Постановление суда № 137815513, 29.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18112/24

н/п 2-п/766/134/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого Булах Є.М.,

секретар судового засідання Кошева А.П.,

Справа №766/18112/24, н/п 2-п/766/134/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2025 року ухваленого у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебувала цивільна справа за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій 24.09.2025 року ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.05.2015 року, що виникла станом на 24.09.2024 року у розмірі 62847,84 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 50917,51 грн, заборгованість за простроченими відсотками 11930,33 грн; а також в рахунок відшкодування судового збору 2422,40 грн.

31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду через канцелярію суду з вказаною заявою про перегляд заочного рішення, у якій просить прийняти заяву до розгляду, поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2025 року у справі №766/18112/24; призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції Херсонського міського суду Херсонської області заяву та протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2025 року передано судді Булах Є.М. 03.11.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.11.2025 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У час призначений до розгляду заяви ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце його проведення повідомлялась належним чином.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у час призначений для розгляду заяви не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем проживання та місцезнаходження, відому суду електронну адресу, СМС-повідомлень, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про день, час та місце його проведення, суд постановив розглянути заяву про перегляд заочного рішення у справі за відсутності осіб, що приймають участь у справі, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, на підставі наявних у справі даних та доказів без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Судом встановлено, що заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2025 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.05.2015 року, що виникла станом на 24.09.2024 року у розмірі 62847,84 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 50917,51 грн, заборгованість за простроченими відсотками 11930,33 грн; а також в рахунок відшкодування судового збору 2422,40 грн.

У заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2025 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Заява вмотивована тим, що жодних судових повісток про розгляд справи вона не отримувала, публікація судових повісток не є належним повідомленням, з огляду на те, що на окупованій території, де вона зареєстрована відсутній доступ до офіційних сайтів України, в заочному рішенні відсутні відомості про те коли саме відповідні оголошення були опубліковані. Суд не перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, тощо.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією Херсонської області, внаслідок чого виклик відповідача на судові засідання та повідомлення про розгляд справи відбувалось шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судова влада, що у відповідності до норм ЦПК України вважається належним повідомленням. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 був адвокат Вічна І.М., яка представляла інтереси заявника за ордером ВТ №1058038 від 24.02.2025 року, якою подавались лише клопотання про відкладення розгляду справи, попри належне повідомлення адвоката через підсистему Електронний суд, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронних документів (судових повісток) до електронного кабінету адвоката, ані відзиву, ані клопотань щодо суті справи адвокатом не було подано.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

За таких обставин, та враховуючи, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, за яких заочне рішення має бути переглянуте та не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень проти вимог позивача, які б призвели до ухвалення нового рішення чи його зміни за обставин, зазначених у статті 288 ЦПК України, а саме: відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення, заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони уже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2025 року ухваленого у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 29.06.2026 року.

СуддяЄ. М. Булах