Решение № 137770964, 29.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 рокусправа № 380/9751/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанті ОПТ» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанті ОПТ», в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанті ОПТ» (ЄДРПОУ 44707207) грошові кошти до бюджету з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі 96109,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 96109,03 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом за результатами документальної невиїзної перевірки з питань митної справи. Вказані суми є узгодженими та не сплаченими відповідачем у встановлений законодавством строк, у зв`язку з чим позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 18.05.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до суду не надав. Про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття спрощеного провадження рекомендованою кореспонденцією за податковою адресою. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанті ОПТ» (ЄДРПОУ 44707207) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Львівською митницею проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Шанті ОПТ» вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями від 09.08.2023 № 23UA209230084348U4 та від 02.09.2023 № 23UA209230092866U6, за результатами якої складено акт від 17.12.2025 № 240/25/7.4-19/44707207.

Як встановлено перевіркою, ввезені товари декларувалися відповідачем із застосуванням преференції за кодом « 410» (умовне нарахування ввізного мита без його сплати) на підставі поданих під час митного оформлення декларацій про походження, складених експортером MAGDALENA KRUPA «KAJTEX» (декларації-інвойси від 08.08.2023 № FA/4/08/2023 та від 30.08.2023 № FA/15/08/2023), із заявленням країни походження товарів «EU» (Європейський Союз).

За змістом акта перевірки, на запит Державної митної служби України уповноваженим митним органом Республіки Польща листом від 13.05.2025 № 0601-IGC.4331.2.2025.MG повідомлено, що експортери не надали жодних доказів, які б підтверджували преференційне походження товарів, а тому ці товари не мають преференційного походження з ЄС у розумінні Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. У зв`язку з непідтвердженням преференційного походження товарів застосування відповідачем преференції за кодом « 410» та знижених (пільгових) ставок ввізного мита визнано неправомірним.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено заниження відповідачем податкових зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, у зв`язку з чим Львівською митницею прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.01.2026 № UA209000202643 (за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання») та № UA209000202644 (за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання»).

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 13.05.2026 № 1396/13-01-13-02 про податкову заборгованість, станом на 12.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанті ОПТ» має податковий борг у загальній сумі 96109,03 грн, який складається з:

- податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (код платежу 14070100), у сумі 16016,71 грн, у тому числі основний платіж за актом документальної перевірки - 9411,10 грн, штрафні санкції - 2352,78 грн, пеня - 4252,83 грн;

- мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (код платежу 15010100), у сумі 80092,32 грн, у тому числі основний платіж за актом документальної перевірки - 47055,51 грн, штрафні санкції - 11763,88 грн, пеня - 21272,93 грн.

Усі зазначені податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу за його податковою адресою. Докази оскарження відповідачем наведених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, відтак визначені ними суми грошових зобов`язань є узгодженими.

У зв`язку з наявністю податкового боргу податковим органом на підставі статті 59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу форми «Ю» від 29.09.2025 № 0020782-1302-1301, яку надіслано відповідачу за його податковою адресою рекомендованою кореспонденцією.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Норми, встановлені та закріплені Конституцією України, є нормами прямої дії, оскільки відповідно до статті 8 Конституції України в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), а відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, - також Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно зі статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом підпунктів 14.1.39, 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг утворюється виключно з узгодженого грошового зобов`язання, тобто такого, яке набуло статусу узгодженого в порядку, встановленому ПК України.

Статтею 303 МК України передбачено, що у разі несплати або неповної сплати митних платежів у строки, встановлені цим Кодексом та Податковим кодексом України, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до частини першої або другої статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зокрема якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що визначені вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов`язань відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалися, відтак набули статусу узгоджених, а у зв`язку з їх несплатою у встановлені строки - статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

На виконання наведених положень позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 29.09.2025 № 0020782-1302-1301. Докази оскарження відповідачем податкової вимоги в матеріалах справи відсутні. Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 ПК України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. У спірних правовідносинах позов пред`явлено до суду в межах визначеного цією нормою строку.

Суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду, висловлену, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 826/18379/14, від 19 лютого 2019 року у справі № 807/495/17, від 03 лютого 2022 року у справі № 560/4343/19, від 14 лютого 2022 року у справі № 826/9711/17 та від 21 березня 2024 року у справі № 300/2859/22, згідно з якою предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, а саме: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу та момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема, у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 2340/4023/18, від 21 травня 2024 року у справі № 160/15166/22), у межах розгляду справи про стягнення податкового боргу суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки, на підставі якого контролюючим органом прийнято акт індивідуальної дії (податкове повідомлення-рішення), має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. Суд також позбавлений можливості самостійно розраховувати суму податкового боргу, оскільки це є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Таким чином, спір про стягнення податкового боргу не передбачає перевірки судом правомірності податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначено суми грошових зобов`язань, а так само правомірності висновків митного органу щодо непідтвердження преференційного походження товарів. Несплачені платником суми узгоджених грошових зобов`язань набувають статусу податкового боргу, а контролюючий орган наділений правом на їх примусове стягнення в судовому порядку за умови дотримання визначеної законом процедури.

Судом встановлено, що позивачем дотримано усіх передбачених законом передумов для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу: суми грошових зобов`язань є узгодженими та несплаченими; податкову вимогу надіслано відповідачу; передбачений строк з дня її надіслання сплив; позов пред`явлено в межах строку, визначеного пунктом 4 статті 102 ПК України. Доказів сплати податкового боргу або вжиття заходів щодо його погашення, а так само доказів оскарження податкових повідомлень-рішень чи податкової вимоги відповідач суду не надав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У справах про стягнення податкового боргу позивач (контролюючий орган) зобов`язаний довести наявність та узгодженість податкового боргу і дотримання процедури його стягнення, що ним зроблено.

Згідно з частинами першою, другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що факт наявності у відповідача узгодженого та несплаченого податкового боргу в сумі 96109,03 грн знайшов своє підтвердження, процедуру стягнення податкового боргу позивачем дотримано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 72, 73, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанті ОПТ» (ЄДРПОУ 44707207) грошові кошти до бюджету з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 96109 (дев`яносто шість тисяч сто дев`ять) грн 03 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.