5 не заперечує факту вчинення кримінального правопорушення, не перекладає відповідальність на інших осіб, усвідомлює необхідність зміни способу життя та демонструє готовність до повернення до соціально правомірної поведінки. З характеристики установи вбачається, що ОСОБА_5 працевлаштована у майстерні установи в бригаді № 15, виконує обов`язки бригадира. До роботи ставиться сумлінно. Поставлені завдання виконує вчасно та якісно. До обладнання та інструментів ставиться бережно. До виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою та бачить суспільну необхідність у такій роботі. Виконання обов`язків бригадира свідчить не лише про формальне працевлаштування, а й про певний рівень довіри з боку адміністрації установи. Особа, яка має негативну або нестабільну поведінку, як правило, не може ефективно виконувати організаційні функції у бригаді та бути відповідальною за належне виконання роботи. У 2024 ОСОБА_5 закінчила Надержинщинський навчальний центр № 65 та здобула професію «Штукатур» 3 розряду. Також у 2024 вона завершила курс навчання для Соціальних робітників, розроблений благодійною організацією FREE ZONE. Відповідно до довідки ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» від 20.04.2026, ОСОБА_5 має сім заохочень у виді подяки. Довідкою установи підтверджується наявність у минулому трьох дисциплінарних стягнень, однак усі вони є погашеними. Бере участь у соціально-виховній роботі та програмах диференційованого виховного впливу. Відповідно до ст. 123 КВК України ОСОБА_5 успішно пройшла програму диференційованого виховного впливу «Подолання наркотичної залежності». Також засуджена залучена до програми диференційованого виховного впливу «Професія» та є учасником фізкультурно-оздоровчого гуртка. ОСОБА_5 підтримує соціально корисні зв`язки з матір`ю ОСОБА_7 та батьком ОСОБА_8 шляхом телефонних розмов. Стосунки доброзичливі. Згідно з характеристикою, після звільнення ОСОБА_5 має намір мешкати за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з характеристикою, ОСОБА_5 орієнтована на широке коло спілкування, прагне до встановлення та підтримання контактів, використовує конструктивні стратегії поведінки в конфлікті. Самооцінка засудженої є адекватною ситуації. Рівень агресивності низький. Вороже ставлення до оточуючих відсутнє. Нервово-психічна стійкість задовільна. Засуджена наполеглива, дисциплінована, дотримується моральних стандартів та правил, незалежна від групи, уміє самостійно приймати рішення, бере на себе відповідальність за них. У спілкуванні висловлює бажання змінюватися, усвідомлює необхідність досягнення позитивних змін. Пройшла програму диференційованого виховного впливу «Подолання наркотичної залежності». За результатами оцінки ризик вчинення повторного кримінального правопорушення щодо ОСОБА_5 визначено як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінено як середній. З урахуванням викладеного захисник просить замінити ОСОБА_5 невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі більш м`яким, а саме пробаційним наглядом з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Засуджена ОСОБА_5 також просила задовольнити клопотання. Зазначила, що до засудження працювала у міжнародному аеропорту «Бориспіль». Має захворювання ніг. Останні два тижні не працює, оскільки за станом здоров`я написала заяву про звільнення за власним бажанням. Працювала швачкою у 15 бригаді. Мала 3 стягнення за зберігання телефону. 28.01.2026 судом було відмовлено у задоволенні умовно-дострокового звільнення, оскільки 13 років назад до неї вже застосовувалася дана пільга. 13.01.2026 відбулося засідання комісії щодо заміни покарання, але вона написала заяву про відмову. За оцінкою ступеня виправлення набрала 91 бал.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, оскільки станом на час розгляду клопотання засуджена не стала на шлях виправлення, враховуючи думку адміністрації колонії.

Представник установи виконання покарання зазначила, що станом на момент характеристика на засуджену та висновок щодо ступеня виправлення засудженої, надані на час звернення адвоката у травні 2026, відповідали поведінці засудженої. Проте за останні два тижні поведінка засудженої змінилася на гіршу. Змінилося ставлення засудженої до роботи, за станом здоров`я вона може працювати, але останнім часом не працює. Має несплачені суми за виконавчими листами. За останнім висновком щодо ступеня виправлення, наданим до суду, засуджена набрала 57 балів, що є недостатнім рівнем. Стягнень за час відбування покарання у державній установі не було, але дотримання правил поведінки є обов`язком засудженої. Подане клопотання щодо заміни покарання на більш м`яке не підтримує, просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 537 ч. 3 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням.

Згідно з ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням може бути застосована, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці став на шлях виправлення.

Положеннями пункту другого частини четвертої статті 82 КК України встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі. Як визначено статтею 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Разом з тим, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджена вироком Подільського районного суду м.Києва від 17.02.2025 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку: 22.09.2022. Кінець строку: 09.12.2026.

Станом на 25.06.2026 відбута частина покарання 03 роки 09 місяців 04 днів; невідбута частина покарання 01 рік 04 місяців 10 днів.

Отже, на момент розгляду клопотання, ОСОБА_5 формально набула право на застосування до неї ст. 82 КК України, оскільки відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України фактично відбула не менше 1/2 строку покарання, призначеного судом за тяжкий злочин.

Згідно з характеристикою установи виконання покарань від 23.06.2026 та особової справи, засуджена ОСОБА_5 з 21.02.2024 відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)», не працевлаштована, раніше судима, має два виконавчі листи, а саме сплати судових витрат в сумі 11363,36 грн. та відшкодування збитків, понесених у результаті виплати страхового відшкодування у сумі 48346,24 грн. Станом на 22.06.2026 заборгованість становить 38480,14 грн. У 2024 закінчила Надержинщинський навчальний центр № 65 і здобула професію «Штукатур» 3 розряду. Також у 2024 звершила курс навчання для соціальних робітників розроблений благодійною організаціює FREE ZONE.

До виконання робіт з благоустрою ставиться задовільно. Засуджена орієнтована на вузьке коло спілкування, не прагне до встановлення та підтримання контактів, не вміє використовувати конструктивні стратегії поведінки в конфлікті. Самооцінка дещо завищена. Рівень агресивності - низький. У засудженої відсутнє вороже ставлення до оточуючих. Нервово-психічна стійкість задовільна. Засуджена безініціативна, не цілеспрямована, їй не властиві аналізування проблемних ситуацій та пошук шляхів їх вирішення. Рівень адаптації - середній. Станом на 22.06.2026 року прослідковуються асоціальні переконання, ідеали. Засуджена не завжди дотримується моральних стандартів та правил. Може бути залежна від групи, не завжди вміє самостійно приймати рішення. В індивідуальному спілкуванні висловлює бажання змінюватися, проте не завжди усвідомлює необхідність досягнення позитивних змін. До засудження вживала ПАР. Має стабільну мотивацію не вживати ПАР після звільнення.

На підтримуючій замісній терапії не перебуває. До засудження в оточенні були знайомі з антисоціальною поведінкою, які притягувались до кримінальної відповідальності. Не піддається впливу прокримінального або антисоціального оточення. Спілкується з оточенням позитивної спрямованості. Розлучена. Соціально-корисні зв`язки підтримує з матір`ю та батьком, шляхом телефонних розмов. Вину у скоєному злочині визнає в повному обсязі. Не повністю усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення. Має сім заохочень, а саме : 08.10.2024, 06.01.2025, 04.04.2025, 04.07.2025, 06.10.2025, 06.01.2026, 08.04.2026. Має три стягнення (догани): 03.10.2022, 08.06.2023, 22.11.2023 (за зберігання заборонених предметів). Усвідомлює, що їй необхідно змінити після звільнення, проте не вживає активних заходів. Має середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик ймовірної небезпеки для суспільства. Індивідуальна програма соціального виховної роботи виконана частково, заплановані заходи ще тримають. За умови здійснення впливу прогноз успішної адаптації сприятливий. На час складання характеристики засуджена має слабку мотивацію до змін та самовдосконалення. Згідно висновку комісії засуджена не стала на шлях виправлення та не заслуговую на застосування статті 82 КК України, набрала 65 балів.

15.01.2026 комісією установи при розгляді матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення на підставі ст. 81 КК України ухвалене рішення (протокол № 2) направити матеріали до суду на умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 , яка довела своє виправлення. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28.01.2026 відмовлено в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_5 . Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27.04.2026 ухвала суду від 28.01.2026 в частині відмови в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_5 , залишена без змін.

Статтею 51 КК України визначено види покарань та порівняльна суворість покарань, яка визначається від першого виду найбільш м`якого покарання до останнього найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання «позбавлення волі на певний строк» з чого слідує, що «пробаційний нагляд» є більш м`яким видом покарання ніж позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням.

Разом з тим, прийняття рішення про заміну покарання більш м`яким не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

При цьому, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженої, відповідно до ст. 9 КВК України, є її обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Суд бере до уваги наявний у матеріалах справи висновок щодо ступеня виправлення ОСОБА_5 , відповідно до якого, станом на час розгляду справи засуджена не довела своє виправлення, набрала 57 балів з 65, не працює, звільнилася за власним бажанням, індивідуальна програма соціальної виховної роботи виконана частково, заплановані заходи ще тривають. Адміністрація установи вважає, що засуджена не стала на шлях виправлення та не заслуговує на застосування статті 82 КК України.

Крім того, суд враховує, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28.01.2026, залишеною в силі ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27.04.2026, відмовлено в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_5 , оскільки засуджена не довела своє виправлення.

Враховуючи наведене, на переконання суду, такий вид покарання (пробаційний нагляд), на який захисник просить змінити призначене ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, на даний час не буде в повній мірі відповідати характеру вчиненого злочину, відомостям про особу засудженої та її ступеню виправлення, з тим, щоб гарантувати подальшу виховну дію покарання, зокрема запобігання нових кримінальних правопорушень не тільки засудженим, а і іншими особами.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника.

Керуючись ст.ст. 51, 59-1, 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про заміну відбутої частини покарання більш м`яким у виді пробаційного нагляду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 30.06.2026

Суддя ОСОБА_1