Решение № 137815902, 30.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 рокусправа № 380/4920/25 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/4920/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейна компанія» до Держаної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейна компанія» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 056891 від 28.08.2024 року видану Державною службою України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області.

В обґрунтування позову зазначено те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 056891 від 28.08.2024 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Сімейна компанія» не є власником та не використовує в наймі, оренді транспортний засіб. Крім цього, позивач не має трудових чи цивільно-правових відносин з водієм транспортного засобу MAN д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_1 , з яким позивач уклав договір-заявку на транспортне перевезення вантажу №29 від 23.07.2024.

Таким чином, постанова про застосування адміністративно господарського штрафу № ПШ 056891 від 28.08.2024 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач не є автомобільним перевізником та не здійснював на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажу, а відтак не є суб`єктом відповідальності у розумінні ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час проведення рейдової перевірки водій транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 надав представникам контролюючого органу Товарно транспортну накладну № 272/1 від 24.07.2024. У ТТН 272/1 від 24.07.2024, яка була надана водієм безпосередньо під час перевірки (на місці зупинку) було зазначено наступні відомості: Автомобільний перевізник ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код 36764826; Замовник ПП «Степанків», Ідентифікаційний код 42591471; - Вантажовідправник - ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код 36764826; - Вантажоодержувач ПП «Степанків», Ідентифікаційний код 42591471.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подав відповідь на відзив у якому звертає увагу суду на те, що згідно з доводів відзиву, відповідач стверджує, що повідомлення №64569/33/24-24 від 29.07.2024 про розгляд матеріалів справи направлено позивачеві рекомендованим відправленням №7905100422563, а копію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 056891 від 28.08.2024 направлено рекомендованим відправленням №7905100440650. Позивач зазначає, що на його адресу жодних листів від відповідача не надходило (ні на поштове відділення, ні на електронну пошту), а про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач довідався лише після відкриття Залізничним ВДВС Західного МУ МЮ виконавчого провадження АСВП №76724670. Позивач заперечує зазначені доводи та звертає увагу, що вказані відправлення повернулись адресанту (відповідачу) по закінченню терміну зберігання. Позивач вважає, що представниками контролюючого органу під час проведення перевірки допущено грубі помилки при дослідженні документів, наданих водієм транспортного засобу Пуршак С.Д., в долучених відповідачем додатках чітко вбачається, що в Товарно-транспортній накладній №272/1 від 24.07.2024 року зазначено автомобіль марки РЕНО МАСКОТТ д.н.з. НОМЕР_2 , а не зупинений ними транспортний засіб марки MAN, днз. НОМЕР_1 , що здійснював перевезення, що свідчить про неповне з`ясування обставин та протиправність такої постанови. Важливо звернути увагу, що в акті №045163 від 24.07.2024 вказано, що транспортний засіб марки MAN днз. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , проте в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 056891 від 28.08.2024 року власником транспортного засобу марки MAN днз. НОМЕР_1 вже зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейна компанія», що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а відтак така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив щодо заперечень позивача стосовно отримання листів. 01.08.2024 позивачу на його адресу місцезнаходження згідно даних зазначених в ЄДР, рекомендованим відправленням № 7905100422563 було направлено Повідомленням № 64569/33/24-24 від 29.07.2024 про розгляд матеріалів справи (Запрошення на розгляд матеріалів справи), однак вказане відправлення повернулось адресанту по закінченню терміну зберігання це підтверджує копія конверту рекомендованого відправлення з відміткою про прийняття такого відправлення оператором поштового зв`язку та відміткою про повернення у зв`язку з закінченням терміну зберігання, окрім цього долучає до матеріалів справи копію фіскального чеку та списку №10373 згуртованих поштових відправлень листів рекомендованих, що підтверджують вказане направлення. 31.08.2024 позивачу на його адресу місцезнаходження згідно даних зазначених в ЄДР, рекомендованим направленням №7905100440650 було направлено копію постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт № ПШ 056891 від 28.08.2024, однак вказане відправлення повернулось адресанту по закінченню терміну зберігання це підтверджує копію конверту рекомендованого відправлення з відміткою про прийняття такого відправлення оператором поштового зв`язку та відміткою про повернення у зв`язку з закінченням терміну зберігання, окрім цього долучає до матеріалів справи копію фіскального чеку та списку №11834 згуртованих поштових відправлень листів рекомендованих, що підтверджують вказане направлення.

Щодо зауважень представника позивача, стосовно відсутності даних про відправлення в автоматизованій системі поштового оператора Укрпошта, зазначає, що в Постанові КАС ВС від 25.12.2024 № 440/4592/23 заначено, що: « 40.Аналіз положень п. п. 121-124, 128 Правил N 270 дає підстави стверджувати, що інформація в автоматизованій системі Укрпошти має обмежений шестимісячний термін зберігання, тому саме протягом такого строку Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію/ копії документів щодо пересилання та вручення поштових відправлень».

Щодо інших зауважень позивача викладених у відповіді на відзив, відповідач зазначає, що під час проведення рейдової перевірки водій транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 надав представникам контролюючого органу Товарно транспортну накладну № 272/1 від 24.07.2024 року. У ТТН 272/1 від 24.07.2024 року, яка була надана водієм безпосередньо під час перевірки (на місці зупинку) було зазначено наступні відомості: Автомобільний перевізник ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код 36764826; Замовник ПП «Степанків», Ідентифікаційний код 42591471; Вантажовідправник - ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код 36764826; Вантажоодержувач ПП «Степанків», Ідентифікаційний код 42591471.

Розглядаючи справи подібної категорії, Верховний Суд сформував сталий та незмінний підхід до вирішення питання щодо встановлення особи автомобільного перевізника у справах, в яких оскаржують постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

У постанові від 22 лютого 2024 року по справі №520/4486/23 Верховний Суд зазначив, що відомості щодо перевізника зазначаються в ТТН, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки, оскільки під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є ТТН, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Верховний Суд у постанові від 14.11.2024 № 420/24932/23 дійшов висновку, що формування та збір документів для перевезення завершується на початок руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що подання до суду документів, які не було пред`явлено під час перевірки, не спростовують факт відсутності встановленого порушення, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений Законом N 2344-III.

Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.»

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України ухвалою судді від 17.03.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Судом встановлені наступні обставини:

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, 24 липня 2024 року, авт/дор Західний обхід міста Львова 7 км. + 100 м., старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено, порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 при перевезенні вантажу згідно ТТН №272/1 від 24.07.2024 виявлено порушення відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до т/з.

За результатами рейдової перевірки складено Акт № АР 045163 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 24.07.2024 року.

Повідомленням № 64569/33/24-24 від 29.07.2024 року про розгляд матеріалів справи (Запрошення на розгляд матеріалів справи), позивачу було направлено на його рекомендованим відправленням № 7905100422563, однак вказане відправлення повернулось адресанту по закінченню терміну зберігання.

За результатом розгляду справи, було винесено Постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № ПШ 056891 від 28.08.2024 року.

Копію постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт № ПШ 056891 від 28.08.2024 року, позивачу було направлено рекомендованим відправленням № 7905100440650, однак вказане відправлення повернулось адресанту по закінченню терміну зберігання.

У ТТН 272/1 від 24.07.2024 року, яка була надана водієм безпосередньо під час перевірки (на місці зупинку) було зазначено наступні відомості: Автомобільний перевізник ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код - 36764826; Замовник ПП «Степанків», Ідентифікаційний код - 42591471; Вантажовідправник - ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код - 36764826; Вантажоодержувач ПП «Степанків», Ідентифікаційний код -42591471.

У ТТН від 23.07.2024 №Р3399, яку долучив позивач до матеріалів справи зазначено наступні відомості: Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; Замовник ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код - 36764826; Вантажовідправник - ТОВ «Україна 2001», Ідентифікаційний код - 350809322176; Вантажоодержувач ТОВ «Сімейна компанія», Ідентифікаційний код - 36764826, Водій- ОСОБА_3 .

Позивач не погоджуючись із спірною постановою відповідача, звернувся до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо є обов`язковими для власників транспорту.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно- транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Однак, перелік документів, визначений статтею 48 Закону №2344-ІІІ, не є вичерпним.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 57, 58 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» , автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Суд враховує, що Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування положень статті 48 Закону № 2344-III в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності, який викладено у постановах від 06 вересня 2023 року справі № 120/5064/22, від 16 серпня 2023 року у справі № 160/12371/22, від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21, від 22 лютого 2024 р. № 520/4486/23.

Доводи позивача про те, що він не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, суд відхиляє, а надану ним товарно-транспортну накладну № Р3399 від 23.07.2024 року не бере до уваги, оскільки вона датована 23.07.2024 року. Натомість товарно-транспортна накладна № 272/1 від 24.07.2024 року, яка була надана водієм безпосередньо під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), датована саме днем проведення цієї перевірки та визначає автомобільним перевізником ТОВ «Сімейна компанія», що позивачем жодними належними та допустимими доказами спростовано не було. При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.02.2024 року у справі № 520/4486/23, відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки, оскільки під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Щодо розгляду матеріалів справи за відсутності позивача суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 року по справі № 820/4810/17, дійшов висновку, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року по справі № 560/11763/22 в якій Верховний Суд також, крім іншого, звернув увагу, на те, що нормами Порядку № 1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Щодо дотримання відповідачем процедури розгляду справи про правопорушення та винесення оскаржуваної постанови суд зазначає, що за наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків, списків згуртованих поштових відправлень (№ 10373 та № 11834) і копіями конвертів рекомендованих відправлень з відмітками оператора поштового зв`язку підтверджується факт належного та своєчасного направлення позивачу за його адресою місцезнаходження, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як повідомлення від 29.07.2024 року № 64569/33/24-24 про розгляд матеріалів справи (рекомендоване повідомлення № 7905100422563), так і копії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 056891 від 28.08.2024 року (рекомендоване відправлення № 7905100440650). Повернення вказаних поштових відправлень на адресу органу контролю з відмітками «за закінченням терміну зберігання» за умови їх надсилання на офіційну адресу місцезнаходження суб`єкта господарювання свідчить про належне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо повідомлення позивача та не спростовує правомірності дій контролюючого органу, оскільки неотримання поштової кореспонденції є наслідком суб`єктивної поведінки самого позивача.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено щодо позивачки Постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р ІШ И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейна компанія» (79054, м. Львів, вул. Любінська, буд. 91в, кв. 32) до Держаної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (80383, Львівська обл., Львівський р-н, с. Малехів, вул. Івасюка, 8) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович