Решение № 137742850, 25.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року, м. Харків справа № 520/814/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгідропривод" (вул.Каштанова, буд. 14, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61124, код ЄДРПОУ 36222834) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000584/2 від 03.10.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000703 від 03.10.2024;

- стягнути з Харківської митниці Державної митної служби України (Ідентифікаційний код ЮО: 44017626) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЛІТГІДРОПРИВОД» судовий збір у розмірі 5 193,49 грн. (п`ять тисяч сто дев`яносто три гривні 49 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Позиція відповідача

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки в поданих документах, містились розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

Судом встановлено, що 24.01.2024 між позивачем та Товариством та Компанією ASO H&P був укладений Контракт № 1/24.01.24, за умовами якого Продавець постачає Покупцеві гідравлічні товари (згідно специфікації), в подальшому іменовані Продукція, на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020), а покупець імпортує продукцію в Україну для подальшого продажу та для використання на власному виробництві. Сторони узгодили, що ціни встановлені на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020) і містять в собі очищення вантажу для експорту і погрузки його на наданий Покупцем транспорт.

Відповідно до п. 5.1. Контракту, найменування, ціна і кількість будь-якого виду товару, який постачається за даним договором, визначається сторонами і узгоджується в рамках рахунків-фактур. Ціна кожної партії продукції визначається у рахунках-фактурі/специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

02.10.2024 з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію №24UA807200014608U0, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування.

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н; пакувальний лист (Packing list) PKC24-002114; пакувальний лист (Packing list) PKC23-002137; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 24VRO-000304; автотранспортна накладна (Road consignment note) 2609; сертифікат про проходження товару (Certificate of origin) 920; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги ЕП-1; калькуляція транспортних витрат б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1/24.01.24; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода 1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація 3; договір (контракт) про перевезення 19/09; копія митної декларації країни відправлення 24ROBU8600LG6833B4.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу позивачем не надано додаткові документи, оскільки всі наявні у позивача документи вже були подані до відповідача, що підтверджується листом позивача №03/10 від 03.10.2024.

03.10.2024 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000703 від 03.10.2024 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000584/2 від 03.10.2024, митну вартість товарів визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення

У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Норми права, які застосовує суд, висновки суду

Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025, 25.08.2025-27.08.2025, 15.09.2025-17.09.2025, 13.10.2025-17.10.2025, 30.10.2025-31.10.2025, 03.12.2025-05.12.2025, 06.04.2026-14.04.2026, - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статі 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьої статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім цього, відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20.

Згідно ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

З наданої суду копії рішення відповідача, про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000584/2 від 03.10.2024, яке є предметом оскарження у цій справі, вбачається, що підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що виключає можливість застосування першого методу визначення митної вартості товарів.

Так під час розгляду цієї справи судом встановлено, що за результатами опрацювання наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару відповідачем висновок про наявність розбіжностей в поданих документах, який унеможливлює визначення митної вартості за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) зроблено з огляду на те, що :

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- декларантом не надано експортну декларацію країни відправлення, надано транспортно-супровідний документ №24ROBU8600LG683384 без перекладу (стаття 254 МКУ);

- декларантом надано каталог продукції від підприємства ASO H&P S.г.І. Італія, але виробником товару являється ASO CROMSTEEL S.A. Румунія;

- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;

- декларантом надано пакувальний лист від 24.09.2024 №РКС24-002114, але номенклатура та кількість товару було встановлено пізніше Специфікацією №3 від 25.09.2024 до зовнішньоекономічного договору №1/24.01.24;

- відсутній посередницький транспортний договір між експедитором та перевізником якій зазначений в CMR №2609;

- згідно п. 5.3 Додаткової угоди №1 від 17.05.2024 до Контракту від 24.01.2024 №1/24.01.24 оплата товару здійснюється на умовах, прописаних в Інвойсі та Специфікаціях к Контракту, тобто 100% передоплата до відвантаження товару. Надана платіжна інструкція в іноземній валюті від 26.09.2024 №357 не може бути взята до уваги як документи, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки містить у графі 70 «Призначення платежу» інформацію про передоплату згідно Контракту від 24.01.2024 1/24.01.24, але не містить номер та дату інвойсу та/або специфікації, що не дає можливості ідентифікувати таке платіжну інструкцію з оцінюваним товаром;

- в наданої платіжної інструкції від 26.09.2024 №357 сума оплати за товар (54019,9 EUR) не відповідає комерційному інвойсу №24VRO-000304 та спеціфікації (54013,18 EUR);

- декларантом не надано Заявку на транспортно-експедиційні послуги відповідно до п.2.1.1 транспортного договору №19/09 від 19.09.2024;

- наданий додатково прайс-лист на 3-й квартал є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Елітгідропривод" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;

- не надана декларантом інформація щодо угод на ідентичні товари;

- не надана декларантом інформація щодо угод на подібні товари;

- не надана декларантом інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

- не надана декларантом інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів). Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №UA807200/2024/8766 (24UA807200008766U9) від 29.05.2024 (тов. 1), код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090, країна походження RO (Румунія), виробник ASO CROMSTEEL S.A., умови поставки FCA, вага нетто 12 390 кг; товар 2) №UA807200/2024/8766 (24UA80720000876609) від 29.05.2024 (тов. 2), код товару згідно з УКТ ЗЕД 7215900000, країна походження RO (Румунія), виробник ASO CROMSTEEL S.A., умови поставки FCA, вага нетто 7090 кг.

Надаючи оцінку зазначеним у спірному рішенні підставам для коригування митної вартості товарів, щодо розбіжностей в поданих документах, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 24.01.2024 між позивачем та Товариством та Компанією ASO H&P був укладений Контракт № 1/24.01.24, за умовами якого Продавець постачає Покупцеві гідравлічні товари (згідно специфікації), в подальшому іменовані Продукція, на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020), а покупець імпортує продукцію в Україну для подальшого продажу та для використання на власному виробництві. Сторони узгодили, що ціни встановлені на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020) і містять в собі очищення вантажу для експорту і погрузки його на наданий Покупцем транспорт.

Відповідно до п. 2.1. Контракту, Продавець постачає Покупцеві гідравлічні товари (згідно специфікації), в подальшому іменовані Продукція, на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020), а покупець імпортує продукцію в Україну для подальшого продажу та для використання на власному виробництві. Сторони узгодили, що ціни встановлені на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020) і містять в собі очищення вантажу для експорту і погрузки його на наданий Покупцем транспорт.

Відповідно до п. 5.1. Контракту, найменування, ціна і кількість будь-якого виду товару, який постачається за даним договором, визначається сторонами і узгоджується в рамках рахунків-фактур. Ціна кожної партії продукції визначається у рахунках-фактурі/специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до Специфікації № 3 від 25.09.2024 р. до Контракту №1/24.01.24 від 24.01.2024, «ASO H&P SRL» (Румунія) постачає ТОВ «ЕЛІТГІДРОПРИВОД» відповідний товар. Умови поставки: FCA Targoviste, Румунія (згідно з Інкотермс - 2020). Постачання Товару за Специфікацією: до 01.10.2024. Умови оплати: 100 % до відвантаження.

Як свідчать матеріали справи, товариством при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом ціною договору (контракту) щодо Товару, який імпортується було надано: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н; пакувальний лист (Packing list) PKC24-002114; пакувальний лист (Packing list) PKC23-002137; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 24VRO-000304; автотранспортна накладна (Road consignment note) 2609; сертифікат про проходження товару (Certificate of origin) 920; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги ЕП-1; калькуляція транспортних витрат б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1/24.01.24; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода 1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація 3; договір (контракт) про перевезення 19/09; копія митної декларації країни відправлення 24ROBU8600LG6833B4.

Подання позивачем вищевказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000703 від 03.10.2024.

Стосовно посилань митного органу на те, що наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутні такі документи як прайс-лист.

При цьому, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Прайс-лист (прейскурант) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Вказаний документ не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару, а отже особливості його оформлення, на які посилається відповідач, не свідчать про недостовірність заявлених декларантом відомостей, у зв`язку з чим наявність, відсутність чи будь-які недоліки такого документу, як прайс лист, не можуть бути покладені в основу прийняття рішення про коригування митної вартості.

Аналогічні висновки щодо оцінки прайс-листа, як документа, який підтверджує митну вартість товарів, сформовано Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.02.2024 № 815/1460/18.

Також Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17 зазначив, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, а тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Рахунок-фактура (інвойс) в силу положень ч. 2 ст. 53 МК України, є одним із основних документів, разом із зовнішньоекономічним контрактом, які в сукупності підтверджують митну вартість товару та пояснюють числові значення складових митної вартості, на підставі яких саме і проводився розрахунок митної вартості декларантом.

Оскільки прайс-лист є лише додатковим документом, який подається на підтвердження митної вартості товарів, він не має визначального значення для встановлення митної вартості. Ціна за товар у межах контракту узгоджується у специфікаціях та інвойсах, а поданий інвойс підтверджує задекларовану вартість. Отже, відсутність або недоліки прайс-листа не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Висновки митного органу на те, що платіжна інструкція не містить номер та дату інвойсу та/або специфікації, що не дає можливості ідентифікувати таку платіжну інструкцію з оцінюваним товаром є необґрунтованими, з огляду на те, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (далі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020.

Також безпідставними є твердження відповідача щодо непідтвердження позивачем транспортних витрат, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, поставка товару здійснювалося на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020)

Умови FCA Targoviste, Romania (Інкотермс 2020) означають, що продавець доставляє товар покупцеві в узгодженому місці в Тарговиште, Румунія, де він передає його перевізнику, обраному покупцем. Після передачі товару, покупець бере на себе всі витрати, ризики та відповідальність за подальше транспортування, а також за митне оформлення на імпорт.

Таким чином, у даному випадку поставки товару на умовах Targoviste, Romania (Інкотермс 2020) транспортні витрати до Румунії вже є включеними продавцем до фактурної вартості товару, тому при визначенні митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Для підтвердження вартості перевезення оцінюваної партії товарів декларантом надано договір №19/09 про організацію транспортного-експедиційного обслуговування від 19.09.2024, калькуляцію транспортних витрат від 26.09.2024.

Крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення».

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

При цьому, декларант або уповноважена особа не несуть відповідальність за заповнення митної декларації країни відправлення.

Тотожних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, від 20.09.2023 у справі № 815/6803/17.

Щодо ненадання декларантом інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари, суд вказує, що, враховуючи положення ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, позивач не має обов`язку надавати інформацію щодо угод на подібні та ідентичні товари.

Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що всі фактичні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є хибними та такими, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Отже, наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, свідчать про те, що відповідачем недоведено: неповноту, неточність чи недостатність наданих позивачем до митної декларації документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 5193,49 грн.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгідропривод" (вул.Каштанова, буд. 14, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61124, код ЄДРПОУ 36222834) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000584/2 від 03.10.2024.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000703 від 03.10.2024.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгідропривод" за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5193 (п`ять тисяч сто дев`яносто три) гривні 49 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант