Решение № 137807878, 29.06.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/482/26 2/441/608/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

з участю секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Струс Наталії Ярославівни до Городоцької міської ради Львівської області, Львівської районної військової адміністрації, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним розпорядження, державного акта, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

адвокат Струс Н.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із позовом до Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, Львівської районної військової адміністрації, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , просила встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сертифікату Серія НОМЕР_1 від 18 квітня 1997 року на право приватної власності на землю (середню земельну частку) розміром 1, 40 умовних кадастрових гектари, що розташована на території села Керниця, виданого на ім`я ОСОБА_5 , визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Городоцької РДА № 721 від 02 грудня 2002 року, в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Державного акта на право приватної власності на землю Серія І-ЛВ № 085639 виданого 29 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 971 та визнати за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 1, 40 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_4 на підставі Сертифікату Серія ЛВ № 144479 виданого 18 квітня 1997 року та зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів за № 265 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно. Після смерті останньої спадщину прийняла її донька ОСОБА_6 , між тим спадщини не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , в інший спосіб оформити спадщину позивач не може, просила позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Струс Н.Я. у заяві від 18 травня 2026 року вимоги підтримала, просила про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її довірителя.

Представник Городоцької міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, 16 квітня 2026 року міський голова подав письмові пояснення, за змістом яких позовні вимоги не заперечив, просив про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

Представник Львівської районної військової адміністрації в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належно.

Треті особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 06 травня 2026 року подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на спадкове майно не претендують.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи чи про заперечення позовних вимог не подав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належно.

Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Судом встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

Оскільки спадкодавець померла до ІНФОРМАЦІЯ_3 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після її смерті слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Так, статтею 524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до частини 2 статті 548 ЦК України 1963 року, прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог статті 525 зазначеного Кодексу, визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на земельну ділянку площею 0, 9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія І-ЛВ № 085639 виданого 29 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 971.

Із копії спадкової справи № 419/2018 від 18 грудня 2018 року видно, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки ОСОБА_6 померла після ІНФОРМАЦІЯ_3 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після її смерті слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України 2004 року.

Із копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 16 травня 2025 року видно, що ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_6 .

Як видно із копії спадкової справи № 26/2025 від 16 травня 2025 року, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6

18 лютого 2026 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ЛВ № 085639 виданий після смерті спадкодавця.

Згідно норм глави 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

На підставі положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За вимогами статті 373 ЦК України, статті 81 ЗК України право власності (право) на земельну ділянку набувається і здійснюється по закону. Громадяни України набувають права на земельні ділянки на підставі договорів, в т.ч. дарування, прийняття спадщини, тощо.

Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 передбачає, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі № 587/2672/19 (провадження № 61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 599/1833/15-ц (провадження № 61-4320св18), у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 179/2279/17 (провадження № 61-395св19), у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 551/1075/17 (провадження № 61-15000св19).

Згідно положень статті 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно статті 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

За положеннями статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, згідно положень абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 вищеозначеного Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями статті 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із копії Державного акта Серія І-ЛВ № 085639 виданого на ім`я ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 02 грудня 2002 року за № 721 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на землю за № 971 датою його видачі є 29 грудня 2002 року.

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки на час видачі Державного акта Серія І-ЛВ № 085639 виданого на ім`я ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 02 грудня 2002 року за № 721, остання померла, тому такий Державний акт слід визнати недійсним, як і розпорядження на підставі якого він виданий.

Із копії витягу з Книги записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Львівського району (колишня Керницька сільська рада) Львівської області № 2712/427-26-0.3 від 25 лютого 2026 року убачається, що за ОСОБА_5 значився зареєстрованим Сертифікат Серія ЛВ № 144479, виданий 18 квітня 1997 року на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 589 від 22 липня 1996 року за яким їй належало право на земельну частку (пай) розміром 1, 40 умовних кадастрових гектари на території Керницької сільської ради

Факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сертифікату Серія НОМЕР_1 від 18 квітня 1997 року на право приватної власності на землю (середню земельну частку) розміром 1, 40 умовних кадастрових гектари, що розташована на території села Керниця, виданого на ім`я ОСОБА_5 , має підтвердження зібраними у матеріалах справи та дослідженими судом документами.

Відтак належне ОСОБА_4 на час смерті право на земельну частку (пай) розміром 1,40 умовних кадастрових гектари входить в склад спадщини після її смерті.

Отже, оскільки ОСОБА_4 при житті належало право на земельну частку (пай), розміром 1, 40 умовних кадастрових гектари, саме це право входить до складу спадщини, після смерті останньої її донька ОСОБА_6 прийняла спадщину, позивач є спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , спадщину прийняв, інші спадкоємці на спадкове майно не претендують, є підстави до задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 10, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сертифікату Серія НОМЕР_1 від 18 квітня 1997 року на право приватної власності на землю (середню земельну частку) розміром 1, 40 умовних кадастрових гектари, що розташована на території села Керниця, виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Городоцької РДА № 721 від 02 грудня 2002 року, в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Державного акта на право приватної власності на землю Серія І-ЛВ № 085639, виданого 29 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 971.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованим на АДРЕСА_1 ) право на земельну частку (пай) розміром 1, 40 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_4 на підставі Сертифікату Серія ЛВ № 144479, виданого 18 квітня 1997 року та зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів за № 265, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Перетятько О.В.