Постановление суда № 137808418, 29.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 1505/8774/2012

Номер провадження 5/495/1/2026

29 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міскрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі- ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

заявника ОСОБА_4

представника заявника адвоката ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський клопотання представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_4 про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справаї Одеського апеляційного суду по справі № 1505/8774/2012 від 10.12.2025, якою залишено без змін вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2024 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст. 286 КК України-

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_4 як цивільного позивача та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 про відновлення строку подання касаційної скарги на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Одеського апеляційного суду по справі № 1505/8774/2012 від 10.12.2025, якою залишено без змін виправдувальний вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2024 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст. 286 КК України.

Клопотання обгрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена 10.12.2025 року, проте в той день була проголошена резолютивна частина, а її повний текст сформований засобами підсистеми ЕСІТС "Електронний суд" тільки 26.12.2025.

01.01.2026 року ОСОБА_4 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з проханням видати повний текст вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 04.11.2024 та ухвали Одеського апеляційного суду від 10.12.2025 у справі № 1505/8774/20-12 у зв`язку з необхідністю подання касаційної скарги, які отримала 29.01.2026.

Заявниця зазначає, що постанову судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20.04.2026, якою повернуто її касаційну скаргу з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження отримано 05.05.2026. Відповідну ухвалу Одеського апеляційного суду від 22.04.2026, якою повернуто її клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги, ОСОБА_4 отримано 07.05.2026 від свого представника ОСОБА_5 , який у свою чергу отримав її у своєму Електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Як підставу порушення строку подання касаційної скарги зазначає регулярні відключення електроенергії в умовах воєнного стану в Україні, багаторазовими повітряними тривогами та бомбардуванням Одеської оласті за останні місяці, а тому неможливістю своєчасного тексту касаційної скарги. Вважає, що, як цивільний позивач та законний представник неповнолітньої потерпілої у кримінальному провадженні має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки касаційна скарга подана нею протягом трьох місмяців з дня вручення повного тексту ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Одеського апеляційного суду по справі № 1505/8774/2012 від 10.12.2025.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали. Адвокат ОСОБА_5 просив суд врахувати також, що у період з 30 січня 2026 року по 16 лютого 2026 ркоу він перебував на амбулаторному лікуванні, що перешкоджало вчасному поданню касаційної скарги.

Захисник виправданого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечив, вважав наведені причини неповажними, вказав, що поновлення строку за відсутності об`єктивних перешкод порушить принцип остаточності судового рішення та права виправданого, який на даний час проходить військову службу та не може брати участь у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 поклалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку сторін, розглянувши матеріали клопотання прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 КПК України 1960 року, касаційна скарга на рішення апеляційного суду подається протягом трьох місяців з моменту проголошення судового рішення, а не з моменту отримання його копії чи повного тексту. Оскаржуване судове рішення у справі проголошено 10 грудня 2025 року, відтак тримісячний строк відраховується саме з цієї дати та сплив 10 березня 2026 року, який був останнім днем строку на подання касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджено, що цивільний позивач і законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 та її адвокат ОСОБА_5 були особисто присутні у судовому засіданні суду апеляційної інстанції та заслухали судове рішення в день його проголошення, що підтверджено протоколом судового засідання.

Отримання повного тексту ухвали пізніше не змінює визначений законом момент початку перебігу строку оскарження (день проголошення), оскільки заявник достеменно знав про суть ухваленого рішення та міг вчасно підготувати скаргу. Тимчасова непрацездатність адвоката ОСОБА_5 тривалістю 18 днів (амбулаторне лікування), яка мала місце всередині процесуального строку, не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку загалом, адже заявники мали у розпорядженні ще 72 дні для підготовки та направлення касаційної скарги, що є абсолютно достатнім строком. Окрім того, хвороба адвоката не позбавляла права самої ОСОБА_4 як цивільного позивача та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 реалізувати своє право на оскарження або залучити іншого представника.

Воєнний стан та обмеження електропостачання самі по собі не є підставою для автоматичного поновлення строків. Реальних, непереборних та об`єктивних перешкод, які б тривали безперервно всі 3 місяці, заявником не наведено.

Аналізуючи підстави для поновлення процесуального строку, суд виходить із того, що встановлення процесуальних строків законом не є формальністю, а є чітким механізмом забезпечення належного відправлення правосуддя, правової визначеності та дисциплінованості учасників судового процесу.Установлення законом обмежених строків для подачі касаційної скарги має на меті гарантувати, що судові рішення не будуть безкінечно перебувати під загрозою скасування чи перегляду. Чіткі часові межі спонукають учасників справи діяти оперативно та добросовісно, захищаючи свої права без невиправданих зволікань.Відповідно до стабільної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Пономарьов проти України», «Melnуk проти України», «Устименко проти України»), право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Процесуальні строки на оскарження рішень є одним із таких законних обмежень, спрямованих на дотримання принципу правової визначеності (res judicata). Поновлення пропущеного строку без поважних причин є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки руйнує баланс інтересів сторін та створює прецедент безпідставного перегляду остаточного рішення суду.Суд наголошує, що для поновлення строку недостатньо лише самого факту наявності певних життєвих чи зовнішніх обставин (як-от хвороба, воєнний стан чи відключення світла). Ці обставини мають бути непереборними, об`єктивними та тривати безперервно протягом усього встановленого законом строку, повністю позбавляючи особу фізичної та юридичної можливості вчинити процесуальну дію.

У даному випадку тримісячний строк, передбачений ст. 386 КПК України 1960 року, є більш ніж достатнім для підготовки та направлення обґрунтованої касаційної скарги.

Наведені заявницею ОСОБА_4 та її адвокатом ОСОБА_5 підстави пропуску встановленого строку на подання касаційної скарги не свідчать про наявність індивідуальних непереборних перешкод для заявників у цей період.

Ігнорування чітких законодавчих строків за відсутності виняткових обставин свідчить про невиправдане зволікання з боку заявника та відсутність належної процесуальної дисципліни. За таких умов, поновлення строку судом було б проявом свавілля, що порушило б право виправданого на стабільність його правового статусу та принцип остаточності судового вердикту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявники пропустили строк без поважних причин, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.349, 353 КПК України (в редакції 1960 року),

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання цивільного позивача та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_4 про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Одеського апеляційного суду по справі № 1505/8774/2012 від 10.12.2025, якою залишено без змін вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2024 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст. 286 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Дата та час проголошення повного тексту ухвали: 30.06.2026 о 16.55 год.

Суддя ОСОБА_1