Решение № 137762221, 17.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/186/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Степовик (65005, м. Одеса, вул. Степова, буд. 23/25)

про стягнення 777 791, 30 грн

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від позивача: Єгоров В.С. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача: не з`явився.

Судове засідання 17.06.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

26.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (далі ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі Електронний суд (вх. № 198/26 від 26.01.2026) про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Степовик (далі ОСББ Степовик, відповідач) заборгованості у розмірі 777 791, 30 грн, у тому числі: основного боргу у сумі 644 963, 86 грн; пені в сумі 100 020, 80 грн; трьох процентів річних у сумі 12 428, 14 грн; інфляційних втрат у сумі 20 378, 50 грн, а також судового збору у розмірі 9333, 50 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 916/186/26 за позовом ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до відповідача ОСББ Степовик про стягнення 777 791, 30 грн; призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2026 о 14:20.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 23.03.2026, 29.04.2026, 20.05.2026 відкладався розгляд справи.

Судові засідання 08.04.2026 та 05.06.2026 не відбулися у зв`язку з тим, що системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим ухвалами Господарського суду Одеської області від 10.04.2026 та від 05.06.2026 призначалися судові засідання.

У судовому засіданні 17.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив перерву п`ять хвилин.

17.06.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 9023-ОСББ (24)-14 від 18.10.2024 постачання природного газу, укладеного шляхом приєднання споживача до умов договору, розміщеного за посиланням https://naftogaztrading.com.ua/gaz-dlya-osbb/, в частині оплати за поставку природного газу.

За прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором постачання природного газу, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 100 020, 80 грн, 3 % річних в сумі 12 428, 14 грн та інфляційні втрати в сумі 20 378, 50 грн.

Правову позицію обґрунтовує приписами ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 655, 692 ЦК України.

Доводи відповідача ОСББ Степовик.

Ухвали суду від 30.01.2026, 25.02.2026, 11.03.2026, 23.03.2026, 10.04.2026, 29.04.2026, 20.05.2026, 05.06.2026 були доставлені відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, сформовані за допомогою Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 7 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 ГПК України.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, ГПК України передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі через Електронний кабінет та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, судом було вчинено всі необхідні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, про можливість вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема надано можливість викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про належне повідомлення учасника судового процесу (відповідача) про розгляд справи № 916/186/26.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суд жодного разу не повідомив; відзиву на позовну заяву не надав.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.08.2015 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було проведено державну реєстрацію ОСББ «Степовик», основним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів.

Згідно заяви від 01.10.2024 приєднання до договору постачання природного газу відповідач, енергетичний ідентифікаційний код № 56ХQ0000X8PHS00S надав письмову згоду на приєднання до договору постачання природного газу з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг та з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг є таким, що приєднався в цілому до договору та прийняв на себе всі права та обов`язки споживача, визначені договором.

Позивач у згоді № 125/3/1/1-12847 від 18.10.2024 на приєднання до договору постачання природного газу повідомив, що між ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг та ОСББ «Степовик» укладений договір постачання природного газу від 18.10.2024 № 9023-ОСББ(24)-14 шляхом приєднання споживача до умов договору, розміщеного за посиланням https://naftogaztrading.com.ua/gaz-dlya-osbb/, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві про приєднання до договору постачання природного газу від 01.10.2024; дата набрання (набуття) чинності договору 18.10.2024; дана згода на приєднання до договору постачання природного газу є невід`ємною частиною договору.

Між ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, як постачальником, та споживачем природного газу, який відповідно до чинного законодавства України є об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом, управителем багатоквартирних будинків був укладений договір постачання природного газу, п. 1.1. якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення (об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

У відповідності до п. 1.2. договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної системи (надалі Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний EIC-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний EIC-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної системи). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з місяця, в якому договір набрав чинності відповідно до п. 13.1. договору, по 30 квітня 2025 (включно), в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у заяві, яка є невід`ємною частиною даного договору (за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому п. 1.6. договору). Постачання природного газу відповідно до даного пункту договору та реєстрація споживача в реєстрі постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється до 30.04.2025, відповідно до п. 3.3. цього договору.

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в заяві, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді. Обсяг І (фіксований) природного газу використовується Споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується Споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг ІІ природного газу використовується Споживачем для потреб, відмінних від тих, що задовольняються за рахунок Обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований) (п. п. 2.2, 2.2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

За положеннями п. 3.5. договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У відповідності до п. 3.5.1. договору Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акти), підписані уповноваженим представником Споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсяг ІІІ (фіксований) та акт на Обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пункту 2.1, підпунктів 2.2.3 та 3.5.2 цього Договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього Договору) та вартість (п. 3.5.1 договору).

За положеннями пп. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. п. 4.1. договору ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ 6 183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ 7 420,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн. Ціна природного газу для Обсягу ІІ визначається щомісяця для виробника теплової енергії за такою формулою: Р = Pueex х k1 х k2, де Р ціна природного газу для виробника теплової енергії; Pueex середньозважена ціна, що склалася на ресурс місяця, що передує місяцю постачання природного газу та склалася за результатами електронних біржових торгів на товарній біржі Українська енергетична біржа за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), та за всіма стандартизованими продуктами за напрямком Природний газ, за період з 1 по 20 (включно) числа місяця за всі торгові дні місяця, з урахуванням податку на додану вартість, у гривнях за 1000 куб. метрів газу; 5 ТКЕ k1 коригуючий коефіцієнт, що враховує вартість грошей у часі за обліковою ставкою Національного банку, діючою на день розрахунку коригуючого коефіцієнта, та середнім очікуванням прострочення оплати виробників теплової енергії на рівні 80 календарних днів, за лінійними розрахунками; k2 коригуючий коефіцієнт, націнка постачальника природного газу, що становить 1,050. Якщо протягом поточного місяця постачання природного газу не здійснювались електронні біржові торги на товарній біржі Українська енергетична біржа за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), ціна залишається на рівні попереднього місяця, розрахована згідно з наведеною формулою. Крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для Обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання передачі природний газ до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору (п. 5.1. договору).

За положеннями п. 5.4. договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.

У відповідності до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі наявності у виробника теплової енергії невідшкодованої заборгованості з різниці в тарифах, розрахованої та узгодженої відповідно до законодавства, на суму заборгованості за природний газ, що еквівалентна сумі заборгованості з різниці в тарифах на відповідну дату, неустойка (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних Постачальником не нараховуються.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення Договору, і Сторони не могли передбачити їх.

За положеннями п. 13.1. договору даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі Сторін останнього у часі КЕП/УЕП, та діє до "30" квітня 2025 р. включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

У відповідності до п. 13.6. договору сторони, підписуючи Договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись Сторонами під час дії даного Договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису (далі КЕП/УЕП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами "M.E.Doc".

Перелік документів, які Сторони можуть укладати в електронній формі в тому числі, але не виключно: а) цей Договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії Договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до Договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу; в) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися Сторонами з метою виконання цього Договору (п.п. 13.6.1.).

Позивачем з листопада 2024 року по березень 2025 року включно було поставлено, а відповідачем прийнято природного газу на загальну суму 644 963, 86 грн, про що свідчать акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2024 на суму 37 707, 10 грн з урахуванням ПДВ, від 31.12.2024 на суму 83 369, 68 грн з урахуванням ПДВ, від 31.12.2024 на суму 43 657, 39 грн з урахуванням ПДВ, від 31.01.2025 на суму 99 941, 30 грн з урахуванням ПДВ, від 28.02.2025 на суму 109 212, 04 грн з урахуванням ПДВ, від 28.02.2025 на суму 23 089, 21 грн з урахуванням ПДВ, від 31.03.2025 на суму 247 987, 14 грн з урахуванням ПДВ.

Зазначені акти приймання передачі природного газу позивач надіслав засобами поштового зв`язку, про що свідчить опис вкладення у цінний лист.

Однак, відповідач актів приймання-передачі природного газу не підписав.

У листі від 11.04.2025 № 125/3/1/1-10319 позивач просив відповідача терміново оформити належним чином акт приймання передачі природного газу за березень 2025 року, надіслати скановану копію на електронну адресу.

У листі від 14.04.2025 позивач зазначив про направлення підписаних з боку Товариства актів приймання передачі природного газу в період березня 2025 року за договором для оформлення належним чином з боку споживача; звернув увагу на те, що Товариство не отримало від споживача підписані оригінали актів приймання передачі природного газу спожитого в період з листопада 2024 року по лютий 2025 року за договором; просив якнайшвидше підписати акти приймання передачі природного газу та по одному примірнику повернути на поштову адресу Товариства зазначену в договорі.

Додатками у листі від 14.04.2025 вказано: акти приймання передачі природного газу від 30.11.2024, від 31.12.2024, від 31.12.2024, від 31.01.2025, від 28.02.2025, від 28.02.2025, від 31.01.2035 та лист від 11.04.2025 № 125/3/1/1-10319.

Листом № ТОВВИХ-25-20446 від 17.12.2025 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у відповідь на адвокатський запит № 125/5/1-46585 від 16.12.2025 було надано витяг з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХQ0000X8PHS00S та повідомлено обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХQ0000X8PHS00S за період з 01.11.2024 по 31.03.2025 внесено в алокацію постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС - код 56ХQ0000X8PHS00S) та становить: з 01.11.2024 по 30.11.2024 4972, 00 м3 ; з 01.12.2024 по 31.12.2024 13 245, 00 м3 ; з 01.01.2025 по 31.01.2025 12 365, 00 м3 ; з 01.02.2025 по 28.02.2025 14 866, 00 м3; з 01.03.2025 по 31.03.2025 10 582, 00 м3.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України Про ринок природного газу №329-VIII від 09.04.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про ринок природного газу у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу припинено або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців після його припинення або скасування постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсу.

Згідно з п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч. 1 ст. 12 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" виробництво теплової енергії це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що:

- побутовий споживач фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);

- захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10).

Суд зауважує, що Закон України "Про ринок природного газу" не містить визначення таких понять як то "колективний споживач", "колективний побутовий споживач" тощо.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2); житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5).

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що колективний споживач юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

За змістом ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пункту 5 абзацу 11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 у № 2496 побутовий споживач фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Таким чином, відповідач згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків.

Ураховуючи наведене, з огляду на встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин у своїй сукупності, Верховний Суд зазначає, що відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Близька за змістом правова позиція щодо правового визначення юридичної особи, що створена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, за аналогією закону застосовано Верховним Судом у постановах від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21, від 22.01.2025 у справі № 916/1071/24, від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24, від 05.06.2025 у справі № 914/1568/24, від 16.10.2025 у справі № 914/2380/24, тощо.

Верховний Суд вважає заснованими на положеннях чинного законодавства висновки судів про те, що розрахунок за спожитий об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку газ необхідно здійснювати із застосуванням тарифу, визначеного як для населення, а не як для комерційних підприємств.

Як передбачено ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану від 05.03.2022 №206 визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Верховний Суд у постанові від 16.10.2025 у справі № 914/2380/24 дійшов висновку, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Проте, Суд звертає увагу, що ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна. Згідно зі статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

19.08.2022 набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX (зі змінами), ч. 2 ст. 1 якого передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України Про ринок природного газу покладено спеціальні обов`язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.

Таким чином, наведеними положеннями законодавець протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано ввів мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач (ОСББ) є юридичною особою, засновниками якої є співвласники багатоквартирного будинку, розташованого по вул. Степова у м. Одесі. Єдиним видом діяльності відповідача є: 81.10 Комплексне обслуговування будинків.

Позивачем як постачальником доведено виконання належим чином взятих на себе за укладеним договором зобов`язань та постачання відповідачу протягом спірного періоду природного газу, що підтверджується складеними ним актами приймання-передачі природного газу на загальну вартість 644 963, 86 грн.

Матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано. Відповідач не надає будь-яких доказів про те, що ним отримано природний газ за договором в іншому обсязі, ніж стверджує позивач, а відомості позивача є недостовірними. Відповідач також не звертався до суду щодо врегулювання розбіжностей обсягів спожитого ним природного газу.

Зважаючи на погоджені сторонами умови договору щодо порядку та строків проведення розрахунків, строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі є таким, що настав.

Однак, відповідач за поставлений позивачем природний газ не розрахувався, у зв`язку з чим розмір неоплаченої суми основної заборгованості за розрахунками позивача становить 644 963, 86 грн.

При цьому, обсяг спожитого відповідачем природного газу становить: 01.11.2024 по 30.11.2024 4972, 00 м3 ; з 01.12.2024 по 31.12.2024 13 245, 00 м3 ; з 01.01.2025 по 31.01.2025 12 365, 00 м3 ; з 01.02.2025 по 28.02.2025 14 866, 00 м3; з 01.03.2025 по 31.03.2025 10 582, 00 м3.

Водночас, господарський суд доходить висновку про необхідність під час здійснення розрахунку вартості спожитого ОСББ «Степовик» природного газу застосування тарифу для побутових споживачів, який згідно з даними вебсайту ТОВ «ГК «Нафтогаз України» становить 7,95689 грн за кубічний метр газу з ПДВ (з урахуванням послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи).

Враховуючи обсяги споживання ОСББ «Степовик» природного газу, господарський суд доходить висновку, що його вартість становить:

з 01.11.2024 по 30.11.2024; 4 972 куб.м. * 7,95689 грн = 39 561, 66 грн

з 01.12.2024 по 31.12.2024; 13 245 куб.м. * 7,95689 грн = 105 389, 01 грн

з 01.01.2025 по 31.01.2025; 12 365 куб.м. * 7,95689 грн = 98 389, 94 грн

з 01.02.2025 по 28.02.2025; 14 866 куб.м. * 7,95689 грн = 118 287, 13 грн

з 01.03.2025 по 31.03.2025; 10, 582 куб. м. * 7,95689 грн = 84 199, 81 грн.

Таким чином, загальна вартість природного газу становить 445 827, 55 грн.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг позовних вимог до ОСББ Степовик в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 445 827, 55 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних, які були нараховані протягом періоду з 16.01.2025 по 26.11.2025, та інфляційних втрат за період з 01.02.2025 по 31.10.2025, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (зі змінами) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

06.12.2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», п. 1 якої передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 (зі змінами) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого Одеська міська територіальна громада, на території якої зареєстровано ОСББ «Степовик» віднесена до території можливих бойових дій з 26.05.2025.

Враховуючи наведене в сукупності, суд зазначає, що встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, у визначені позивачем для відповідного нарахування строки, поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку, проте спочатку діяла до 29.12.2023, та починаючи з 30.12.2023 така заборона була скасована, оскільки ОСББ «Степовик» в спірний період не здійснювало обслуговування будинку, що розташований на територіях визначених в п. 1 Постанови КМУ від 05.03.2022 №206 (в редакції від 30.12.2023).

При цьому, починаючи з 26.05.2025 встановлена Кабінетом Міністрів України заборона підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ОСББ розташовано на території, можливих бойових дій.

Враховуючи віднесення Одеської міської територіальної громади Одеської області до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією з 26.05.2025, господарський суд, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 16.10.2025 у справі №914/2380/24 щодо можливості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 під час вирішення питання про стягнення пені, неустойки та збитків від інфляції, доходить висновку про наявність у ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг права на їх нарахування лише протягом періоду до 25.05.2025.

Отже, з огляду на наведені нормативно-правові акти та правові висновки Верховного Суду, з 26.05.2025 для колективного побутового споживача, яким є відповідач, передбачено заборону на нарахування пені, інфляційних втрат та відсотків річних.

Позивач заявив до стягнення з відповідача пені, 3% річних, які були нараховані протягом періоду з 16.01.2025 по 26.11.2025, та інфляційних втрат за період з 01.02.2025 по 31.10.2025.

Таким чином суд, здійснив власний розрахунок 3% річних, інфляційних витрат та пені.

Щодо нарахування 3% річних.

з 16/01/2025 до 25/05/2025; 37 707, 10 (сума боргу) x 3 % x 130 : 365 : 100 = 402, 90 грн

з 18/02/2025 до 25/05/2025; 127 027,07 x 3 % x 97 : 365 : 100 = 1012,74 грн.

з 18/03/2025 до 25/05/2025; 99 941,30 x 3 % x 69 : 365 : 100 = 566,79 грн

з 16/04/2025 до 25/05/2025; 132 301,25 x 3 % x 40 : 365 : 100 = 434,96 грн.

з 16/05/2025 до 25/05/2025; 247 987,14 x 3 % x 10 : 365 : 100 = 203,83 грн

Загалом сума 3 % річних 2621, 22 грн.

Щодо нарахування пені.

16.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ); 37 707,10 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 8 днів (прострочення) : 100 = 223,14 грн

24.01.2025 - 06.03.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ); 37 707,10 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 1258,28 грн

07.03.2025 - 25.05.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ); 37 707,10 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 80 днів (прострочення) : 100 = 2562,02 грн.

18.02.2025 - 06.03.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ); 127 027,07 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 17 днів (прострочення) : 100 = 1715,74 грн

07.03.2025 - 25.05.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ); 127 027,07 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 80 днів (прострочення) : 100 = 8630,88 грн.

18.03.2025 - 25.05.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ); 99 941,30 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 69 днів (прострочення) : 100 = 5856,83 грн.

16.04.2025 - 25.05.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ); 132 301,25 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 40 днів (прострочення) : 100 = 4494,62 грн.

16.05.2025 - 25.05.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ); 247 987,14 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 10 днів (прострочення) : 100 = 2106,19 грн.

Загалом сума пені 26 847, 70 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат.

01/02/2025 до 25/05/2025; (100,80 : 100) (101,50 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) = 1.04367550; 37 707,10 x 1.04367550 - 37 707,10 = 1646,88 грн.

з 01/03/2025 до 25/05/2025; (101,50 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) = 1.03539236; 127 027,07 x 1.03539236 - 127 027,07 = 4495,79 грн.

з 01/04/2025 до 25/05/2025; (100,70 : 100) (101,30 : 100) = 1.02009100; 99 941,30 x 1.02009100 - 99 941,30 = 2007,92 грн.

з 01/05/2025 до 25/05/2025; (101,30 : 100) = 1.01300000; 132 301,25 x 1.01300000 - 132 301,25 = 1719,92 грн.

Загалом інфляційні втрати 9870, 51 грн.

Оскільки позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період після 26.05.2026 , відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про їх стягнення з відповідача, оскільки на спірні правовідносини поширюється дія імперативних приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206.

Відтак, заявлені позивачем вимоги в цій частині є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про часткове задоволення заявлених ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» позовних вимог до ОСББ «Степовик".

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 9333, 50 грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 5349, 93 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (445 827, 55 х 9333, 50:777 791, 30).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 126, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Степовик (65005, м. Одеса, вул. Степова, буд. 23/25; ідентифікаційний код юридичної особи: 33313640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676) основний борг у розмірі 445 827, 55 грн, пеню у розмірі 26 847, 70 грн, 3 % річних у розмірі 2621, 22 грн, інфляційні втрати у розмірі 9870, 51 грн та судовий збір у сумі 5349, 93 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 29 червня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко