Постановление суда № 137767372, 25.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 червня 2026 р. Справа № 640/3743/20

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Мороз М.А.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Сам-Далірі А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державного агентства України з питань кіно щодо невиплати ОСОБА_1 стипендії як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 гривень. Зобов`язано Державне агентство України з питань кіно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 стипендію як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), з відрахуванням необхідних податків та зборів, відповідно до Порядку виплати стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №588 від 26 липня 2018 року.

01.06.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року у справі №640/3743/20 із зобов`язання Державного агентства України з питань кіно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 стипендію як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), з відрахуванням необхідних податків та зборів, відповідно до Порядку виплати стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №588 від 26 липня 2018 року на стягнення з Державного агентства України з питань кіно на користь ОСОБА_1 невиплачену суму стипендії як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678 685,00 грн., з відрахуванням необхідних податків та зборів".

Ухвалою суду від 03.06.2026 року заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні.

23.06.2026 представником відповідача долучено до матеріалів справи додаткові докази, які підтверджують факт неможливості виконання вказаного судового рішення.

У судовому засіданні представник Державного агентства України з питань кіно не заперечував щодо поданої заяви вказав на необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте клопотав про розгляд заяви без його участі.

Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно із положеннями частина 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду без участі позивача, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд вказує наступне.

Частиною 1 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Положеннями частин 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов`язковість судових рішень).

Згідно із статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012 року, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Разом з тим, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Також, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому, за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Верховний Суд у своїх висновках неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Ухвалення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав і забезпечення їхньої примусової реалізації, не відповідає положенням Конвенції та, відповідно, завданню адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №840/3112/18, від 16 лютого 2023 року по справі №640/16326/20.

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Як вже зазначалося судом вище, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року зобов`язано Державне агентство України з питань кіно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 стипендію як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), з відрахуванням необхідних податків та зборів, відповідно до Порядку виплати стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №588 від 26 липня 2018 року.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання судового рішення Державним агентством України з питань кіно вживались заходи, спрямовані на забезпечення його виконання, однак такі заходи не призвели до фактичного поновлення порушеного права позивача.

Так, листом Державного агентства України з питань кіно №560/6/11-26 від 13.03.2026 року державного виконавця повідомлено про відсутність можливості здійснення видатків для виконання судового рішення у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Крім того, листом №24/5/12-26 від 13.03.2026 року Державне агентство України з питань кіно звернулося до Віце-прем`єр-міністра з гуманітарної політики України - Міністра культури України з проханням сприяти погашенню заборгованості за судовим рішенням у зв`язку з обмеженим фінансуванням.

Також листом №562/6/11-26 від 13.03.2026 року відповідач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві з проханням провести безспірне списання коштів на виконання судового рішення за бюджетною програмою КПКВК 3806030 "Державна підтримка кінематографії, у тому числі документування воєнних злочинів".

Водночас, Міністерство культури України листом №05/115/1713-26 від 27.03.2026 року повідомило, що пропозиції щодо відкриття асигнувань, в частині напряму державна підтримка кінематографії на виробництво (створення) національних фільмів (безспірне списання коштів на виконання судового рішення) не узгоджуються з вимогами Порядку використання коштів та паспорта відповідної бюджетної програми, якими використання бюджетних коштів на виконання судових рішень за вказаним напрямом не передбачено.

Окрім цього, листом №782/6/11-26 від 13.04.2026 року Державне агентство України з питань кіно звернулося до Міністерства культури України з пропозицією здійснити перерозподіл бюджетних асигнувань у межах бюджетної програми КПКВК 3806010 "Керівництво та управління у сфері кінематографії" шляхом зменшення видатків за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)» та збільшення асигнувань за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для забезпечення виконання судових рішень.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази свідчать, що відповідачем вживались заходи, спрямовані на виконання судового рішення, однак їх реалізація виявилася неможливою з огляду на відсутність бюджетних призначень та нормативні обмеження щодо використання коштів відповідних бюджетних програм.

Отже, суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, приходить до висновку, що вони підтверджують наявність обставин, які істотно ускладнюють та фактично унеможливлюють виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року у визначений ним спосіб, а саме шляхом зобов`язання Державного агентства України з питань кіно нарахувати та виплатити позивачу відповідну стипендію.

При цьому суд враховує, що зміна способу виконання судового рішення не змінює змісту та суті самого рішення, не змінює визначених ним прав та обов`язків сторін, а лише спрямована на забезпечення його реального та ефективного виконання.

З огляду на встановлені обставини, з метою забезпечення реального виконання судового рішення, дотримання принципу обов`язковості судових рішень та ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року шляхом стягнення з Державного агентства України з питань кіно на користь ОСОБА_1 невиплаченої суми стипендії як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн., з відрахуванням необхідних податків та зборів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року у справі №640/3743/20 із:

"Зобов`язати Державне агентство України з питань кіно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 стипендію як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), з відрахуванням необхідних податків та зборів, відповідно до Порядку виплати стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №588 від 26 липня 2018 року."

на

"Стягнути з Державного агентства України з питань кіно на користь ОСОБА_1 невиплачену суму стипендії як члену Ради з державної підтримки кінематографії за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у загальному розмірі 678685,00 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень), з відрахуванням необхідних податків та зборів."

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.06.2026 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович