Решение № 137784595, 08.06.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/828/26

пров. № 2/544/691/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Киричевської В.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 27.01.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту №485650, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 5000грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 18645грн, а саме: заборгованість за тілом

16.11.2020 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № ККЛУ-16112020. Згідно даного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №485650 від 27.01.2020.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище суму заборгованості за кредитним договором, а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про зменшення нарахованих відсотків та штрафних санкцій. А саме просить застосувати до нього пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців, та скасувати нараховані відсотки, пеню та штрафні санкції за кредитним договором № 485650 від 27.01.2020, а визначити до сплати лише суму фактично отриманого кредиту (основного боргу) у розмірі 5000,00грн. У зв`язку з проходженням військової служби просить справу розглядати без його участі.

З огляду на неявку в судове засідання учасників справи суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступніобставини справи.

27.01.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту №485650, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 5000грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1 договору).

Відповідно до умов кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на сайті www.credit7.ua.

Основні умови Договору: тип кредиту кредит; сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000,00 гривень; строк кредиту 30 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; тип процентної ставки фіксована; акційна процентна ставка 0,01 процентів від суми користування позикою за кожен день користування позикою; стандартна процентна ставка 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою; сукупна вартість позики за акційною процентною ставкою становить 100,30% від суми позики або 5015грн.

Згідно з п. 1.6. Договору, Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Клієнтом.

Крім цього 25.02.2020 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали Додатковий договір № 708749 до Договору № 485650, згідно з яким сторони погодили продовження строку користування позикою, та визначили нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів не пізніше 27.03.2020.

Також 27.03.2020 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали Додатковий договір до Договору № 485650, згідно з яким сторони погодили продовження строку користування позикою, та визначили нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів не пізніше 27.04.2020. Сторони погодили процентну ставку в розмірі 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 485650 від 27.01.2020, підписано із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А292 27.01.2020 о 18:43:55, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор +380991358112.

Відповідно до п.5, 6, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції станом на дату укладання договору) накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (в редакції станом на дату укладення договору) передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів..

Отже, судом встановлено, та доказів іншого відповідачем не надано, що кредитний договір між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісних кредиторів в електронній формі.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

За змістом статей 526,530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кредитор виконав свій обов`язок перед відповідачем по перерахуванню кредитних коштів, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 07.01.2026 про успішне перерахування коштів в сумі 5000грн 27.01.2020 на картку НОМЕР_1 . До того ж, факт отримання кредитних коштів в сумі 5000грн визнається відповідачем згідно з його заявою.

Натомість відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в нього виникла заборгованість, яка згідно наданого розрахунку ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» становила в розмірі 18665грн.

16.11.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу №ККЛУ-16112020.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 485650 від 27.01.2020, що укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020, ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18645грн, з яких: 5000грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 12985грн - сума заборгованості за відсотками; заборгованість за штрафом 660грн.

Отже, позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором зазначеним вище, яка складає 18645грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що позивач ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки до нього перейшли права вимоги за кредитним договором № 485650 від 27.01.2020, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Отже, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором позики щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість за основною сумою боргу в сумі 5000,00грн.

Натомість, стягненню не підлягає сума заборгованості за відсотками в розмірі 12985грн, сума заборгованості за штрафом 660,00грн, виходячи з наступного.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту. У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави (ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).

Дія цього Закону поширюється на:1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей; 4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).

Аналіз змісту цієї норми, якою доповнено Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно із Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (набрав чинності з 08 червня 2014 року), проте у згаданій вище редакції свідчить, що вона поширюється на дві категорії військовослужбовців: (1) військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; (2) інші військовослужбовці, до яких належать військовослужбовці, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час дії особливого періоду. Для першої категорії військовослужбовців щоб скористатися пільгою необхідно надати докази їх призову на військову службу саме за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому, вказана пільга надається їм на весь час їх призову.

18 травня 2024 року набрала чинності нова редакція вказаної норми, у зв`язку із набранням із цієї дати чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», де пункт 15 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".

Тобто, законодавець чітко передбачив ретроактивну дію ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У відповідності до пункту 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Таким чином, статус військовослужбовця надається громадянину, який проходить військову службу відповідно до чинного законодавства України. Такого статусу особа набуває з часу початку проходження нею військової служби, визначеного законодавством.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, а саме: копії довідки від 26.05.2026 про перебування на військовій службі під час мобілізації, копії листа командира військової частини від 07.05.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 02.12.2025 по мобілізації.

Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період виключається нарахування процентів за користування кредитом, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час.

Крім того, в прикінцевих положеннях Закону №1275-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" прописано про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Отже, відповідач як військовослужбовець по мобілізації звільняється під час дії особливого періоду від сплати нарахованих за договором № 485650 від 27.01.2020 процентів за користування позикою та штрафу за невиконання зобов`язань за договором.

З огляду на зазначене з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню лише заборгованість за основною сумою боргу за договором позики №485650 у розмірі 5000грн. В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000грн.

Так, відповідно до ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року; копію Акта №0107 наданих послуг від 01.07.2025, копію детального опису наданих послуг до Акта №0107.

Згідно з п. 2.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00грн.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача участі в розгляді справи не приймав, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), витрати на професійну правничу допомогу складають 4000,00грн.

Відповідно до положень ч.2 ст. 141 ЦПК України оскільки суд задовольнив позовні вимоги частково позивач має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1072,67грн (5000грн х 4000грн/18645грн).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 713,97грн з розрахунку: 5000грн х 2662,40грн/18645грн = 713,97грн.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1786,64грн судових витрат.

Керуючись ст.1-18, 76-81, 141, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором позики № 485650 від 27.01.2020 за тілом кредиту в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, ЄДРПОУ 35234236), понесені судові витрати в сумі 1786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) гривень 64 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 25.06.2026.

Суддя Н.В.Нагорна