Решение № 137750004, 26.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 рокуСправа №160/9570/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 26.02.2026 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, з 12.03.2019 йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 28.02.2024 - переведено на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас розмір пенсії розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки. Не погодившись із застосованим показником, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, у якій просив перерахувати та виплатити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки. Однак у листі від 25.03.2026 відповідач повідомив, що підстави для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні. Позивач не погоджується з відповідачем та вважає, що оскільки за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV він звернувся вперше, то пенсія має бути обрахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тому дії відповідача щодо застосованих показників при призначенні пенсії за віком протиправні, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9570/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у ОСОБА_1 докази призначення пенсії за віком з 28.02.2024 на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві; у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

22.04.2026 на виконання вимог ухвали суду позивачем долучено копії листів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.02.2026 №0400-010307-8/28901 та від 25.03.2026 №33629-20105/Щ-01/8-0400/26.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду долучено витяг з електронної пенсійної справи позивача.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 02.11.2001 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, місце проживання: АДРЕСА_1 ; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 12.03.2019 отримував пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (робітники локомотивних бригад).

З 28.02.2024 позивач отримує пенсію за віком згідно з статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.02.2026 представник позивача адвокат Дзісь А.Р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку.

Листом від 25.03.2026 №33629-20105/Щ-01/8-0400/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено адвокату Дзісь А.Р., що з 12.03.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». При призначенні пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2016-2018 роки) в розмірі 6188,89 грн. На підставі особисто поданої заяви з 28.02.2024 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Оскільки ОСОБА_1 після призначення пенсії за вислугу років проведено перерахунки (індексації) пенсії відповідно до Постанов № № 127, 118, 168, то для обчислення пенсії за віком, виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні 13871,28 грн, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки, законні підстави відсутні.

Вважаючи протиправними дії відповідача відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV).

Статтею 2 Закону №1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Отже, за Законом № 1788-ХІІ призначається, зокрема, пенсія за вислугу років.

Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно із частиною першою статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Згідно зі статтею 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

З 01.01.2004 набув чинності Закон №1058-IV.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, відповідно до Закону № 1058-IV призначається, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до статті 10 Закону України №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком.

Так, відповідно до частини першої цієї статті особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Статтею 27 Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп?Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом №1058-IV (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення вперше пенсії саме згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та йому з 12.03.2019 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Позивач, отримуючи пенсію за вислугу років, призначену за Законом №1788-ХІІ, після досягнення пенсійного віку (60 років) звернувся до Пенсійного фонду із заявою за пенсією за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Суд зазначає, що позивач має одночасно право на різні види пенсії:

1) пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII;

2)пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за призначенням якої звернувся 28.02.2024 до відповідача.

Підстави та порядок призначення зазначених пенсій є різними.

За призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України вперше (28.02.2024) та, починаючи з 28.02.2024, йому призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що позивач, отримуючи пенсію за одним законом (Закон №1788-ХІ ), виявив бажання отримувати пенсію, право на яку набув за іншим законом (Закон №1058-ІV), у спірних правовідносинах має місце саме призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не переведення з одного виду пенсії на інший в розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV (в рамках одного закону), відтак для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.

Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 23.10.2020 у справі 528/196/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-731апп18).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016, 2017, 2018 роки та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.

У спірних правовідносинах відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV (2024 рік).

За наведених обставин, обчислюючи розмір пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, відповідач діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити 26.02.2026 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, та провести виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1064,96 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо обрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2016, 2017 та 2018 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) здійснити з 26.02.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2021, 2022, 2023 роки, та провести виплату з урахуванням проведених платежів.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова