Постановление суда № 137770621, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 червня 2026 року м. Київ № 320/25953/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення з 01.05.2025 року нарахування та виплати ОСОБА_1 пільги на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 50% відповідно до пункту 11 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 пільги на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 50%, викладену у листі від 20.04.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 50% відповідно до пункту 11 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.05.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 усіх недоотриманих сум пільги на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.05.2025 року до дня фактичного поновлення нарахування та виплати такої пільги.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись" дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з`ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.

Доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач просить, зокрема, визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати пільги з 01.05.2025 року.

Отже, позивач повинен був дізнатися про ймовірне порушення своїх прав та інтересів в той момент, коли не отримав належну виплату, як він вважає.

Суд звертає увагу, що отримання листа від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у квітні 2026 року, у відповідь на його заяву, не може вважатися моментом, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку і може свідчити лише про штучну пролонгацію процесуальних строків.

При цьому, позовна заява подана до суду 02 червня 2026 року, що перевищує шестимісячний строк на звернення до суду.

В цей же час, позивач жодним чином не обґрунтовує пропуск строку на звернення до суду.

Суд звертає увагу, що за усталеною практикою Верховного Суду тривале листування з органами державної влади не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вчинення позивачем дій щодо врегулювання спору в досудовому порядку шляхом направлення звернень, скарг чи заяв до суб`єкта владних повноважень не належить до обставин об`єктивного та непереборного характеру, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/14417/18.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права або привести позовні вимоги у відповідність до приписів статті 122 КАС України.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.